ГоловнаБлогиБлог Гюнелі Бабакішієвої

Опір матеріалам: як спускаються на гальмах антикорупційні позови

Якщо серед українських суддів та чиновників є улюблений вид спорту, то це, вочевидь, футбол. Тому, як майстерно вони відфутболюють одне одному позови про корупцію, могли би позаздрити гравці національної збірної. І найгірше, що громадяни не мають реальних важелів впливу на те, щоб змінити ситуацію – законодавчий м’яч не на нашій частині поля.

Фото: JanPietruszka/Depositphotos

З травня 2016 року аналітики та юристи Центру «Ейдос» розслідують випадки конфлікту інтересів у чиновників та депутатів місцевих рад. Це ситуації, коли, наприклад, депутат голосує за отримання земельної ділянки його родичкою, чиновник укладає договір з власним кумом чи бізнес-партнером, абощо. Українське законодавство однозначно трактує такі випадки як корупцію. Станом на листопад, 43 заяви про правопорушення були передані у правоохоронні органи. Більшість з них – до Національного агентства запобігання корупції, але частина, в якості експерименту, була направлена безпосередньо до прокуратури або судів. І результати експерименту невтішні – жодна справа не закінчилась успішно для громади. У кращому випадку позови збирають пил у кабінетах канцелярій. У гіршому – за допомогою процесуальних хитрощів судді знімають відповідальність з корупціонерів.

Прокуратура і затягування часу

Ще у червні юристи Центру виявили, що Здолбунівська районна рада Рівненської області уклала ряд договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунальних підприємств» на предмет вивозу сміття. Все б нічого, але головою Здолбунівської районної ради є Олег Євгенійович Дацюк, а керівником і засновником вищезгаданого ТОВ – його рідний брат, Микола Євгенійович Дацюк.

20 червня ми подали позов до прокуратури, а 16 липня вже отримали відповідь. У пропозиції накласти штраф на порушника було відмовлено, проте з прокуратури в суд пішло подання на усунення правопорушення. Далі цього за наступні 4 місяця справа не зрушила.

Спершу справу було зареєстровано на суддю Лілію Болотвіну, яка у вересні була звільнена рішенням Верховної Ради. 17 жовтня, коли мав відбутися розгляд справи, засідання було відмінено. Новою суддею було призначено Тетяну Ведяніну. З часу її призначення повісток в суд не надходило, а його дата досі не призначена.

У Дніпрі та Херсоні робота з прокуратурою проходила за напрочуд схожим сценарієм.

У Херсоні предметом оскарження стали послуги приватного нотаріуса, які більше 20 разів закуповувались Управлінням земельних відносин Херсонської міськради. Справа в тому, що керівник управління Констянтин Хутковський сплачував з державної казни свої дружині – нотаріусу Марині Козачковій.

22 червня за допомогою депутатського звернення було направлено заяву до прокуратури міста Херсона. Прокуратура вирішила не розглядати заяву і перенаправила її на Головне управління Нацполіції в Херсонській області. Ті, в свою чергу, перекинули його на управління захисту економіки в Херсонський області ДЗЕ Нацполіції. Останні не стали оригінальними, і “відфутболили” заяву на Херсонський відділ поліції. Але й це ще не все. Адже з Херсону документи було передано в Голопристанський відділ поліції, де вони лежать на розгляді у слідчого вже три місяці. Жодних рішень у поліції все ще не змогли прийняти.

У Дніпрі справа стосувалася голосування Дніпровської міськради про триразове зниження ставки земельного користування для підприємств, що мають акти постійного користування. Одним із вигодоотримувачів стало ПАТ «Науково-виробниче об’єднання «СОЗИДАТЕЛЬ», власником якої є Леонід Турчин. Його син, Олександр Леонідович Турчин, був серед тих, завдяки кому було прийняте згадане рішення міськради.

У червні ми передали матеріали по справі були передані у прокуратуру Дніпропетровської області. Звідти документи “відфутболили” до Дніпровської міської прокуратури №3. Та, у свою чергу, передала матеріали до Дніпровської прокуратури №2. Остання не розгубилася і “відпасувала” матеріали на Головне управління національної поліції Дніпропетровської області. Це сталося ще 4 липня, а через чотири з половиною місяця справа все ще залишається без розгляду.

Суди і вигороджування корупції

Цю ж справу ПАТ «СОЗИДАТЕЛЬ» ми самостійно передали і в Дніпропетровський окружний адміністративний суд. 11 липня суддя Павловський відкрив провадження і вже 18 серпня видав ухвалу про необхідність стягнення з депутата інформації про його реєстрацію. До надання цієї інформації провадження було зупинене.

Але за два наступні засідання суд так і не зміг покарати депутата з конфліктом інтересів через те, що він… не надав доказів своєї винуватості (а саме інформації про реєстрацію та голосування). Звучить смішно, але саме так працює українська судова система.

Ще цікавіша історія трапилася у Херсоні. Там ми виявили, що начальник Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом Олена Мазур сама у себе купила власний же автомобіль для службового користування.

Матеріали були передані координатором Центру «Ейдос» у Херсоні Сергієм Нікітенком у міський суд. З того часу ніяких звісток звідти не надходило. Але коли у жовтні ми спробували поцікавитися станом розгляду справи, виявилось, що вона, по суті, закрита без розгляду.

На думку судді, Нікітенко у матеріалах справи не довів, які саме його права були порушені в той момент, коли чиновниця Олена Мазур вчинювала корупційне правопорушення. Для усунення цього недоліку Нікітенку було надано 5 днів, а після їх закінчення – заяву визнали як неподану.

Цинізм полягав у тому, що про жодне з двох засідань Нікітенка не було повідомлено ані поштою, ані по телефону. У суді листи-запрошення були відзначені як надіслані, але до поштової скриньки жодне з них не дійшло.

Тобто, суд залишив матеріали без розгляду, оскільки активіст не надав доказів того, як саме він особисто постраждав внаслідок корупції у міськраді, але при цьому не поінформував самого активіста, що він має це зробити. Схема відмазування, м’яко кажучи, не дуже вишукана, але як результат – конфлікт інтересів залишився непокараним.

На щастя, хоч і зі значним опором, але суди починають розглядати справи про конфлікт інтересів та виносити рішення. Так, якщо у 2013 році таких справ було всього 313, то за рік – вже 1013.

У 2016 році тільки за перше півріччя суди розглянули 1161 справу про конфлікт інтересів – більше, ніж за весь 2015-ий. І хоча відсоток позитивних рішень (на вирішення конфлікту інтересів) зменшився, їх загальна річна кількість очікується суттєво більшою, ніж раніше.

Покращити ситуацію у сфері протидії конфлікту інтересів має і новостворене Національне агентство з питань запобігання корупції. Невдовзі воно має винести свої перші рішення у сфері конфлікту інтересів.

Юристи «Ейдосу» теж не планують мовчки спостерігати за “футболом” у виконанні чиновників та суддів. По усіх вищеперерахованих справах ми готуємо свої контратаки. Опір матеріалам на тему корупції, який сьогодні панує в чиновницьких кабінетах, має бути подолано.

Гюнель Бабакішієва Гюнель Бабакішієва , Експертка Центру Ейдос
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram