Скандальне розслідування газети "Guardian"
Заява Букінгемського палацу є оперативною реакцією на публікації газети "Guardian". Сам король Чарльз ІІІ і його син принц Вільям під час візитів у минулі роки до колишніх африканських та карибських колоній постійно висловлювали «свій особистий жаль з приводу страждань, які пережили чорні раби», і говорили, що «рабство є вічною плямою в історії країни».
Guardian опублікував особисту розписку короля Вільяма ІІІ від 1689 року, яка доводить безпосередню участь монархії в работоргівлі. Цей документ знайшов в архіві доктор Брук Ньюман. Він засвідчує передачу політиком і рабовласником Едвардом Колстоном акцій Королівської африканської компанії (КАК) вартістю 1000 фунтів королю Вільяму ІІІ Оранському. І підтверджує, що сам король отримав акції. Його величність став губернатором компанії і видав королівську хартію, яка надала КАК монопольні права на торгівлю рабами Західної Африки.
Загалом Королівська африканська компанія перевезла з Африки в Америку 186 827 рабів, з яких 24 тис. були дітьми, а більш ніж 38 тис. загинули в дорозі.
Через кілька місяців після переходу Королівської африканської компанії під особистий патронат короля вартість акцій виросла в 4 рази – і дивіденди почав отримувати і сам король Вільям, і його дружина королева Мері ІІ, яка також стала акціонером. Парламент виділив королю ділянку Кенсінгтон під будівництво нового палацу, який було доручено планувати найвідомішому архітектору Серу Крістоферу Рену. Цей палац став резиденцією для наступників Вільяма Оранського, які також отримували дохід від торгівлі рабами. Зокрема, королева Анна навіть розширила продаж рабів у колонії Іспанії.
У самому палаці на почесному місці був бюст чорного раба, який вказувався як скульптурний портрет «улюбленого слуги короля Вільяма ІІІ». З 2021 року бюст просто описують як анонімного «поневоленого чоловіка».
Сам король Вільям – голландського походження з династії Оранських, його запросив на престол парламент Англії. Він привіз зі собою в Лондон 200 власних рабів з Суринаму.
У грудні минулого року власне король Нідерландів Віллем-Александр доручив почати розслідування участі королівської династії своєї країни в работоргівлі і колоніалізмі. Тож діяльність колишнього голландського принца Вільяма і згодом англійського короля Вільяма ІІІ стала предметом досліджень одразу у двох країнах.
Але загалом історична довідка Guardian чітко вказує на пряму участь англійських монархів у работоргівлі не тільки у XVII–XVIII століттях, а від XVI по XIX століття включно – від самої королеви Єлизавети I до Вільяма IV, який особисто виступав перед парламентом проти заборони рабства.
Згаданий уже Едвард Колстон протягом століть ушановувався як головний меценат і філантроп Бристоля. Тільки в кінці 20 століття стала зрозуміла його роль і участь у работоргівлі. Апофеозом виявилася акція BLM-активістів, які в червні 2020 року скинули і втопили статую Колстона в затоці Бристоля.
Часом дії цього руху можна розглядати як карикатурну політтехнологію, яка перетворила боротьбу з расизмом на профанацію і перфоманс вуличного вандалізму. У 2020 році весь гнів вдалося зігнати на статуї Колстона і відвести лють від самої королівської родини.
Сама дослідниця Камілла де Конінг зауважує, що вчені, які спеціалізуються на рабстві в Британії, намагаються оминати роль безпосередньо королівських родин.
Однак розписка Колстона і короля Вільяма ІІІ, яку опублікував Guardian, – це прямий доказ, це скелет, який випав з шафи Кенсінгтонського палацу просто на голову сучасного короля і принца. Основа офіційних статків королівської родини Великобританії – це численні палаци і нерухомість. І коли виявляється, що резиденція принца Уельського Вільяма в центрі Лондона збудована на кістках чорних рабів, то у британських журналістів виникає чимало питань щодо ролі монархії.
У цілому рішення короля Чарльза III відкрити архіви схвально сприйняли наукова спільнота, дослідники проблем рабства і громадські організації. Ерік Філліпс, віцеголова Репараційної комісії Caricom, яка представляє 20 країн Карибського басейну, де європейські держави поневолювали людей для роботи на плантаціях, привітав підтримку дослідження з боку короля, але сказав, що Чарльз III має визнати участь монархії і порушити питання перед британським урядом про заснування спеціальної комісії та виплати репарацій.