Перемогти на одній нозі. Знову
На липневому Nagoya Basho Аонішікі Арата не лише виконав план мінімум, здобувши десять перемог і достроково повернувши собі ранг озекі, а й став чемпіоном. Загалом це третя звитяга в його кар'єрі. Цікаво, що всі три кубки імператора Данило здобув у плей-оф змагань після 15 основних сутичок за однакового балансу перемог і поразок з іще принаймні одним сумоїстом.
Унікальність чемпіонства в Нагої в тому, що Аонішікі переміг фактично на одній нозі, а в плей-оф — з травмою обох ніг. Чому? Весь турнір він провів з пошкодженою лівою щиколоткою та великим пальцем і, як наслідок, травмував і праву ногу, на яку робив основне навантаження під час сутичок. Тож можна з упевненістю сказати, що перемога українця була вольовою. Це відзначив і голова Асоціації сумо Японії (керівний орган у японському сумо. — Ред.) Хокутоумі — 61-й йокодзуна.
«Аонішікі чудовий. Адже він виступав попри травму ноги, вкритий синцями та ранами. Це, мабуть, лише завдяки силі волі», — сказав він для Nikkansports.com.
Так Данило вкотре довів, що здатен перемагати в будь-яких умовах фактично на самому характері. Це одна з основних характеристик професійного сумоїста, в якого фактично немає вихідних: виступаєш — або понижуєшся в ранзі/дивізіоні. А якщо йокодзуна — у разі поганих результатів завершуєш кар'єру. Ба більше, саме так сумоїсти, особливо іноземці, заробляють любов вибагливої японської публіки.
Читайте також«Боги, які борються за японські острови». Як українці Аонішікі й Шіші стали зірками сумо
Наступне випробування — Aki Basho. До цього турніру Аонішікі підходить у статусі озекі з правом на помилку. Якщо він покаже маке-коші (негативний баланс перемог і поразок — 7:8 і менше. — Ред.), то не понизиться в ранзі. Це повинно дещо заспокоїти українця, який і без того після історичних результатів працює під шаленим тиском. Головна інтрига в тому, наскільки він відновився після короткої перерви між турнірами.
З японських ЗМІ відомо, що Аонішікі й досі має проблеми з лівою ногою. Щоб мінімізувати ризики, уродженець Вінниці готувався до змагань без спарингів із секіторі — борцями елітних дивізіонів (джурьо й макуучі. — Ред.). Це було видно й під час першої сутички українця на турнірі, яка відбулася вчора, 13 вересня. Він із забинтованою лівою ногою протистояв японському маегаширі 1 Котоейхо. На перший погляд, ситуація з ногою дещо нормалізувалася. Щонайменше він почав упевнено наступати на неї. Як бонус — Аонішікі ще й здобув стартову перемогу. Завдання українця на сьогодні — виступати без шкоди для здоров'я. Бо шлях до йокодзуни довгий. Крок за кроком.
Старт Шіші в елітній компанії
Ще один українець, який може записати собі Nagoya Basho в актив, — це Шіші Масару. Після вкрай невдалого Natsu Basho у травні, внаслідок якого Сергій ледь не вилетів з макуучі, він видав найкращий відрізок у кар'єрі. Соколовський не лише продемонстрував качі-коші (позитивний баланс перемог і поразок — 8:7 і вище. — Ред.), а й уперше в макуучі здобув двозначну кількість перемог — 10.
Парадокс у тому, що це стало можливим зокрема й через поганий виступ раніше. Сергій опинився на самому дні рейтингу, тому в першій половині турніру боровся з посередніми суперниками. До честі українця, завдяки перемогам у першій половині змагань після екватора турніру він уже протистояв більш іменитим сумоїстам і все одно виглядав гідно. Ба більше, він навіть був проміжним лідером Nagoya Basho.
Як наслідок, в оновленому банзуке (рейтинг сумоїстів. — Ред.), який публікують перед стартом гранд-турніру, Сергій отримав ранг маегашира 9 — найвищий у кар'єрі. По-перше, це солідно. По-друге, це означає, що він боротиметься з набагато серйознішою опозицією.
У Шіші є все, аби зачепитися за це місце, хоч на Aki Basho Соколовський стартував з прикрої поразки від японця Ури. З огляду на травневий виступ він суттєво підтягнув навички боротьби. Імовірно, вплинула операція на плечі, яке раніше стримувало габаритного (192 сантиметри зросту, 177 кілограмів) українця. Щоб претендувати на підвищення в ранзі, потрібно вийти на стабільне качі-коші від турніру до турніру.
Пригоди йокодзуни й головного претендента
Такої розкоші, як у Шіші — просто не опуститися в ранзі, не має японський йокодзуна Оносато. Статус зобов'язує його показувати найвищі результати на кожному турнірі. З цим в улюбленця японських уболівальників проблеми. На березневому Haru Basho він зазнав трьох поразок і знявся з турніру, травневий Natsu Basho повністю пропустив, а на Nagoya Basho показав скромні для йокодзуни 9:6.
Ні для кого не секрет, що Оносато тривалий час лікує плече й це суттєво заважає. Посередні результати наближають «добровільний» вихід на пенсію. Єдиний варіант понизити градус критики — здобути переконливу перемогу, бажано чемпіонство. Тому до Aki Basho він підходить максимально мотивованим. На щастя для японця, ще й головний конкурент — монгольський йокодзуна Хошорю — пропускає турнір через травму й операцію на правому коліні. З іншого боку, через відсутність монгола вся увага буде якраз на Оносато. У разі незадовільного результату не вдасться розділити критику на двох.
Кого в макуучі зараз фактично не критикують, то це співвітчизника Хошорю — Кірішиму. Озекі демонструє висококласну боротьбу й стабільно закінчує гранд-турніри у верхній частині таблиці. Після хороших результатів — 12-3 на трьох останніх Basho — він претендує на звання йокодзуни. Однак через те, що виступи монгола якісні, але не великі — 14-1, 15-0. Він і досі озекі. Для здобуття найвищого рангу після такої серії йому потрібно показати той-таки чемпіонський результат. Це переконало б усіх критиків. Ясно, що головними суперниками Кірішими на цьому шляху будуть якраз Оносато й Аонішікі, потенційна поразка яким означатиме для нього захід на нове коло.
Не варто також недооцінювати Атаміфуджі. Він стартував на Aki Basho в ранзі секіваке й претендує на підвищення до озекі в разі чемпіонського або близького до такого результату. Якщо конкретніше, японцю потрібні 12 перемог. Разом з дев'ятьма в травні та 12 в липні це дасть 33 перемоги за три турніри поспіль — стандартний норматив для підвищення до озекі. Для цього є всі передумови хоча б тому, що на Nagoya Basho японець вийшов у плей-оф і був за крок до здобуття Кубку імператора. Проти був лише наш Аонішікі. Тому констатуємо, що найважчий у макуучі (187 сантиметрів, 197 кілограмів) сумоїст підходить до вересневого гранд-турніру в добрих кондиціях. Наскільки добрих — протягом турніру перевірить Аонішікі.
Aki Basho триватиме до 27 вересня.