Прем'єр правих сил
Джорджія Мелоні зруйнувала давню традицію, за якою Італійською республікою керували чоловіки. Вона перша жінка-прем’єр-міністр Італії, яка очолює правий уряд після Другої світової. Заснувавши партію «Брати Італії» у 2011 році, Мелоні тоді мала 2% прихильників, однак за десять років політсила під її керівництвом досягла небачених результатів, здобувши на останніх виборах 26% підтримки.
«Брати Італії» – ультраправа сила, у складі якої, попри певний ребрендинг, чимало неофашистів і прихильників Муссоліні. Утім сама Мелоні прагне позиціонувати себе поборником традиційних цінностей. Так, її нові міністри склали присягу в супроводі своїх близьких, щоб підкреслити важливість традиційних родинних відносин. Сама ж очільниця уряду просить себе йменувати прем’єром, акцентуючи увагу на несприйнятті гендерних правил.
Мелоні відразу отримала вітальні послання від лідерів європейських правих сил – Орбана і Ле Пен. Водночас глави інституцій ЄС, фон дер Ляєн і Мацола, запрошують нового італійського прем'єр-міністра «працювати разом і залишатися в єдності», натякаючи на важливість єдиної позиції ЄС на фоні війни, що її розпочала Росія.
Глава нового італійського уряду вже звернулася до своїх міністрів із закликом бути єдиними, «щоб протистояти надзвичайним ситуаціям, з якими стикається країна». Тож подивімося на команду прем’єра Мелоні.
Кабінет Мелоні
Список міністрів «з портфелями» включає п'ятнадцять імен: Анна Марія Берніні (наука та розвиток університетів), Марина Ельвіра Кальдероне (праця та соціальна політика), Гвідо Крозетто (оборона), Джанкарло Джорджетті (економіка), Франческо Лоллобриджида (сільськогосподарська політика), Карло Нордіо (правосуддя), Маттео П’янтедозі (внутрішня сфера), Маттео Сальвіні (інфраструктура), Дженнаро Санджуліано (культура), Даніела Сантанчі (туризм), Ораціо Скіллачі (охорона здоров’я), Антоніо Таяні (МЗС), Адольфо Урсо (економічний розвиток), Джузеппе Вальдітара (освіта), Паоло Зангрілло (довкілля та енергетика).
Найважливішою посадою для італійського уряду є міністр економіки та фінансів. Ним став Джанкарло Джорджетті, відомий італійський політик партії «Ліга» (глава Маттео Сальвіні), що з 1996 року був членом парламенту різних каденцій. Він відповідав за зовнішню політику партії «Ліга», зокрема за те, що ця популістська політсила стала більш проєвропейською за останні роки. Джорджетті називають сильним політиком, що дотримується власних переконань, через що неодноразово мав розбіжності із Сальвіні. Перед своїм призначенням на посаду міністра економіки був міністром з економічного розвитку за прем’єрства Маріо Драгі.
Віцепрем’єром і міністром інфраструктури неочікувано став сам очільник «Ліги» Маттео Сальвіні. Напевно, чи не найвідоміша італійська постать українському читачу через свою проросійську позицію. Він уже був віцепрем’єром і міністром внутрішніх справ уряду Конте – тоді відкрито виступив проти мігрантів. Сальвіні є затятим євроскептиком і виступає проти санкцій ЄС щодо Росії. Крім того, відкрито висловлює своє захоплення Путіним і Віктором Орбаном.
Міністерство внутрішніх справ очолить соратник Сальвіні – Маттео П’янтедозі. Це повернення до уряду для нинішнього префекта Рима не є новим. Коли Маттео Сальвіні був міністром внутрішніх справ, його правою рукою був саме Маттео П’янтедозі.
Іще одним віцепрем’єром і міністром закордонних справ став Антоніо Таяні. Соратник друга Путіна Сільвіо Берлусконі, що творив разом з ним партію «Вперед, Італіє» у далекому 1994 році (коли Сільвіо Берлусконі став прем'єром, він був його речником). Депутат Європарламенту з 1994 року та його президент у 2017 році.
Новим міністром оборони став Гвідо Крозетто. Свій політичний досвід він розпочав у лавах християнських демократів, а потім перейшов у партію «Вперед, Італіє». У 2012 році разом з Джорджією Мелоні та Ігнаціо Ла Русса заснував «Братів Італії». Востаннє він залишив політику у 2019 році, щоб стати президентом "Orizzone Sistemi Navali" – компанії, що спеціалізується на секторі військово-морських технологій і систем. Був заступником міністра оборони з 2008 по 2012 рік і досі є одним з найближчих соратників Джорджії Мелоні.
Джорджія Мелоні також вказала дев’ятьох міністрів свого уряду «без портфеля»: Андреа Абоді (спорт і молодь), Роберто Кальдеролі (регіональні справи), Марія Елізабетта Альберті Казеллаті (реформи), Лука Кіріані (відносини з парламентом), Раффаеле Фітто (європейські справи, політика згуртованості), Джильберто Пічетто Фратін (державне управління), Алессандра Локателлі (особи з обмеженими можливостями), Нелло Мусумечі (політика Півдня), Еудженіа Марія Роччелла (рівні можливості).
Цих дев’ятьох називають «безпортфельними», оскільки вони не керують жодним департаментом, але все ще є частиною урядової команди та ради міністрів. Вони не можуть ухвалити рішення без вказівки глави уряду.
Маємо також 6 жінок-міністерок: Міннауки та розвитку університетів – Анна Марія Берніні, Мінпраці – Марина Кальдероне, Мінсім'ї – Еудженіа Марія Роччелла, міністр з питань обмежених можливостей Алессандра Локателлі та міністерка інституційних реформ Марія Елізабетта Альберті Казеллаті.
Наразі італійських експертів турбує, що, крім Антоніо Таяні, жодне ім'я в уряді не має міжнародного визнання, тобто досвіду роботи в інституціях ЄС чи НАТО. Натомість маємо приклади непотизму: чоловік сестри Джорджії Мелоні став міністром сільського господарства та продовольства (Франческо Лоллобриджида), а новим міністром державного управління став Паоло Зангрілло, молодший брат мера Генуї та особистий лікар Сільвіо Берлусконі.
Склад нового уряду мають затвердити в парламенті 26-27 жовтня, після чого Мелоні може вирушити до Брюсселя, щоб зустрітися з генсеком НАТО, а також керівниками євроінституцій.
Пріоритети політики Мелоні
Новий уряд має зараз сформувати бюджет, а потім подати його на затвердження ЄС разом з пакетом пропозицій пріоритетних реформ.
Зокрема, Міжнародний валютний фонд очікує від Італії скорочення ВВП десь на 0,2%. Мелоні може вирішити переглянути цілі державних витрат, установлені Мінфіном, збільшивши державний дефіцит і державний борг, що для простих громадян також може означати перегляд і до того високих податків.
Крім того, важливою для ЄС є податкова реформа, на яку Італія просто не має коштів (водночас, за підрахунком Єврокомісії, майже 900 млрд євро надходжень уряд не використовував ефективно). Альтернативою є пошук ресурсів через перегляд видатків.
Реформа в енергетиці: із запланованих 70 млрд євро на цей рік 60 млрд було витрачено за кілька місяців на подолання енергетичної кризи та від’єднання від «російської газової голки» ще за каденції Драгі. І в цьому процесі Італія вже має перші успішні результати: «За останні сім днів Італія імпортувала нуль кубометрів газу від Газпрому, а отже, з Росії. Такого не було з 1974 року. Історичний день», – написав у Twitter аналітик ISPI Маттео Вілла.
Отже, Джорджії Мелоні доведеться балансувати популістичну критику «Ліги» та «Вперед, Італіє» заради того, щоб отримати надходження від ЄС.
Орієнтирами в зовнішній політиці стали пріоритети, встановлені ще за Драгі: міцний зв’язок з Вашингтоном, НАТО та Францією за президенства Макрона, а також допомога Україні у війні з Росією.
Джорджія Мелоні готується до зустрічей з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом і президентом США Джо Байденом, щоб підтвердити незмінний зовнішньополітичний курс Рима.
Поки що Джорджія Мелоні подбала про те, щоб прийняти президента Франції Емманюеля Макрона вже в перший день свого прем’єрства. Новий прем’єр намагається отримати вигоду від суперечностей Макрона та Шольца, які з'явилися через відмову ФРН залучити французькі компанії до освоєння військових витрат Німеччини на суму 100 млрд євро.
Крім того, між Італією та Францією діє Квіринальський договір, підписаний Маріо Драгі, що передбачає низку взаємних зобов’язань, включаючи проведення міжурядових самітів кожні шість місяців. Важливо, що партія Мелоні, історично антифранцузька, ніколи не шкодувала критичних слів на адресу Макрона. Але Франція залишається – і для Драгі, і для Мелоні – найбільш природним союзником Італії за європейськими столом.
Що зміниться для України?
Визначивши ЄС і НАТО ключовими опорами свого урядування, Джорджія Мелоні має намір дати потужний сигнал світу, щоб нейтралізувати провокації Сільвіо Берлусконі з його заявами про зняття санкцій з РФ. Тому міністр закордонних справ Антоніо Таяні свою першу телефонну розмову провів з главою українського МЗС Дмитром Кулебою. «Я підтвердив підтримку Італією України в захисті свободи та проти російського вторгнення. Немає миру без справедливості. А справедливість – це незалежність України», – написав італійський міністр.
Таяні планує приїхати до Києва, що є чітким сигналом з погляду подальшої військової допомоги Україні та залученості Італії до процесу вироблення гарантій безпеки для нашої держави.
Саме тому на твіт-поздоровлення Володимира Зеленського Джорджія Мелоні відповіла, що «Італія є і завжди буде на боці мужнього українського народу, який бореться за свою свободу та справедливий мир. Ви не залишилися наодинці».
Але Україні також потрібно готуватися до того, що багато політиків «Братів Італії», а також «Ліги» та «Вперед, Італіє» будуть відкрито критикувати підтримку Джорджією Мелоні України, зокрема, у контексті надання військової допомоги.
Чого тільки вартують заяви новообраного віцеспікера Палати депутатів Лоренцо Фонтани про «обережність із санкціями проти РФ» чи проросійські коментарі Сільвіо Берлусконі, який відкрито демонструє свої дружні відносини з Путіним та розповідає, скільки пляшок алкоголю подарував йому глава РФ.
Тож побачимо, яким буде наступний крок уряду Італії.