Зменшенню тиску на споживчі ціни сприятиме якісна посівна кампанія ярих культур, яка розпочалася в Україні. Станом на 7 березня у 12 областях України засіяно 68 тис га. З них – 4,3 тис га пшениці, 38,9 тис га ячменю, 23,3 тис га гороху та 1,5 тис га вівса.
Крім того, для підтримки вітчизняних агровиробників Уряд запускає програму 25% компенсації вартості сільгосптехніки українського виробництва. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Кабінету Міністрів України 8 березня 2024 року. Перелік постачальників агротехніки, вартість якої може бути частково компенсована за умовами програми, почне формуватися після вступу в дію рішення Уряду та буде оприлюднений на офіційному веб-сайті Міністерства економіки. Для отримання часткової компенсації вартості сільгосптехніки аграріям необхідно буде придбати техніку вітчизняного виробництва та подати до уповноваженого банку заявку на компенсацію і підтвердні документи.
Бюджетний сектор
У лютому 2024 року Мінфін згідно з бюджетним законодавством забезпечив перерахування міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам в обсязі 11,9 млрд грн, що становить 94,9 % від передбачених розписом асигнувань, зокрема базову дотацію перераховано в сумі 1,8 млрд грн (100 % до розпису асигнувань); додаткові дотації перераховано в сумі 2,5 млрд грн (100 % до розпису асигнувань). Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за загальним і спеціальним фондами станом на 1 березня становлять 139,1 млрд грн, що на 9 млрд грн більше ніж у січні. За рахунок цих ресурсів органи місцевого самоврядування і надалі мають можливість забезпечувати фінансування першочергових потреб на місцевому рівні.
Зовнішній сектор
Станом на 1 березня 2024 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 37,1 млрд доларів США, знизившись у лютому на 3,8%. Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для збереження курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті, які частково були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів. Чистий продаж валюти НБУ в лютому становив 1,5 млрд. доларів США. За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті у лютому сплачено 1,1 млрд доларів США, Міжнародному валютному фонду - 379,0 млн доларів США. Водночас на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 1,3 млрд доларів США. Крім того, на скорочення міжнародних резервів впливали наступні фактори. Платіжний баланс був і залишається глибоко дефіцитним. Структурний дефіцит в середньому складає 2,5 млрд.дол на місяць (в січні 2,4 млрд). На покриття цього дефіциту і направляються валютні резерви. Поки платіжний баланс дефіцитний - резерви будуть зменшуватися, якщо зовнішньої допомоги надходитиме менше ніж 2,5 млрд дол на місяць (усереднено). В січні-лютому уряд отримав зовнішньої допомоги лише на суму 1,2 млрд. дол.
Гнучке курсоутворення також додає невизначеності, оскільки формує девальваційні очікування у учасників ринку. Основна складова дефіциту зараз - це торгівельний баланс - 1,7 млрд дол. по товарах в січні. Тут відіграє роль інший фактор - реально позитивна процентна ставка, яка не сприяє підприємницькій ініціативі, стимулює імпорт замість виробництва вітчизняної продукції. Обидва рішення (ставка і гнучкий курс) були прийняті виходячи з окремих невиправдних припущень. Ставку підвищували у умовах невизначеності строків ведення воєнних дій. А гнучкий курс запроваджували, виходячи з умов безперервності зовнішньої допомоги. Обидва припущення виявилися не обґрунтованими в повній мірі з об’єктивних причин. У результаті економіка і держфінанси несуть збитки. Довелося навіть фіскальною політикою виправляти помилки монетарної політики (податок на надприбутки). Платіжний баланс все більше занурюється в дефіцитний стан, виходу з якого без підйому виробництва - немає! Але для цього потрібно міняти процентну політику. Хто програє від зменшення резервів? Якщо резерви знизяться до критичної межі - це сколихне вже некеровану девальвацію. Доведеться запроваджувати строгі валютні обмеження аби пережити чергову валютну кризу. Але до кінця цього року резервів ще вистачить щоб утримувати курс. Тому зниження валютних резервів - це природня компенсація для збереження валютного спокою.
Підтримці міжнародних резервів сприятиме старт чотирирічної програми Ukraine Facility із Європейським Союзом. Загалом ця програма передбачає виділення Україні 50 млрд євро, з яких в наступні 2 місяці Україна зможе отримати 6 млрд євро. Урядом було затверджено необхідні документи (проекти меморандуму та кредитної угоди з ЄС). За словами Прем’єр-міністра, прийняття цих документів дозволить отримати до 4,5 млрд євро в березні та до 1,5 млрд євро у квітні цього року.
Фінансовий сектор
За оперативними даними обсяг гривневих корпоративних кредитів банків у лютому збільшився на 0,5% (в іноземній валюті – скоротився на 2,0%). Гривневі кредити населенню – зросли у лютому на 1,0%. Цьому сприяло зростання гривневих депозитів в банках – на 2,1% у сегменті корпоративного бізнесу та на 2,2% у сегменті домашніх господарств.
Підтриманню банківського кредитування сприяє також реалізація державної програми «доступні кредити 5-7-9%», на умовах якої минулого тижня підприємці отримали від уповноважених банків 431 пільговий кредит на загальну суму 1,7 млрд грн, зокрема від банків державного сектору економіки – 315 кредитів на 0,78 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні видано 48 015 доступних кредитів на загальну суму 193 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 35 794 кредити на 98 млрд грн), з яких станом на 11 березня поточного року 14,83 млрд грн – на інвестиційні цілі; 8,70 млрд грн – як антикризові кредити; 3,72 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів; 36,72 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; 57,58 млрд грн – на антивоєнні цілі.