Що означає усна оцінка і як її розуміти
Усна оцінка – доволі нестандартний хід з боку ЄС, на який цього разу пішла Єврокомісія. Її отримала не лише Україна, а й Молдова та Грузія перед великою комплексною оцінкою, запланованою на осінь цього ж року. Уже не перший рік кожна держава має доводити, що просувається на шляху до демократичних перетворень, здійснює реформи та наближає власне законодавство до норм ЄС.
У випадку України разом зі статусом держави-кандидата ЄС вона отримала “домашнє завдання” із 7 пунктів. Це низка реформ, серед яких боротьба з корупцією, верховенства права у вигляді оновленого та робочого Конституційного Суду, реформи правоохоронних органів, медіа, а також законодавства про національні меншини.
Процедура передбачає, що старт перемовин після виконання цих критеріїв можливий уже наприкінці 2023 року. Проте до цього Європейська комісія має представити «повний звіт», де докладно оцінить прогрес. Далі, у грудні 2023-го на саміті лідерів країн ЄС, Україна сподівається на рішення, яке запустить переговори про членство.
Головне, на чому наполягав Київ, – Україна демонструє прогрес у виконанні реформ попри війну, що її розпочала Росія. Однак цілком справедливо говорити про те, що деякі реформи, про які каже ЄС, можуть виявитися складними для виконання, що дасть деяким європейським скептикам нові аргументи для того, щоб загальмувати євроінтеграційний поступ України.
Оцінка
Комісар з питань розширення Олівер Варгеї представив усний оцінний звіт на засіданні послів усіх 27 держав-членів ЄС у Брюсселі та пізніше зачитав той самий документ на неформальному засіданні Ради з загальних питань, яка відбувається у Стокгольмі (Швеція до кінця червня головує в Раді ЄС).
Він презентував доволі позитивну доповідь щодо “домашніх завдань 2 та 6”. Передусім це стосується вимог до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. До позитивів належить і медійний пакет: український парламент ухвалив ключове медійне законодавство на виконання директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. Крім того, ЄС доволі позитивно відзначив повернення до електронного декларування для державних службовців, що негласно стало “домашнім завданням №8”.
Із просто позитиву – Єврокомісія бачить прогрес реформи Конституційного Суду. Зокрема, йдеться про ухвалення відповідного законодавства в першому читанні. Крім того, запроваджено конкурсний відбір суддів Конституційного Суду.
Водночас Україна досягла певного прогресу на інших чотирьох напрямах: у боротьбі з корупцією, протидії відмиванню грошей, деолігархізації та питаннях, що пов’язані з правами національних меншин. І тут усе дійсно криється в деталях. Адже Україні, щоб виконати критерій боротьби з корупцією, необхідно паралельно узгодити план реформування сектору безпеки (правоохоронних органів), здійснити реформу, що пов’язана з протидією відмиванню коштів, та імплементувати закон про деолігархізацію.
Щодо заходів проти корупції, Єврокомісія відзначає певний прогрес у виконанні домашнього завдання, коли було призначено нових керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Тепер Україні “потрібно створити історію розслідувань та засуджень і забезпечити постійну боротьбу з корупцією”, наголосив єврокомісар під час пресконференції з нагоди презентації усної оцінки. Для цього Україна повинна вжити додаткових заходів, зокрема: відновити систему електронної декларації майна та реалізувати прийняту програму державної боротьби з корупцією.
Щодо протидії відмиванню грошей, Україна повинна, з одного боку, ухвалити проєкт закону про відновлення відповідності визначення політично впливових осіб вимогам FATF, а з іншого – далі законодавчо наближатися до стандартів цієї міжнародної організації, зокрема, в галузях віртуальних активів, фінансових розслідувань чи цільових фінансових санкцій. Якщо простіше, то цей пункт також пов'язаний з функціями правоохоронних органів.
Розворот на нацменшини і мову
Єврокомісія в усній оцінці підтримала рекомендації Венеціанської комісії, дорадчого органу Ради Європи, щодо деолігархізації і закону про нацменшини. Іще минулого року ЄС визнав, що прогрес України визначатиметься також оцінками від Венеційки. Потрібен був нейтральний орган, який здійснював би оцінку і чиї висновки сприймалися б обома сторонами.
Просто нагадаємо, що Венеціанська комісія визнала неприйнятним парламентський закон про деолігархізацію і закон про нацменшини якраз напередодні усної оцінки ЄС. Аргументи зводилися до того, що Комісія вважала, що цьому мають передувати ефективна конкурентна політика, боротьба з корупцією та відмиванням грошей, забезпечення плюралізму ЗМІ, правила фінансування політичних партій і виборчих кампаній тощо, а не просто ухвалення закону про олігархів. Звісно, аргументи на користь цього можна знайти…в умовах мирного часу і за відсутності безпекових викликів.
Але найчутливішим стало те, що Єврокомісія підтримала критику Венеційкою закону про нацменшини. Нагадаємо, що цю вимогу висловила Угорщина.
“Що стосується національних меншин, Україні необхідно розглянути рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про меншини, зокрема, щодо використання мов меншин у суспільному житті, управлінні, ЗМІ та книгах”, – заявив учора єврокомісар з питань розширення Варгеї. Цікаво, що українські експерти позитивно оцінили текст закону, що ухвалювався Верховною Радою. Але не Венеціанська комісія.
Однак і це ще не все. У цьому усному висновку Єврокомісія також нагадала, що Україна має виконати попередні рекомендації Венеціанської комісії щодо законів про освіту та державну мову. Вони датуються 2017 і 2019 роками. Крім того, 11 червня в Україні ухвалили закон, який продовжує перехідний період навчання мовами нацменшин на рік для учнів, які почали навчання до 1 вересня 2018 року. Тепер Україна має переглянути шкільну систему меншин у світлі також попередніх рекомендацій Венеціанської комісії щодо забезпечення рівних можливостей для людей, які належать до національних меншин, уникаючи непропорційного втручання в їхні права.
Замість післямови
Амбіції України отримати швидко членство в ЄС можуть поставити на паузу, попри внесок у європейську архітектуру безпеки. Скажімо відверто: країни ЄС і сам Євросоюз не до кінця збагнули, наскільки членство України в ЄС і реформи, що провадяться нині, важливі для добробуту і процвітання самих українців.
Ба більше, деякі пропозиції, особливо ті, що стосуються висновків Венеційки, є фактично непіднімними. У першу чергу тому, що Україні пропонують проковтнути світоглядну позицію про те, що російська меншина є не просто важлива, а має бути більш захищена, ніж інші. І тут точно українській стороні доведеться знову доводити, що спеціально захищати “росіян” на території України не просто не потрібно, а й відверто небезпечно.