Кліматичний саміт ООН, який мав завершитися 22 листопада, затягнувся через проблеми у переговорах щодо розміру фінансування допомоги країнам, які розвиваються, передає Reuters.
Переговорники з майже 200 держав намагаються досягти домовленостей щодо угоди, яка передбачає план фінансування на наступне десятиліття.
ЄС, США і багаті країни збільшили свою пропозицію щодо фінансування заходів із боротьби зі зміною клімату для країн, що розвиваються – сума сягнула 300 мільярдів доларів на рік .
Наразі невідомо, чи цей крок розблокує перемовини. Наразі з них вийшла низка держав – найменш розвинених, блок острівних, які висловили розчарування процесом, бо він, на їхню думку, не є інклюзивним.
Спершу заможні держави пропонували 250 мільярдів доларів, але цю пропозицію відхилили країни, що розвиваються. Вони заявили, що сума недостатня, бо вони страждають від стрімко зростаючих витрат, пов'язаних із штормами, повенями і посухами, викликаними зміною клімату.
На двотижневому саміті переговорники працювали над вирішенням інших важливих питань, які стосуються цільового фінансування: хто робитиме внески і у якому вигляді – грантами чи кредитами.
Список країн, які мають зробити свій внесок, включає близько два десятки промислово розвинених держав, серед яких – США, Канада і країни Європи. Цей список було складено під час кліматичних переговорів ООН у 1992 році.
Європейські уряди вимагали, щоб і інші країни приєдналися до них і зробили свій внесок, як-от Китай, що має другу за величиною економіку світу, а також багаті на нафту країни Перської затоки.
У проєкт угоди, оприлюднений у п'ятницю, включили ширшу мету. Країни хочуть щорічно залучати 1,3 трильйона доларів на кліматичне фінансування до 2035 року. Воно передбачатиме фінансування з усіх державних і комерційних джерел.