Окружний суд Стокгольма визнав етнічного курда Ях'ю Гунгнора винним у спробі вимагання за обтяжливих обставин, зберіганні зброї та фінансуванні тероризму.
Про це пише BBC.
Останній пункт обвинувачення пов'язаний зі зборами коштів, що проводяться на підтримку Робочої партії Курдистану (РПК), забороненої в багатьох країнах.
Гунгнор засуджений до 4,5 років позбавлення волі, після відбуття терміну його депортують зі Швеції із забороною на повернення до країни. Виносячи вирок, суддя визнав, що Гунгнор ризикує зазнати тортур чи іншого нелюдського поводження у разі його депортації до Туреччини. Але оскільки спочатку він має провести кілька років у в'язниці і неможливо передбачити, чи збережеться така загроза до моменту його звільнення, суддя вважав за можливе включити до вироку пункт про депортацію.
ЗМІ акцентують, що це перший випадок у шведській правовій системі, коли когось судили за можливе фінансування РПК.
РПК утворилася як повстанський рух у 1984 році на південному сході Туреччини та вважається терористичною організацією в Туреччині, США та Євросоюзі.
У травні Швеція посилила закони щодо боротьби з тероризмом – крок, який, як очікується, допоможе отримати схвалення її заявки на вступ до НАТО. У поправках з'явився пункт про покарання осіб, чия діяльність безпосередньо чи опосередковано сприяє посиленню чи просуванню будь-якої екстремістської організації.
Швеція та Фінляндія одночасно подали заявки на вступ до НАТО у травні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Менш як за рік, у квітні 2023-го, Фінляндія стала повноправним членом альянсу, а заявка Швеції блокується Туреччиною. Анкара звинувачує Стокгольм у підтримці курдів з РПК, яку турецька влада вважає прямою загрозою своїй національній безпеці. Наприкінці липня у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО, під час якого керівництво альянсу розраховує вирішити питання членства Швеції. Для вступу нової країни-кандидата до альянсу всі чинні члени повинні ратифікувати протокол про приєднання.
Нагадаємо, вчора у штаб-квартирі НАТО зустрілися міністри закордонних справ Швеції, Туреччини та Фінляндії. Це мало стати останньою спробою переконати Анкару в тому, що скандинавській країні слід дозволити приєднатися до військового альянсу.
Раніше Туреччина засудила дозвіл на спалення Корану у Стокгольмі. Неприйнятно допускати антиісламські дії під приводом свободи слова, заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан. Це стало першим аналогічним випадком, після того, як спалення головної священної книги ісламу призвело до зриву переговорів із Туреччиною щодо членства у НАТО. Дозвіл отримав чоловік, який виграв судові апеляції після того, як поліція відхилила його попередні заявки.