Російські ракети з американськими компонентами
В російській зброї, яку було вилучено в Україні виявили понад 450 компонентів іноземного виробництва, зазначають експерти Royal United Services Institute в своєму серпневому звіті. З цих 450 компонентів 318 були виготовлені американськими компаніями. Решта комплектуючих – в Японії (34), Тайвані (30), Швейцарії (18), Нідерландах (14), Німеччині (10), КНР (6), Південній Кореї (6), Великій Британії (5), Австрії (2) та інших державах.
Від початку широкомасштабних бойових дій українським військовим вдалося захопити неушкоджену або частково пошкоджену російську зброю. Після розбору 27 одиниць дослідники встановили, що більша її частина включає західні компоненти. Йдеться насамперед про крилаті ракети, радіоелектроніку, оптику і системи ППО.
Аналіз цих мікроелектронних компонентів, проведений RUSI, показує, що дві третини з них, схоже, розроблені та виготовлені 57 американськими компаніями. Однак понад 200 запчастини, вірогідно, були виготовлені лише 10-ма із них.
Продукція, створена американськими Texas Instruments і Analog Devices, становила майже чверть усіх західних компонентів російської зброї. А Texas Instruments зайняла перше місце, будучи постачальником 51 компонента з 450-ти виявлених.
Зокрема, комплектуючі виробництва Texas Instruments були виявлені в БПЛА «камікадзе» КУБ-БЛА, безпілотнику-мішені Е95М, БПЛА «Орлан-10» і в ряді радіоприймачів, які використовувалися російською армією.
Комплектуючі компанії Texas Instruments також були знайдені в російських крилатих ракетах (таких як KH-101) та ОТРК 9М727 «Іскандер», якими майже щоденно наносяться удари по українським містам.
Один із найбільш кричущих прикладів – крилата ракета 9М727, яка запускається з ракетного комплексу «Іскандер-К». Це зразок однієї з передових систем озброєння РФ, здатної маневрувати на малій висоті до цілі і завдавати ударів зі значною точністю. Для досягнення цієї мети на ракеті має бути встановлений блок управління, який отримує дані та скеровує ракету.
Автори доповіді фізично оглянули один із цих пристроїв, отриманий після падіння ракети 9М727. Цей комп'ютер захищений теплозахисним шаром, який здатний витримувати високий тиск і температуру. З семи точок підключення, що дозволяють передавати дані через теплозахисний шар, лише одна розроблена за радянських часів і зроблена в Росії. Інші шість — продукція компаній США.
Загалом російська крилата ракета 9M727 містить 31 іноземний компонент. Розслідування виявило, що ці деталі були виготовлені компаніями, серед яких американські Texas Instruments Inc і Advanced Micro Devices Inc, а також Cypress Semiconductor, яка зараз належить німецькій компанії Infineon AG.
«Технічний огляд російської зброї та транспортних засобів показав, що така закономірність є у всіх основних російських системах озброєння, знайдених на полі бою, – зазначають аналітики. – Снаряди 9М949 для реактивної системи залпового вогню „Торнадо“ використовують оптико-волоконний гіроскоп американського виробництва для системи навігації».
Російська крилата ракета Х-101, яка була використана для ударів по українських містах, також мала 31 іноземний компонент. Деталі були виготовлені західними компаніями, зокрема американськими корпораціями Intel і Xilinx, що належить холдингу AMD.
У рештках російських крилатих ракет виявлено американські мікросхеми Altera Flex, що виробляється компанією Intel.
Німеччина та Франція – лідери «сірих» схем
Європейські компанії також не стояли осторонь оборонної співпраці з Росією. Нещодавно Європейська рада з експорту конвенційної зброї (COARM) підрахувала, що протягом 2015-2020 років десять країн ЄС експортували до Росії озброєння на 346 млн євро, попри ембарго, що набуло чинності у липні 2014 року. Найбільше «вторгували» Німеччина та Франція, на долю яких припадає 80% усіх постачань.
На перший погляд, ці 346 млн євро за шість років – абсолютний мізер порівняно з оборонним бюджетом РФ, який у 2021 році становив $61 млрд. Втім, саме завдяки високотехнологічному імпорту з європейських країн росіяни змогли вдосконалити радянську техніку і розвинути власне виробництво.
Лідером «сірих» продаж озброєнь до Росії є Франція, до цього ж списку можна включити й Німеччину.
За даними COARM, після 2014 року держави-члени ЄС видали більше тисячі ліцензій для підприємств з РФ. І на першому місці у списку європейських експортерів стоїть Франція. Причому кількість виданих нею ліцензій різко зросла не коли-небудь, а саме у 2015 році, одразу після запровадження європейського ембарго на постачання зброї в Росію .
Починаючи з 2015 року Париж надав дозвіл на експорт до РФ військової техніки, що відноситься до категорії «бомби, ракети, торпеди, реактивні снаряди, заряди вибухових речовин», зброї прямої летальної дії, а також «обладнання для візуалізації, літаків з їх компонентами та безпілотників».
Згідно з дослідження, французький експорт також включав тепловізійні камери для більш ніж 1000 російських танків, а також навігаційні системи та інфрачервоні детектори для винищувачів і бойових гелікоптерів. Кремль купив їх у Safran та Thales, основним акціонером яких є французька держава.
Як зазначає Інститут Лансінгу, російський оптико-електронний нічний далекомірний бінокль 2019 року випуску містить компас швейцарської компанії Vectronix, яку нещодавно купила Safran. Крім того, пристрій використовує тепловізійну матрицю Ulis Pico від французького Lyndred. Крім того, Safran продає росіянам системи інфрачервоного бачення для бойових гелікоптерів Ка-52.
Відомо, що компанія Safran в 2016 році поставляла до РФ сенсорні модулі. При цьому там точно знали кінцевого отримувача — Військово-повітряні сили Росії, – бо точно вказала його у документі, отримуючи відповідний дозвіл у Міжміністерській комісії.
Французьку тепловізійну матрицю Lyndred PYCO-640-046 помітили під час розбирання збитого в Україні російського розвідувального дрону «Орлан-10». Вона забезпечує виконання основних функцій безпілотника: виявлення та ідентифікацію людей для наведення артилерійських ударів.
Безпілотник «Форпост» узагалі є копією ізраїльського IAI Searcher. «Форпости» до останнього збирали на Уральському заводі цивільної авіації за ізраїльською технологією з американських та німецьких запчастин. Цей дрон збудовано на базі одноциліндрового двигуна 3W-55i німецької компанії 3W-Modellmotoren Weinhold GmbH. Крім того, він має навігаційні модулі швейцарського виробника MicroEM.
Це далеко не всі приклади – російський тепловізор «Сыч-3М» також має французький балометр «Юліс» (пристрій для прийому теплового випромінювання). У спорядження російських військових «Ратник», яке також називають «комплектом солдата майбутнього», входить високоточний планшет німецької компанії Leika CS25, судячи з кольору та матеріалу корпусу, його модифіковану версію без логотипу виробника імпортували до Росії для потреб армії.
Компанія Thales із Франції відправила до РФ безліч тепловізійних приладів для російських танків та іншої броньованої техніки, зокрема БМД-4. Технікою від цієї компанії до 2020 року було модифіковано понад тисячу російських машин. Зокрема, тепловізор Catherine FC від компанії Thales використовували для створення прицільних комплексів «Эсса», «Плисса» та «Сосна-У». Вони стоять на модифікованих танках Т-80, Т-90, Т-72 та інших бойових машинах. Ці приціли дозволяють навіднику чудово бачити ворога з кількох кілометрів, навіть уночі.
З 2009 року за ліцензійною угодою з французами ці тепловізори збирали у Росії на Волзькому оптико-механічному заводі, а французькі виробники посилали туди окремі комплектуючі вже під час дії санкцій ЄС, впроваджених в 2014 році.
Не менш показова ситуація з російським концерном «Алмаз-Антей», який виробляє зенітно-ракетне та радіолокаційне обладнання для російської армії, зокрема, для ЗРК «Бук», C-300, C-400 й перебуває під санкціями з 2014 року.
Європейцям з ним було заборонено торгувати прямо та опосередковано, навіть через дилерів. Проте підприємства зі складу цього концерну успішно проводили тендери на закупівлю продукції іноземних виробників. Наприклад, концерну знадобилася змащувально-охолоджувальна рідина для металообробки від провідного німецького виробника TECHLUBE GMBH. Німецький виробник, ймовірно, спочатку поставив товар через своє представництво для «мирних» російських компаній, однак через них він потрапив до військових.
Німецьке високоточне вимірювальне обладнання виробника Zoller російський концерн закуповував на тендері навіть у березні 2022 року. Російський концерн успішно проводив тендери на унікальне обладнання від західних виробників і жодні санкції цьому не завадили. Загалом «Алмаз-Антей» отримував обладнання швейцарської Blaser Swisslube, американських Nvidia та Indium, німецьких Zoller, Walter, Techlube GmbH та британської GARANT.
Російська система протиповітряної оборони «ТОР-М2», що є однією з найпотужніших систем ППО малої дальності у світі, використовує розроблений Великобританією осцилятор в комп'ютері, що управляє радаром платформи. Цей же компонент використано в ракетному комплексі «Іскандер-М», крилатій ракеті «Калібр», крилатій ракеті Х-101 та багатьох інших.
Ще один приклад – комплекс радіоелектронної боротьби «Борисоглебск-2» (використовується, щоб впливати на радіоелектронні засоби систем управління, зв'язку та розвідки супротивника). Аналітики нарахували там понад 60 електронних компонентів західного виробництва. Більшість виготовлена компаніями США, Великої Британії та Німеччини.
Від західних комплектуючих залежить як російська зброя, так і тактичне бойове спорядження. Наприклад, аналіз російських військових радіостанцій «Акведук» (забезпечують захищений зв'язок між військовими) показав, що для їхнього створення Росія використовує найважливіші електронні компоненти, вироблені у США, Німеччині, Нідерландах, Південній Кореї та Японії.
Що цікаво, у відповідь на запитання дослідників про те, як їхні чипи опинилися в російській зброї, компанії Texas Instruments, Analog Devices, AMD та Intel заявили, що дотримуються торговельних санкцій і вже припинили продавати компоненти в Росію.
«Російська зброя, яка критично залежить від західної електроніки, призвела до смертей тисяч українців», – сказав Джек Уотлінг, фахівець із сухопутної війни в RUSI. З цим висновком складно сперечатися і варто зробити висновки.
Як Кремль долає обмеження
Лише після повномасштабного вторгнення Росії в Україну США оголосили про посилені санкції, щоб послабити економіку Росії та її армію. Серед них заборона на продаж багатьох чутливих мікрочипів. Країни Європи, а також Японія, Тайвань і Південна Корея – ключові виробники мікросхем – оголосили про подібні обмеження.
Слід нагадати, що Росія, як і Радянський Союз до цього, має довгу історію незаконного придбання західних технологій для інтеграції у свої військові системи – до подібних операцій часто залучаються російські розвідувальні служби.
Вже кілька років Росія використовує приховані способи постачання комплектуючих для своєї військової техніки. Знаходяться «сірі» схеми, відбувається постачання через треті країни, як це було за радянських часів. Тоді ці операції проводила Служба зовнішньої розвідки.
Російські та радянські служби розвідки десятиліттями намагалися придбати складні західні технології. Лінія Х КДБ – частина Управління Т, яке відповідало за збір науково-технічної інформації – є одним із прикладів цих зусиль. Працюючи з посольств Радянського Союзу, сотні офіцерів Лінії X отримали спеціальне завдання придбати західні технології, включаючи мікроелектроніку.
Дослідники зауважують, що після анексії Криму 2014 року Росія мала доступ до таких компонентів.
Багато іноземних комплектуючих коштують дешево, тож російські компанії могли придбати їх до початку широкомасштабного вторгнення в Україну онлайн через вітчизняних або міжнародних дистриб’юторів. Це було можливо, бо ці деталі також використовуються в невійськових цілях.
Як з’ясувалося, з 450 ідентифікованих компонентів RUSI вказав, що 18% (понад 80 мікрочипам) було присвоєно класифікаційний номер експортного контролю США (ECCN), який вимагав би державної ліцензії на експорт до Росії ще до того, як Москва тимчасово окупувала Крим. Інші підпадали б під класифікацію EAR99, для яких не потрібна була ліцензія органів експортного контролю США до початку вторгнення Росії в Україну в лютому цього року.
Проте формально від американських експортерів вимагали, щоб вони переконалися, що ці товари не експортуються для кінцевого військового використання.
«Наявність великої кількості предметів класифікації EAR99 та деяких ECCN у російському військовому обладнанні свідчить про те, що ці компоненти або були придбані виробниками військового обладнання у дистриб’юторів в Росії, що вони закуповувалися за підробленими сертифікатами кінцевого користувача або були пізніше скеровані для військового застосування», – йдеться у звіті аналітичного центру.
Не можна скидати з рахунків можливість того, що деякі компоненти з логотипами відомих західних і азіатських брендів мікроелектроніки є підробками. Проте добре задокументована історична залежність Росії від західних технологій і критична роль, яку відіграють деякі компоненти в ефективній роботі систем, у яких вони були знайдені, змусили дослідницьку групу припустити, що компоненти, ймовірно, справжні.
Таким чином, не дивлячись на західні санкції запроваджені після окупації Криму Росією в 2014 році, 80% комплектуючих, виявлених у російському військовому обладнанні, не підпадали під заходи експортного контролю США і могли практично вільно поставлятися до Росії під «камуфляжем» подвійного використання аж до лютого 2022 року.
За підтримки та даних з Altana Atlas RUSI перевірив майже мільйон прикладів мікроелектроніки та пов’язаного з мікроелектронікою імпорту в Росію в період з 2017 по 2022 роки. У деяких випадках виявляється, що західні компоненти могли бути виготовлені в третіх країнах або перевантажені через них.
Країни, визначені в торгових даних як експортери мікроелектронної продукції включають Китай, США, Німеччину та Велику Британію.
Росія зараз активно працює над пошуком нових маршрутів для забезпечення доступу до західних мікрочипив. Практика перевезення товарів через треті країни є найзручнішою тактикою, яку використовують агенти із закупівель, щоб приховати справжнього одержувача чутливих і контрольованих товарів.
Багато компонентів продаються через дистриб’юторів, що працюють в Азії, наприклад у Гонконзі. Це і є ворота для електроніки, що потрапляє до російської армії або компаній, що діють від її імені.
Так, в березні уряд США зробив заяву, що російські підставні компанії купували електроніку для російської армії. Митні записи РФ показують, що минулого року в березні одна компанія імпортувала продукцію Texas Instruments на суму $600 тис через дистриб’ютора в Гонконгу. Через сім місяців ця ж компанія імпортувала мікроелектроніку американського виробника Xilinx на $1,1 мільйона.
У червні 2022 року Міністерство фінансів США наклало санкції на трьох осіб і компанію з Гонконгу під назвою EMC Sud Limited за нібито діяльність у рамках таємної мережі закупівель, пов’язаної з ФСБ РФ. Повідомляється, що одна з осіб, які потрапили під санкції, таємно постачала електроніку для російської оборонно-промислової бази зі США, Японії та Європи.
Як зазначили американські ЗМІ 16 червня, наразі агенти ФБР з'ясовують, чому «свіжі» чипи зі США опинилися у російському озброєнні. Як з’ясувалося деякі з них були виготовлені у 2020 році.
Поки триває війна в Україні, іноземні виробники дедалі частіше порушують санкції щодо товарів військового чи подвійного призначення, які Європейська рада запровадила 31 липня 2014 року.
7 червня цього року Інститут Лансінга повідомив, що західні компанії все частіше порушують санкції та постачають у Росію товари військового чи подвійного призначення .
Комплектуючі з європейських країн, випущені після 2014 року, також знайдено у захопленій чи знищеній російській техніці. «Це може свідчити про закулісні угоди між Кремлем і деякими європейськими урядами щодо постачання товарів військового та подвійного призначення», – зазначає Інститут Лансінга.
Дослідники припускають, що Кремль хоче приховати постачання європейських комплектуючих для своєї військової техніки.
За даними Європейської ради з експорту конвенційної зброї (COARM), всупереч офіційним заявам, не менше третини з 27 країн Євросоюзу продовжували постачати підсанкційне обладнання у період 2015-2020 років. Більшість із них використали лазівку, яка дозволяє виконувати контракти, укладені до 1 серпня 2014 року.
«Використання лазівок у санкційних обмеженнях і навмисний обхід санкцій дали європейським виробникам зелене світло для нарощування військового потенціалу Росії, підвищення бойових характеристик російської техніки та забезпечення Москви технологіями для протидії Заходу. У разі збройного конфлікту між Росією та країнами НАТО, Європі доведеться воювати проти російського озброєння, удосконаленого на західному устаткуванні», – наголошують аналітики Інституту Лансінга.
Низка великих західних компаній з 2014 року порушували санкції в обхід ембарго щодо постачання зброї. При цьому уряди країн-виробників та постачальників зброї або були напряму зацікавлені у такій співпраці з РФ, або свідомо не помічали елементарних схем для продажу через «посередника».
В свою чергу в Royal United Services Institute зазначають, що російська армія може бути ослаблена, якщо західні уряди посилять експортний контроль, зможуть закрити мережу «таємних закупівель» та завадять виробництву чутливих компонентів у державах, які підтримують Росію.
Росія все ще залежить від західних комплектуючих
Висновки розслідування RUSI показують, що російське високоточне озброєння критично залежить від іноземних мікрочипів. Йдеться про техніку від тактичних радіостанцій до безпілотників і боєприпасів далекої дії.
Ще у 2019 році частку іноземних електронних компонентів у російських товарах оцінювали у 80%, і навіть після 2014 року, відколи було запроваджено санкції на постачання оборонної продукції до Росії, Москва не змогла перейти на власне виробництво високоточної зброї.
Як показала практика, за останнє десятиріччя Кремль намагався запустити власну програму з виробництва електронних комплектуючих, але вона провалилася.
Автори доповіді слушно роблять висновок, що майже вся сучасна військова техніка Росії залежить від складної електроніки, що імпортується зі США, Великобританії, Німеччини, Нідерландів, Японії, Кореї, Ізраїлю, Китаю та інших країн з високотехнологічною промисловістю.
У деяких випадках ці компоненти є електронікою подвійного призначення, яку не так складно придбати на комерційній основі. Однак у багатьох інших – це зразки військових технологій, котрих зараз у Росії залишилося обмаль. Звідси – пошук нових технологічних рішень щодо заміни західних комплектуючих за рахунок КНР та домовленість з Іраном щодо постачання ударних і розвідувальних безпілотників.
Паралельно з цим Кремль розроблятиме «сірі» схеми для отримання критично важливих комплектуючих. В умовах, коли російська військова техніка та боєприпаси суттєво залежать від імпорту, а західні країни запроваджують нові санкції, перед російською владою постає завдання визначити, що може бути зроблено всередині Росії, а що поставлено з країн, які не дотримуються західних санкцій.
Щодо високотехнологічних систем озброєння, таких як балістичні ракети «Іскандер-М», є ліміт на частку запасів, яку Росія може використати проти України, не підриваючи своїх планів щодо оборони від країн НАТО, Китаю та інших – адже частину з них потрібно тримати у резерві. Це обмежить можливість російської армії використати його в Україні найближчими місяцями».
За словами експертів, у деяких видах озброєнь західні елементи все ж таки вдається замістити за рахунок не найдосконаліших електронних компонентів китайського походження. Крім цього, не слід забувати що російська промисловість використовує західні комплектуючі, закуплені заздалегідь.
Можна сказати напевне, що Росія не сидітиме склавши руки і спробує знайти необхідні комплектуючі на інших ринках, насамперед у Китаї чи Індії, однак експерти скептично оцінюють можливості РФ вийти на потужності виробництва 2021 року. До того ж більшість виробників інтегровані в західну економіку і намагатимуться менше ризикувати.
Отже, Україна і Захід не можуть виключати, що росіяни знайдуть спосіб виробництва нових крилатих ракет типу Х-101 і/або Х-555 без західних чипів і процесорів, а потім повернуться до практики їх розгортання, як тільки у них з’явиться їх достатній запас під рукою.
Вторгнення Росії в Україну не відбулося за планом, і армії країни доводиться витрачати великі обсяги зброї та обладнання заради реалізації амбіцій свого керманича. Враховуючи перевагу в цих системах, вироблених у США та Азії, Росія не має чіткої альтернативи внутрішньому виробництву аналогічних компонентів.
Без доступу до американських, ізраїльських, європейських складових ВПК Росії зможе проіснувати кілька років, використовуючи наявний запас. Якщо росіянам не буде доступний процесор Texas Instruments, вони будуть використовувати аналоги. А це, в свою чергу, може призвести до зниження надійності та точності окремих озброєнь.
В результаті Москві доведеться або розробляти менш ефективні аналоги, або шукати лазівки, щоб ухилятися від санкцій для придбання необхідних компонентів.
Розуміння того, як Росія ухиляється від санкцій для імпорту критично важливих технологій, дає союзникам України можливість обмежити заміну російських знарядь військової агресії.