Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба не бачить зараз передумов для того, аби НАТО змінило свою практичну політику щодо набуття членства України в Альянсі.
На його думку, Україна так само залишається на треку євроатлантичної інтеграції, але в найближчій перспективі немає потенціалу, щоб НАТО змінило свою позицію подібно до Європейського Союзу і почало робити конкретні речі із забезпечення вступу України. Про це Кулеба повідомив в інтервʼю LB.
"Станом на 24 лютого НАТО було в просунутій позиції відносно ЄС, бо в НАТО було принаймні рішення, що Україна стане членом Альянсу, а в ЄС не було навіть європейської перспективи для України. Вони навіть боялися визнати, що ми в принципі її маємо. За останні чотири місяці Європейський Союз просто вирвався вперед, і вже пішов на друге коло, а НАТО залишилося саме там", – пояснив міністр закордонних справ.
Кулеба додав, що генеральний секретар блоку Єнс Столтенберг є дуже прихильним до України, однак НАТО – це обʼєднання країн, де рішення ухвалюються консенсусом.
"Так от, у цьому єдиному колі було, на мою думку, ухвалене неформальне рішення: для того, щоб Росія не використовувала аргумент про те, що вона воює з НАТО, Альянс як єдність буде на другорядних ролях. Вони зараз переформатували свій пакет допомоги, там щось відбуватиметься, але стратегічно було ухвалене рішення, що НАТО не буде на передових ролях у підтримці України", – зазначив голова МЗС.
Натомість було створено так звану coalition of the willing, і багато членів цієї коаліції є членами НАТО.
"І от вони надають конкретну допомогу. Тому треба дуже сильно розрізняти допомогу від Сполучених Штатів як члена НАТО, і допомогу від НАТО, де все це координується Секретаріатом і надається нам. Я вважаю, що було ухвалене таке рішення: не пускати НАТО на провідні ролі. Ухвалене воно було окремою групою впливових держав-членів Альянсу, і наразі воно імплементується", – додав Кулеба.
Він наголосив, що Україна – абсолютно не проти приєднання до НАТО.
"НАТО – це важлива історія, ми абсолютно за членство, і ми за те, щоб Європа була спокійним і безпечним місцем. Але після 24-го лютого треба зняти всі ці рожеві окуляри, і від релігії перейти до дуже практичних речей, які засновуються на вірі в здатність людей і держав змінюватися. От ми побачили конкретний приклад Європейського Союзу? Побачили. Ну правильно, чому вони змогли, а НАТО не змогло? У мене є своя версія, але історія розсудить, чому так сталося", – заявив він.
Нагадаємо, 26 квітня на авіабазі ВПС США в Німеччині "Рамштайн" міністри оборони понад 40 країн зібрались на зустріч Консультативної групи щодо оборони України.
У промові на початку міністр оборони США Ллойд Остін назвав зустріч історичною, зазначивши, що її мета – допомогти Україні перемогти у війні, розпочатій вторгненням Росії, і підготувати оборонні потужності України до майбутніх викликів.
За підсумками зустрічі зокрема домовлено, що Канада відправить Україні невизначену кількість 155-міліметрових гаубиць M777, а також тисячі одиниць протитанкового гранатомета Carl Gustav, ручні гранати та ракетні установки.
23 травня відбулась друга зустріч. До неї приєдналися країни, які не були присутні на саміті у квітні: Австрія, Боснія і Герцеговина, Колумбія, Ірландія та Косово. У засіданні взяли участь 44 міністри оборони, зокрема Олексій Резніков та його команда, а також представники ЄС і НАТО.
У червні міністри збирались у Брюсселі, а кількість учасників Консультативної групи зросла до 50.