ГоловнаБлогиБлог Віталія Скоцика

Україна не готова до ринку землі

Запровадження вільного обігу сільськогосподарських земель в умовах економічної кризи без належних інструментів захисту родючості землі і людини, що працює на землі, перетворить Україну у сировинну латифундію, а українців у рабів. Шлях до процвітання України лежить зовсім у іншій площині.

Фото: Макс Требухов

Чого чекати від ринку зараз?

Виступаючи з посланням до парламенту, Президент України Петро Порошенко закликав відкрити ринок землі, оскільки його відсутність, зокрема, «порушує права селян». Я би назвав це твердження парадоксальним. Адже 85% українців виступають проти ринку землі. Як і 70% виробників, тобто тих, хто безпосередньо працює на землі. Прихильники термінового запровадження ринку мали б поставити запитання, чому в Україні існує такий спротив. Відповідь буде проста. Люди і бізнес бачать реальну ситуацію в економіці країни.

За останні півтора року закрилося понад 500 тисяч підприємств, в основному дрібних та середніх. Більше двох мільйонів українців втратили роботу. Українці майже у 2,8 разів збідніли і перестали купувати не лише товари тривалого користування, але й економити на харчах. Фіскальне навантаження на аграрія зросло у 41 раз. Скасування спеціального режиму ПДВ позбавило аграріїв 20 мільярдів гривень. Більшість аграріїв цього року сіяли в кредит. Середня ж ставка кредитування складає 20-30% річних.

Український селянин і навіть більший виробник розуміють, що вони не зможуть купити землю. Її скупить той, хто має доступ до іноземних кредитних ресурсів під 3-7 % річних. Українець розуміє, що його обдурять, і земля опиниться в руках кількох олігархічних сімей, як це сталося з промисловістю у 1990-х. Після цієї приватизації Україна з провідного промислового виробника перетворилася у постачальника напівфабрикатів і металопрокату. Замість того, щоб самим серійно виробляти літаки, ми допродуємо технології. І заробляємо значно менше.

У разі поспішного продажу землі Україна перетвориться у напівфеодальну сировинну латифундію, де більшість людей будуть кріпаками, а земля буде належати або олігархам, або транснаціональним корпораціям. Такий сценарій вже було реалізовано у багатьох країнах Латинської Америки, економіка яких залишається нестабільною. Бразилії знадобилися десятиліття, щоб після необдуманої реформи відновити малий і середній бізнес у сільській місцевості.

Що таке цивілізований ринок?

Україна повинна йти своїм шляхом. Коли у світі зростає попит на продовольство, потрібно скористатися своєю перевагою — сильним аграрним сектором. Нам потрібен ринок, але цивілізований, що передбачає низку важливих умов.

По-перше, потрібна законодавча база, яка забезпечить цивілізований обіг земель сільськогосподарського призначення, гарантуватиме захист родючості землі та збереження площ чорноземів, обмежуватиме власність однієї родини обсягом у 300-500 га та заборонятиме землеволодіння іноземцям, захистить людину, що працює на землі. За ефективністю використання землі має слідкувати спеціальній орган - Земельний банк. Тоді кожен власник, орендар, працюючий буде берегти землю та дбати про неї.

По-друге, потрібна зрозуміла і прогнозована економічна політика, коли податки стимулюватимуть, а не вбиватимуть виробництво. Коли людина зможе взяти довготривалий кредит під 3-7 % річних, щоб мати змогу обробляти землю. Коли середній дохід українця дорівнюватиме середнім доходам європейських сусідів. Тоді люди цінуватимуть свою власність. А у бізнесу будуть кошти, щоб купувати і ефективно обробляти землю.

Інвесторів відлякує корупція

У своєму виступі президент Петро Порошенко слушно вказав на значення аграрного сектору для теперішньої економіки України. Проте чомусь зробив не зовсім коректні висновки. Мовляв, відсутність вільного продажу землі гальмує інвестиції та не дає можливості розвиватися аграрному сектору. Така думка не відповідає дійсності. Це чи не єдиний із секторів економіки, який не тільки досяг рівня об’ємів виробництва радянських років, а і у рази перевищив об’єми по окремих видах товарної продукції.

Насправді головними причинами браку інвестицій є не відсутність вільного ринку землі, а бюрократія, корупція й економічна нестабільність. Нині в Україну приходить тільки спекулятивний капітал, який вкладають на короткий час, щоб заробити на валютних коливаннях. В нашу країну не поспішає цивілізований довготривалий інвестор. Що йому робити тут, де реальний річний рівень інфляції сягає 40%? Де в будь-який момент можуть змінити правила гри, як сталося із скасуванням спеціального режиму ПДВ для аграріїв під Новий 2016 рік. Де отримання дозволів та ліцензій займає від кількох тижнів до кількох місяців. Інвестор не йде в країну з надвисоким рівнем корупції і відсутністю дієвої судової системи, яка б захищала права власності. Поки за рівнем корупції ми на 13 місці із 168, тобто Україна одна з найкорумпованіших країн світу.

На зміну теперішній системі кримінальних і політичних «рішал» та рейдерству має прийти верховенство права та недоторканість приватної власності. Тоді в Україну повірить і власний громадянин, і інвестор.

Віталій Скоцик Віталій Скоцик , Економіст, Голова Аграрної партії України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram