Підтримка ЄС та румунська проблема
Підтримка ЄС і НАТО в країнах центрально-східної Європи дещо зросла за останній рік, і чотири з п’яти респондентів сприймають західні структури як гарантів власної безпеки та територіальної цілісності.
Загалом 44% жителів Центральної та Східної Європи висловили підтримку західній геополітичній орієнтації їхніх країн. У всіх 9 країнах, окрім Румунії, також спостерігається збільшення кількості тих, хто каже, що відчуває себе частиною Заходу.
У Словаччині цей приріст за рік становить від 26% до 34%, але більшість респондентів (51%) все ще віддають перевагу позиції Словаччини «десь посередині».
У випадку з Румунією підтримка західної геополітичної орієнтації за останній рік знизилася з 43% до 27%. Це єдина країна в регіоні, де підтримка так істотно впала. Факт є тривожним дзвіночком для Брюсселя та керівників у Бухаресті.
Водночас 12% опитаних респондентів не впевнені, яку їх держави мають займати позицію. Подібний рівень нерішучості зафіксовано серед естонців (15%) та литовців та поляків (12%).
ЄС продовжує користуватися потужною підтримкою в ЦСЄ, де в середньому 80% респондентів проголосували б за те, щоб залишитися в ЄС.
У Чехії, яка традиційно є найбільш євроскептичною країною в регіоні, підтримка членства в ЄС зросла на 13 процентних пунктів до рівня 80%.
Разом з литовцями, поляки є також найбільшими прихильниками присутності у Євросоюзі. Членство в ЄС в цих країнах підтримує 88% опитаних.
За даними опитування, загалом 75% румун проголосували б за те, щоб країна залишилася в ЄС. 70% болгар вважають, що країна повинна залишитися в Європейському Союзі, а 23% вважають, що вона має вийти. Хоча частка прихильників членства в ЄС залишається високою, кількість противників зросла на 6%.
Антинатівські настрої в Болгарії
Що стосується членства в НАТО, то зараз підтримка в середньому становить 79% з усіх країн, окрім Болгарії.
Серед румунських респондентів 80% проголосували б за те, щоб країна залишилася в НАТО, у порівнянні з 77% у 2021 році. Крім того, 62% погодилися, що «членство Румунії в НАТО зменшує ймовірність нападу іноземної нації на нас».
У восьми з дев'яти країн більшість довіряє збройним силам своєї країни, а в Румунії цей відсоток досягає 61%.
В Болгарії зросла до 38% частка тих, хто насправді хоче вийти з НАТО. Там 50% проголосували б за те, щоб залишитися в НАТО – менше, ніж у 2021 році, коли 54% були за членство в альянсі, тих, хто проти, було 27%.
Зростання антинатівських настроїв в Болгарії відбувається на тлі протистояння з Росією, що розділило громадську думку в країні.
Натомість, підтримка Північноатлантичного альянсу в Словаччині безперервно зростає четвертий рік поспіль, відколи почала вимірюватися.
Поляки – найбільші прихильники членства в НАТО в центрально-східній Європі. За це висловилось 95% респондентів з Польщі.
Уявлення про те, що США є стратегічним партнером, зросло на 10 процентних пунктів з 2021 року, а Вашингтон зараз розглядається як ключовий союзник в НАТО 3/4 респондентів у регіоні ЦСЄ. Серед місцевих респондентів 75% сприймають США як стратегічного партнера, а 70% погоджуються, що США є союзником і традиційним партнером в НАТО.
Втім, близько 33% опитаних в Болгарії вважає, що США є загрозою безпеці країни, у порівнянні з 16% рік тому.
На противагу - 73% респондентів з Польщі сприймає США як найважливішого закордонного партнера. Щодо Німеччини, то підтримка поляками знизилась впродовж року з 48% до 27%.
Росія – загроза, а не «старший брат»
Передусім зазначимо, що в низці слов’янських держав ЦСЄ останні роки був стабільно присутній наратив про Росію як «старшого брата». Так, минулого року GLOBSEC визначив групу з чотирьох найбільш проросійських держав регіону. Цю групу називають «ведмежими обіймами» і вона складається з Сербії, Болгарії, Словаччини та Чорногорії.
Наприклад, за даними звіту GLOBSEC Trends 2021 р., 42% словаків вважали Росію стратегічним партнером, а 78% респондентів сприймали росіян як «братню націю». Більше того, 50% опитаних вважали звинувачення Заходу на адресу Росії безпідставними, а 52% не погоджувалися, що Росія агресивна у своїх діях та намагається послабити ЄС і НАТО .
Варто додати також, що рейтинги підтримки дій президента Росії Путіна у Словаччині зросли з 41% у 2017 році до 55% у 2020 році. Січневе опитування 2022 р. показало, що 44% опитаних вважають, що США і НАТО винні у напруженості на сході України. З іншого боку, 29% словаків бачили себе частиною Заходу, і лише 11% бажали орієнтуватися на Схід .
Проте вже у березні, згідно з опитуванням Focus, проведеним для GLOBSEC Trends 2022, картина в 9 країнах суттєво змінилась.
Наразі 65% респондентів в країнах ЦСЄ розглядає Росію як загрозу безпеці власної країни.
На противагу минулорічним даним, більшість респондентів (62%) в Словаччині саме так сприймають Росію. Водночас 37% сприймають РФ як стратегічного партнера Словаччини.
33% болгар кажуть, що Росія становить загрозу безпеці, що значно більше, ніж у 2021 році, коли їхня частка становила лише 3%. Близько 57% болгар та 45% угорців досі не розглядають Росію як загрозу, а третина опитаних в цих двох країнах бачать РФ як стратегічного партнера.
Попри свою агресивну політику, Росія залишається стратегічним партнером для третини угорців, словаків і болгар, на відміну від оцінок респондентів в інших шести країнах.
Далеко не скрізь опитані погоджуються з тезою, що Росія може піти далі й напасти на їх держави. З таким твердженням погоджується лише більшість опитаних поляків (60%), литовців (38%) та естонців (47%). Респонденти з решти країн відкидають цей ризик, серед них виділяються угорці (67%) та болгари (64%).
Проблеми російської пропаганди
87% поляків, 78% чехів і 74% литовців називають Росію країною, що відповідальна за війну в Україні.
Лише 51% словаків, 50% болгар і 48% угорців поклали відповідальність на Росію. Близько 27% словаків, румунів і болгар вважає, що за це відповідальний Захід, який спровокував Росію. Показники по цим трьом країнам сильно резонують з аналогами в інших державах ЦСЄ.
Хоча понад 50% респондентів у Словаччині сказали, що відповідальність за конфлікт в Україні несе передусім Росія, 16% також вважають, що Україна винна в тому, що вона пригнічує російськомовне населення, і 28% словаків стверджує, що Захід спровокував Росію.
23% словаків також сприймають Україну як «маріонетку Заходу», тоді як це прокремлівське пояснення війни резонує лише з 7% у чехів.
В Угорщині більшість 18% респондентів вважає, що Україна пригнічує свою російськомовну частину населення.
У звіті GLOBSEC Trends 2022 також зазначено, що 63% румунських респондентів погоджуються з твердженням «Росія вторглася в Україну», а більше чверті (26%) вважають, що Захід був відповідальним за війну, провокуючи Росію. Ще 43% говорять, що «борючись проти російського вторгнення, Україна також бореться за демократію в Європі».
Таким чином теорії змови та кремлівська дезінформація, які підривають довіру до демократичного управління, все ще знаходять підтримку у третини респондентів ЦСЄ.
Неодностайне ставлення до майбутнього України
Загалом 68% опитаних респондентів ЦСЄ вважає, що Україна має бути незалежною і сама визначати зовнішньополітичний курс. Лише Болгарія тут є єдиним винятком. Це говорить про те, що Кремлю не вдалося зманіпулювати великими верствами населення в регіоні.
Попри загальні позитивні цифри, російська легенда про те, що Україна є лише «західною маріонеткою», все ж таки знаходить підтримку серед 20-35% респондентів у шести країнах. Ця динаміка формується сильнішим впливом Кремля в таких країнах, як Болгарія та Словаччина, де 11% болгар та 10% словаків переконана, що Україна має перебувати у сфері впливу РФ.
Країни ЦСЄ розділилися щодо того чи повинна Україна вступати до ЄС та/або НАТО, чи бути нейтральною.
У 6 з 9 країн є консенсус щодо підтримки членства України в організаціях, але в Словаччині, Болгарії та Угорщині більше тих, хто виступає за можливість нейтралітету України. Серед угорців цей показник сягає 80%.
На противагу, поляки – найбільші прихильники членства України у ЄС та НАТО. За це висловились 78% опитаних.
Незважаючи на широку підтримку санкцій і зусиль щодо зменшення енергетичної залежності регіону від Росії, лише менше третини респондентів в ЦСЄ (28%) виступає за відправлення військ НАТО в Україну.
Найвищий показник підтримки відправлення військ НАТО в Україну зафіксовано в Польщі (41%), Естонії (38%) та Литві (35%). Проте в жодній з опитаних 9 країн кількість прихильників участі НАТО у війні в Україні не має абсолютної більшості.
Сім з дев’яти країн підтримують антиросійські санкції, гірші показники в Угорщині (43%) та Болгарії (38%). Водночас за введення подальших санкцій щодо РФ, навіть коштом зростання цін на продукти, висловилось 88% поляків.
95% опитаних у Польщі і 84% у Чехії виступають за те, аби їхні країни були незалежними від російських енергоресурсів.
У звіті GLOBSEC йдеться, що в семи з дев'яти опитаних країн більшість позитивно сприйняли президента України Володимира Зеленського. Проте активна російська пропаганда вплинула на імідж Зеленського в Болгарії, Словаччині та Угорщині.
Загалом, президента України Володимира Зеленського схвально сприймають 66% респондентів регіону, Емманюеля Макрона — 61%, Бориса Джонсона — 57%, Джо Байдена — 53%, Урсулу фон дер Ляєн — 50%, а Олафа Шольца – 44%.
Зростає тяга до автократії
Близько 49% респондентів у Словаччині воліли б сильного лідера, якому не потрібно турбуватися про парламент чи вибори. У 2021 році таких було до 38%, а у 2020-му 25%.
У Чехії лише 29% респондентів підтримали б автократичного лідера, що є найменшим показником з дев’яти опитаних країн. У Румунії підтримка автократії наразі є найвищою в регіоні – 60%.Ці цифри корелюються зі ставленням до російського керівництва: лише 4% чехів сприймають Володимира Путіна позитивно, але словаків – до 24%. Тож загалом ми спостерігаємо певну «кризу» демократії в окремих країнах регіону, посилення суспільного запиту на авторитарних лідерів в країнах регіону, різне бачення зовнішніх загроз. За цим стоїть різне бачення того, як потрібно відповідати на агресію Росії в Україні.