В перший день роботи нової поліції у Києві, що має зараз замінити ДАІ та ППС, я вирішив протестувати, як же вони працюють із паралельною трансляцією у Facebook.
Для експерименту я обрав важливу, не дуже складну, але неоднозначну проблему, а саме продаж тютюнових виробів з рук.
Важливу тому, що за статистикою, близько 80% сигарет, що продаються неповнолітнім, — продаються саме таким чином. Не дуже складну, бо все, що треба зробити міліції (ну чи поліції), — це скласти адміністративний протокол на порушників. А неоднозначну, бо раніше міліція (стара) не розбираючись в ситуації (ну або розбираючись та кришуючи порушників) складала протокол не за ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил торгівлі … тютюновими виробами — торгівля … тютюновими виробами з рук), яка окрім штрафу передбачає ще й конфіскацію предметів торгівлі, а за ст. 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях), яка конфіскацію не передбачає. Ще у 2013 році я вже піднімав цю проблему, і з того часу нічого не змінилось.
Отож, за адресою проспект Правди 66, біля універсаму «Сільпо» я зафіксував таке порушення, і подзвонив на номер «102». 
Поліція приїхала не миттєво, довелось трохи почекати.
Оскільки метою мого експерименту була виключно моніторингова складова, то я жодним чином в процес спілкування правоохоронців з порушниками не втурчався, і спостерігав здалеку, тому склад бесіди мені невідомий. Але я був трохи розчарований, що поліцейські просто взяли і поїхали, ніяк не вплинувши на порушниць.
Я продовжував чекати. Коли секундомір показав 40 хвилин з моменту мого першого дзвінка до міліції міста Києва, я знов подзвонив на «102».
Час плинув, новий наряд не приїжджав. Я знову дзвоню до мілції.
Чекаю далі. Нікого немає. Вирішив подзвонити на номер, що прийшов в SMS на мобільний. Описав ситуацію черговому Подільського райвідділку міліції, а той в свою чергу сказав, що нова поліція їм не підпорядкована, та кинув слухавку. Коли я знову почав дзвонити — телефон він вже не підіймав. Мені здалось, що наявність поліції йому не дуже подобається. :)
Скоро вже мало бути півтори години з моменту початку мого експерименту, і, чесно кажучи, я вже планував його завершувати із негативною оцінкою, оскільки сигарети і надалі продавались. Але тут раптово з’явився вже інший наряд патрульної служби.
Пройшло ще трохи часу, поліцейські поспілкувались із порушницями, а ті, в свою чергу, зібрали речі та пішли.
Після цього я підійшов до патрульної, що приїхала разом з колегою на мій виклик, та вирішив трохи розпитати про перший робочий день взагалі та про цей виклик зокрема. Вона одразу назвалась та сказала, що з радістю відповість на всі питання.
Отже, саме їх патруль відповідальний за квадрат, в який входить адреса проспект Правди 66. На момент мого першого дзвінка вони були на іншому виклику та складали на когось протокол (начебто по правилам дорожнього руху). Той наряд, що приїхав першим, був із сусіднього квадрату, і як я зрозмів, просто їх підмінив, щоб оперативно відреагувати на дзвінок. Як тільки вони закінчили із попередніми порушниками, — одразу прибули на мій виклик.
Протокол на цих порушниць вони вирішили не складати, оскільки першочерговим своїм завданням бачать не каральну функцію, а саме упередження правопорушень.
Я ще розпитав, на підставі чого вони працюють, адже закон «Про національну поліцію» хоч і проголосований, але ще не підписаний Президентом, на що вона відповіла, що є якийсь наказ міністрстра внутрішніх справ, керуючись яким вони і діють, під час цього перехідного періоду.
Розпитувати далі та відполікати від служби я не став, а просто подякував за те, що вони роблять.
Отже, в цілому роботою «моєї нової поліції» я задоволений та хочу побажати їм сил та наснаги!