Окрім широко відомих громадськості та резонансних стандартів ЄС, як щодо судової чи антикорупційної системи, майбутня дорожня карта виконання стандартів Євросоюзу для України міститиме і такі блоки, як регулювання внутрішнього ринку, санітарні та фітосанітарні норми, аби українська агропродукція відповідала стандартам та нормам ЄС тощо.
Україні доведеться пройти складний шлях у сфері охорони навколишнього середовища, норми щодо якого доволі жорсткі в ЄС. Як відомо, навіть там останнім часом ця проблема викликала протести фермерів з вимогами переглянути темпи «зеленого переходу». У цих аспектах і сам ЄС знаходиться в процесі внутрішнього діалогу з усіма зацікавленими сторонами. Так само Україна має пройти складний шлях пошуку компромісу з власними виробниками, передовсім в індустріальній сфері та енергетиці, які роблять найбільший внесок в емісію СО2. Але і уникнути вирішення цих викликів ми не зможемо, адже дотримання «зелених стандартів» — неодмінна умова вільного доступу українських товарів на ринки не лише ЄС, але й інших країн — Україна буде «підтягуватись» до глобальних екологічних стандартів. Тож окрім складнощів та викликів, українські виробники отримуватимуть спрощений та розширений доступ на світові ринки.
За даними «Інституту економічних досліджень та політичних консультацій», існує необхідність першочергової гармонізації близько 3 000 норм законодавства із згаданих близько 27 000 до вимог ЄС. Із тих, що потребували імплементації 4400 Україна вже виконала 1400, залишилось ще 3000.
Законодавство ЄС містить 35 базових розділів. Вони охоплюють сферу від конкуренції, вільного руху товарів і послуг до ринків капіталу, соціальної, медійної та культурної політики.
Результати моніторингу гармонізації законодавства і стандартів України за 2023 рік, проведеного європейськими інституціями, вказує на чималу кількість напрямів, де Україна ще має працювати над досягненням прогресу. Звісно, зараз країна стикається з викликами воєнного часу, як, наприклад, неможливість проведення виборів. Але є сфери реформування, на які поточна ситуація не має безпосереднього пливу, тож ЄС чекатиме видимого прогресу.
Як, наприклад, реформа державного управління, де «досягнуто незначного прогресу… …реформа сповільнилася або зупинилась», хоча ЄС визнає високі досягнення у сфері цифровізації.
Децентралізація державного управління — «після успішного завершення територіальної частини децентралізації, інші елементи реформи ще мають бути завершені». В тому числі звіт вказує на необхідність зміцнення фінансової бази місцевої влади шляхом удосконалення процедур адміністрування податків, нового розподілу повноважень щодо такого адміністрування, удосконалення моделі податку на майно.
До речі, європейський звіт про прогрес України у сфері гармонізації законодавства містить 69 згадувань щодо податків та оподаткування, включаючи ПДВ, акцизний податок та корпоративний податок. Але тут поступ відзначений доволі скромно: «Україна має певний рівень підготовки у сфері оподаткування… …Це забезпечує певний прогрес у цій сфері політики».
Серед зобов’язань України у черзі на виконання — досягнення нового рівня адаптації законодавства з ПДВ та акцизного податку до директив ЄС. Тут слід зазначити, що акцизне оподаткування України вже частково відповідає аcquis сommunautaire . Цей поступ може вийти на новий рівень: нещодавно Кабінет Міністрів зареєстрував у парламенті проект закону № 11090 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби». Ідеться про перегляд ставок акцизного податку в Україні у відповідності до стандартів ЄС та можливість заробити додаткові бали саме за параметром сумісності податкових політик. Тут існує чітка та обов’язкова до виконання Директива Ради 2011/64/ЄС щодо структури та ставок акцизного податку, яка, зокрема, вимагає встановити мінімальний акциз на сигарети у розмірі 90 євро за 1000 штук. Уряд та Міністерство фінансів планує досягнути його в 2028 році та зафіксувати ці ставки в євро (замість гривні, як зараз). На додаток в українському акцизному законодавстві з’явиться прогресивна норма, яка діє в більшості країн ЄС, про впровадження диференційованого акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН), про що для країн-членів існує пряма рекомендація Єврокомісії.
Митне законодавство України Євросоюз також відзначає як «не повністю погоджене з законодавством ЄС» — без виконання цих стандартів та критеріїв наша країна не зможе бути частиною єдиного європейського ринку. Окрім того, Україні слід оновити законодавчі вимоги та гармонізувати їх з нормами ЄС у сфері захисту персональних даних.
І головне в гармонізації українського законодавства зі стандартами ЄС — це не лише перенесення у вітчизняне законодавство чітких правових норм та прямих імперативів, але й дотримання стандартів і цінностей. Без них реформи в інших сферах не гарантують членства в ЄС. Зокрема, Євросоюз визнає досягнення України у гуманітарній сфері, зокрема такі важливі реформи як новий закон про ЗМІ, ратифікацію Стамбульської конвенції та державну стратегію гендерної рівності, захист основоположних прав людини.
Не меншою цінністю ЄС бачить і принципи економічної політики загалом. У цій царині Україні також не вдасться уникнути реформ. У моніторинговому звіті ЄС вказано, що через наслідки повномасштабного вторгнення Росії, що триває, а також наявні структурні економічні проблеми, українська економіка перебуває між ранньою стадією та певним рівнем підготовки до створення функціонуючої ринкової економіки.
Євроінтеграція не буде легким процесом: коли поляки вступали до ЄС, страйкували фермери Франції та Німеччини. Але нині Польща — повноправний член європейської родини. І реформи ми проводимо не на догоду єврочиновникам чи структурам ЄС, а заради кращого майбутнього України, її модернізації, відкритої взаємодії зі світом.
Адже саме заради цього Україна вже понад десять років протистоїть агресії, метою якої є позбавлення нашої держави європейських перспектив.
Ми маємо долати не лише шлях спротиву та захисту незалежності, але й не менш наполегливо рухатись шляхом європейської інтеграції.