Нещодавно до Європи завітав Джозеф Кіт Келлог, генерал-лейтенант у відставці, виконувач обов'язків радника з нацбезпеки президента США під час першої каденції Дональда Трампа, нині спеціальний представник Державного департаменту США з питань України і Росії.
У своїй промові він озвучив декілька важливих тез:
— стратегічний інтерес США — перезавантажити відносини з РФ;
— США не зацікавлені в закінченні війни, яке дасть Україні будь-які переваги;
— зупинка допомоги Україні — примус до перемовин, стимул відмовитися від прагнення перемогти;
— у війні на виснаження Росію перемогти неможливо, адже їй байдуже, скільки громадян загине, —Україна мусить усвідомити це.
Ось таке бачення у представника США, одного з гарантів згідно з Будапештським меморандумом. На пресконференції Келлог продовжив сипати тезами з промов віцепрезидента США Венса про економічний інтерес США, котрий захистить Україну, якщо вона підпише угоду про рідкісноземи.
Пану Келлогу як особі, що обертається у сфері нацбезпеки США й отримує зарплату на картку від Держдепу, варто було б прочитати той самий Будапештський меморандум, де в пункті 3 написано: «Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їхні зобов'язання згідно з принципами Заключного акта НБСЄ утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги».
Через п’ять тижнів після інавгурації Дональда Трампа США з партнера перетворилися на розбійника з великої дороги — і нічого доброго Україні, насамперед нашим Силам оборони, з-за океану чекати в короткостроковій перспективі не варто.
Щоб наростити тиск на Україну, вашингтонські стратеги припинили обмін розвідувальними даними.
Від чого ж нас могли відключили?
Супутникове угруповання ЗС США складається зі 171 супутника, з котрих:
14 — раннього попередження (чотири супутники DSP, шість SBIRS Geo, чотири Tracking Layer Tranche);
11 — спостереження (шість GSSAP, один ORS-5, один SBSS (Space Based Surveillance System), три Silent Barker (NRO L-107);
32 — радіоелектронної розвідки (сім Mentor (advanced Orion), два Mercury, два Nemesis, один Sharp (NRO L-67), три Trumpet, чотири Improved Trumpet, 12 Naval Ocean Surveillance System (NOSS), один NRO L-85);
14 — розвідувальних (п'ять FIA Radar, п'ять Evolved Enhanced/Improved Crystal, два NRO L-71, два NRO L-76).
Усі інші — зв'язок, метеорологія, геопозиціонування і навігація. Нас точно відключили від супутникових даних компанії Maxar. В АСУ «Дельта» зник шар супутникової інформації, що найсумніше.
Як це працювало?
Американські розвідники періодично передавали українським колегам супутникові знімки й іншу розвідувальну інформацію, добуту з космосу. У ГУР є відповідний департамент, де вміють з такими фото працювати. Далі все в опрацьованому вигляді потрапляло до ГШ і J2 (розвідка) стратегічних штабів.
Що саме втратили Сили оборони?
Інформацію для націлювання HIMARS і М270. Для того, щоб запульнути ATACMS чи будь-яку іншу ракету на 300 км, треба підготувати дані для ракетного удару. Загалом це задача з курсу геометрії для 9 класу із синусами й косинусами. Вручну ніхто не мучиться, усе готує бортовий комп'ютер РСЗВ. Потрібні прямокутні координати точки пуску й цілі. І все.
Із супутника ці дані отримують чи від спецпризначенця, котрий сховався поблизу цілі у глибокому тилу, БпЛА туди полетів чи ще якось (а способів чимало) — жодної різниці немає. Поки є чим стріляти, Сили оборони будуть стріляти. Українські ССО і ГУР не потребують реклами й показали свою майстерність уже 100500 разів. Координати будуть.
Більшість цілей для ракетних ударів стаціонарні й добре відомі. Маневрувати здатні командні пункти, засоби ППО, посадкові майданчики вертольотів, оперативні склади, усе інше (аеродроми, залізничні станції, арсенали, тощо) нерухоме.
Коли вирішують, що слід знищити-зруйнувати, то начальник J3 (оперативний) викликає офіцера вогневої підтримки і каже: мені треба, щоб ось тут не розвантажувалися ешелони, ось із цього аеродрому не літала авіація, цей склад зайвий, і бажано завдати ударів по КП цьому, цьому, а якщо лишаться ракети — і по цьому теж. Офіцер вогневої підтримки йде до себе, вмикає Goоgle Earth, знаходить там стаціонарні об’єкти, уважно їх роздивляється, іноді навіть на А4 друкує і йде до начальника J2 і просить дати найсвіжіші координати за списком, що надиктував начальник J3. До цього моменту жодних супутників не потрібно. Далі начальник J2 викликає свого «космонавта», котрий і виконує цю задачу. Ось з дня припинення обміну розвідданими «космонавт» залишився без американських космічних матеріалів. Шкода, звісно, але то були не єдині у світі матеріали. Де взяти альтернативні — трошки нижче розберемося.
Набагато більша проблема — ймовірна втрата раннього попередження про зліт літаків-носіїв крилатих ракет і пуски ракет з наземних і морських платформ. До дня появи протирадарних ракет РЛС ППО працювали, не вимикаючись добами, вдень і вночі, але після появи ракет HARM, X-31 тощо РЛС вмикаються лише згідно з графіком або за сигналом оповіщення про початок нальоту. І ось тут 14 американських супутників раннього оповіщення дають українській системі ППО дорогоцінний час на приведення у готовність і громадянам можливість добігти до укриттів.
Є така розвідувальна спільнота 5 eyes (Австралія, Канада, Нова Зеландія, Сполучене Королівство та США). Великобританія нібито продовжить надавати розвідувальні дані Україні, але тільки свої. Вона не зможе передавати розвіддані, отримані в рамках обміну зі США.
Крім 5 eyes ще є 5+ eyes, 6 eyes, 9 eyes, 14 eyes, словом, офтальмологія в розвідці глибоко вкоренилась.
Тому звернемо увагу на супутникові угруповання інших держав:
Алжир: три розвідувальні супутники ALSAT;
Єгипет: три розвідувальні супутники (один Egyptsat-A; два Horus);
Ізраїль: вісім розвідувальних супутників (три Ofeq-5, два Ofeq-11, три TecSAR (Polaris);
Іспанія: розвідувальний супутник Paz;
Італія: сім розвідувальних супутників (чотири Cosmo (Skymed), два Cosmo SG, один OPTSAT-3000);
Марокко: два розвідувальні супутники Mohammed VI;
Сінгапур: розвідувальний супутник DS-SAR;
Таїланд: два розвідувальні супутники Napa;
Туреччина: два розвідувальні супутники Gokturk;
Франція: шість розвідувальних супутників (один CSO-1, один CSO-2, один Helios 2A, один Helios 2B, два Pleiades) і три супутники радіоелектронної розвідки CERES;
ФРН: шість розвідувальних супутників (один SARah, п'ять SAR-Lupe);
Японія: дев'ять розвідувальних супутників IGS.
Обізнані люди кажуть, що деякі країни надають Силам оборони України супутникову інформацію. Де супутникове угруповання космічної держави Україна і що робить Державне космічне агентство України?
До слова, українці вже звикли до того, що їм вимикають світло з приводу й без. Останні три роки — ракетами по трансформаторах. Але вимикають і за несплату. Адже з 1992-го жодного року не було до великої війни, щоб Україна виділяла 3 % ВВП на оборону, як передбачено законодавством. Один раз виділила 2,75 % — і то був максимум. Усе змінилося 2019-го, але ось за попередні роки і доводиться платити зараз. У тому числі за відсутність власних розвідувальних супутників.
Звісно, вивчаємо противника. У РФ у космосі висять і роздивляються Україну 13 розвідувальних супутників (чотири «Барс-M», один EMKAЮ два «Гео-IK-2», один «Кондор-FKA», один «Нейтрон», два «Персона», два «Ресурс-P»), вісім супутників РЕР (шість «Лотос-С», один «Пион-НКС»; один «Целина-2»), шість супутників раннього попередження про ракетний напад «Тундра».
Загалом-то космос — дорога іграшка, а військовий тим більше, розібратися, де мирний супутник, де військовий, а де подвійного призначення, важкувато, якщо загалом можливо.
Самі росіяни кажуть, що розгорнули декілька космічних систем:
— систему попередження про ракетний напад «Око» (стежила за континентальною територією США, термін експлуатації добіг 2019-го);
— єдину космічну систему виявлення та бойового управління «Купол» (на заміну «Оку»), ті самі супутники «Тундра»;
— систему морської космічної розвідки та цілевказівки 14к159 «Ліана», до котрої входять супутники «Лотос-С» і «Пион-НКС». Задача — шукати авіаносні ударні групи в океані;
— комплекс оптико-електронної розвідки 14ф137 «Персона» — призначений для отримання знімків високої розподільчої здатності й оперативної передачі на Землю по радіоканалу. На орбіті їх зараз два, термін служби обох минув у 2020–2022. Але обидва не зняті з бойового чергування;
— космічні апарати радіолокаційної розвідки (про цю групу немає жодної ясності).
Вороже космічне угруповання не видається ні потужним, ні загрозливим, але воно є і на це слід зважати.
У партнерів космічних розвідувальних можливостей більше в рази. Україні слід зосередитися на побудові теплих стосунків і надійних каналів отримання розвідувальної інформації.