Країни ЄС обговорюють спільний фонд на суму 500 мільярдів євро для спільних оборонних проектів і закупівель озброєнь, залучаючи ринки облігацій. Планують зробити це у очікуванні повернення Дональда Трампа в Білий дім.
Як пише Financial Times, погроза Трампа скасувати гарантії безпеки США від союзників по НАТО, які недостатньо витрачають кошти, спонукала європейські столиці вивчити більш радикальні варіанти фінансування оборони.
Високопоставлені європейські чиновники, які обговорюють план, зараз зосереджені на створенні механізму фінансування оборони, який випускатиме облігації, забезпечені національними гарантіями країн-учасниць, а не ЄС в цілому.
Модель фінансування, яка буде відкрита для країн, що не входять до ЄС, таких як Велика Британія та Норвегія, набирає популярності серед ключової групи держав-членів ЄС. Про це повідомили виданню шість осіб, які брали участь у переговорах. Хоча точна ціль запозичень ще не узгоджена, співрозмовники видання заявили, що вона має становити понад 500 мільярдів євро.
Як повідомили співрозмовники видання, саме таку цифру раніше озвічила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн лідерам, назвавши це мінімумом, необхідним протягом наступного десятиліття для задоволення потреб безпеки континенту.
Гроші можуть бути використані для підтримки спільних оборонних проектів, таких як спільна протиповітряна оборона, яку запропонували Польща та Греція і яка десь стільки і коштуватиме.
Брюссель сподівається, що фінансування спільних закупівель озброєнь спонукатиме оборонних підрядників до довгострокових інвестицій.
Європа давно бореться над тим, як збільшити витрати на оборону, щоб підтримувати підтримку України та підготуватися до обраного президента США Трампа, який на початку цього року попередив, що США не захищатиме союзників по НАТО, якщо ті не платитимуть за це.
ЄС дослідив безліч способів фінансування додаткових проектів, і міжурядовий фонд став єдиним найбільш амбітним варіантом.
За словами європейських чиновників, які брали участь у дискусіях, ці плани обговорювалися з Великою Британією, але Лондон ще не зобов’язався взяти участь.
Європейському інвестиційному банку запропонують зіграти технічну роль, допомагаючи в управлінні організацією спеціального призначення і керуючи функціями казначейства. Згідно з новими планами, ЄІБ допомагатиме керувати національними гарантіями і відіграватиме адміністративну роль на ринках капіталу. Відповідно до поточної кредитної політики, ЄІБ заборонено напряму фінансувати інвестиції в озброєння.
Участь у фонді буде добровільною та відкритою для країн, що не входять до ЄС.
Тому обмеження ЄС на використання спільних фондів у військових цілях не застосовуватимуться, а військово-нейтральні держави-члени, такі як Австрія, Мальта, Ірландія та Кіпр, зможуть відмовитися, не накладаючи вето на план.
За словами прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса, Німеччина та Франція, очевидно, виграють від збільшення європейських витрат на оборону, а Італія та Іспанія також є «великими гравцями» в галузі, які можуть виграти від цієї ініціативи.
Заступник міністра фінансів Польщі Павел Карбовник також заявив, що "в Європи немає іншого виходу", окрім як збільшити свої інвестиції в оборону.
Нідерланди, Фінляндія та Данія загалом підтримують цю ідею. Позиція Німеччини невизначена і залежатиме від федеральних виборів у лютому.