Чхве Ін Гук, син колишнього глави МЗС Південної Кореї Чхве Ток Сіна, прибув до столиці КНДР Пхеньяна.
Син високопоставлених південнокорейських перебіжчиків через 33 роки повторив шлях своїх батьків, які переїхали на комуністичну Північ у 80-ті роки, передає Російська служба Бі-бі-сі.
Як повідомляють північнокорейські ЗМІ, Чхве-молодший (якому зараз 73 роки) працюватиме в Пхеньяні над налагодженням відносин між двома Кореями.
Добровільний переїзд у Північну Корею - досить рідкісна подія; щороку тисячі людей втікають з цієї закритої держави на південь. Дві частини корейського півострова формально досі перебувають у стані війни. Лінія розмежування розділяє десятки тисяч сімей. Щоб відвідати КНДР, громадянину Південної Кореї потрібен дозвіл не тільки з Пхеньяну, але і з Сеула.
Південнокорейське міністерство у справах об'єднання підтвердило, що Чхве Ін Гук такого дозволу не отримував. За останні півтора десятка років він часто відвідував КНДР з усіма необхідними паперами, зокрема приїжджав на похорон своєї матері.
Тепер, якщо раптом Чхве Ін Гук вирішить повернутися в Південну Корею, йому загрожує арешт за несанкціоновану поїзду в КНДР.
У Південній Кореї у Чхве Ін Гука залишилися дружина і дочка. Про його професію і життя досі мало що було відомо.
Його батько з 1961 по 1963 рік був міністром закордонних справ Південної Кореї. Через звинувачення в корупції і розбіжності з тодішнім південнокорейським диктатором Пак Чон Хі ексміністр з дружиною спочатку емігрували в США, а через десять років, в 1986-му, зробили немислимий для багатьох крок - перейшли на бік КНДР і переїхали в Пхеньян.
У Південній Кореї залишилися їхні п'ятеро дорослих дітей.
Чхве-старший помер через три роки. Його дружина успішно жила в КНДР ще багато років і померла в 2016 році у віці 95 років. Вона похована на почесному місці на кладовищі в Пхеньяні поруч з чоловіком.
За більш ніж 60 років після Корейської війни, за офіційними даними Сеула, близько 30 тис. осіб нелегально втекли на південь. Випадки втечі у зворотний бік - з півдня на північ - зовсім рідкісні. Частіше повертаються в КНДР ті, хто втік звідти на південь, але потім розчарувався у своєму рішенні. Таких було більше до масового голоду, що обрушився на КНДР в 1990-ті роки і забрав життя сотень тисяч громадян.