Позиція асоціацій та виробників
Першим цю тему підняв 9 жовтня Ігор Федірко, CEO Української Ради зброярів.
«За інформацією з моїх джерел, до Міністерства оборони на погодження надійшов відповідний проєкт постанови. У ньому пропонують встановити ліміт "не більше 85%" для підприємств ОПК, які Міноборони визначило критично важливими для функціонування економіки», — написав він.
Федірко зазначив, що за оцінкою Ради зброярів, працівники ОПК становлять не більше 10% усіх заброньованих у країні.
«Це люди, від роботи яких безпосередньо залежить забезпечення війська: інженери, технологи, оператори обладнання, фахівці зі складання, випробувань і ремонту», — зазначив Федірко.
Водночас він зауважив на дефіциті кадрів у галузі, тим часом Мінекономіки пропонує «одночасно масштабувати оборонне виробництво й скорочувати можливість бронювати його працівників».
Читайте також«Постійна інженерна гонка». Як влаштований ринок праці в українському DefenseTech і чи допоможе відкритий експорт
«Виробникам уже зараз потрібні нові люди. А їм пропонують обирати, кого з наявної команди залишити без бронювання», — пише керівник УРЗ.
Федірко наголосив, що Міноборони вже переглядало статус критичності підприємств, 14% з яких не підтвердили його.
«Отже, механізм перевірки працює. Якщо є зловживання — потрібно перевіряти конкретні підприємства й конкретні підстави для бронювання», — підсумував він.
У Технологічних Силах України зазначили, що бронювання працівників в ОПК має залишатися на рівні 100%.
На думку представників асоціації, рішення про 85% створює пряму загрозу виробництву озброєння та виконанню оборонних замовлень.
«Наслідок — затримки контрактів і зброя, яку військові не отримають вчасно», — зазначили у дописі на Facebook-сторінці ТСУ.
Також в асоціації заявили про низку інших норм, які не обговорювалися публічно. Наприклад, квота 85% не буде застосовуватись одноразово: «На підприємстві, де працює тисяча військовозобов'язаних, 150 людей одразу втрачають броню. Після їх мобілізації ліміт порушується знову — і розброньовувати доведеться когось із решти. Процес відтворюється доти, доки на підприємстві не залишиться нікого».
Крім того, за даними ТСУ, за рекомендацією Координаційного центру при Кабміні, який пропонують створити, підприємство може бути позбавлене статусу критично важливого, відтак, не отримає ліміту на бронювання понад 50%.
При будь-якому розширенні виробництва потрібно буде знову звертатися до Координаційного центру, щоб збільшена кількість співробітників потрапила до тієї ж квоти.
«Підприємства ОПК уже пройшли цикл підтвердження критичності цього літа. Проходити його заново, у стислі терміни і через новий орган — означає призупинити системну роботу галузі», — зазначають у ТСУ. І наголошують, що підтвердження статусу критичності має залишатися за Міністерством оборони.
Читайте також«Раніше це був закритий клуб». Як формується ринок зброї і де тут місце тендерам. Розмова з керівником DOT-Chain Defence
Ярослав Філімонов, CEO компанії KVERTUS, що розробляє комплекси радіоелектронної підтримки для захисту від БпЛА, зазначив, що у 2024 році Мінекономіки відстоювало 100% бронювання, бо стабільність випуску зброї була пріоритетом: «Невже війську вже не потрібно стільки зброї? Наші замовлення та черга на місяці вперед свідчать про протилежне».
Нині його компанія планує нарощувати виробництво та локалізувати виготовлення компонентів. Але без кваліфікованих фахівців обладнання не запустиш. Їх шукають місяцями, потім навчають і адаптують. Тепер додасться і ризик втратити тих, хто вже працює.
«Уряду час вирішити: ми нарощуємо випуск зброї чи змушуємо оборонку грати в "голодні ігри" за власні кадри? Фронту потрібні системи РЕБ і зброя, а не бюрократичні експерименти», — написав на своїй сторінці у Facebook керівник компанії.
Олексій Бабенко, CEO VYRIY Industries, виробника безпілотників та комплектуючих до них, зазначив у своєму дописі: «Обмеження бронювання — це посилення особового складу підрозділу ціною скорочення постачання зброї для них».
Він нагадав, що 95% уражень, які Україна наносить ворогу, здійснюються засобами власного виробництва. Нові правила, на думку Бабенка, можуть зупинити масштабування виробництва, затримати розробку нових рішень, постачання ефективних засобів на фронт.
Комерційна директорка українсько-британської defence-tech компанії Trypillian Вікторія Кульчицька у коментарі «РБК-Україна» зауважила, що невідомо також, за яким принципом компаніям визначати, хто з працівників важливіший — інженер, який розробляє продукт, чи спеціаліст, який його виготовляє й тестує. За її словами, втрата 15% працівників не означає, що виробництво буде скорочено лише на 15%: якщо з виробничого ланцюга випадає критичний спеціаліст, може зупинитися весь процес.
На думку представників оборонної асоціації NAUDI, такі зміни позначаться на темпах виробництва: «Поки новий працівник набуває кваліфікації, його продуктивність нижча, а досвідчені колеги витрачають час на навчання. Це підвищує собівартість продукції».
Що кажуть у Міноборони та Мінекономіки
10 жовтня міністр оборони України Євгеній Хмара під час зустрічі з журналістами заявив, що позиція міністерства — максимально бронювати працівників оборонної промисловості.
«Якщо підприємствам ставиться завдання масштабувати виробництво критичних для фронту систем і держава дає їм контракти, вона має створити умови для виконання цих контрактів», — зазначив керівник міністерства.
Водночас, наголосив він, система має враховувати реальний внесок підприємства у забезпечення Сил оборони та бути справедливою.
Втім, міністр не уточнив, що саме це означає і як це вимірюватиметься.
LB.ua надіслав запит в МОУ з проханням роз’яснити: чи надходив до міністерства проєкт постанови і яку позицію воно надало, скільки підприємств ОПК мають статус критично важливих і скільки працівників на них заброньовано, скільки підприємств не підтвердили цей статус під час останнього перегляду, чи фіксувалися випадки зловживань бронюванням, як у міністерстві оцінюють вплив зниження ліміту до 85% на виконання оборонних контрактів і чи має Міноборони власні пропозиції щодо вдосконалення системи бронювання.
Публічної комунікації з боку Міністерства економіки та довкілля щодо цієї пропозиції не було. Нардеп Олександр Федієнко, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, каже, що направив депутатський запит у міністерство. Втім, як зазначив він LB.ua, станом на 15 жовтня відповіді не отримав.
Читайте такожTrypillian кодифікувала FPV-дрон VORON-10 із дальністю застосування до 24 км
LB.ua також звернувся до Мінекономіки із запитом, на які саме підприємства поширюватиметься обмеження, чим обґрунтовані саме 85%, чи оцінювало міністерство вплив запропонованих змін на виконання діючих оборонних контрактів, зокрема щодо дефіциту інженерів, технологів та операторів обладнання. А також, чи отримувало міністерство зауваження від колег з Міноборони на тлі заяви Хмари, чи планують переглядати цю цифру, а також чи буде якийсь перехідний період або ж винятки для окремих підприємств.
Станом на 15 жовтня ми не отримали відповіді від жодного з міністерств. Як отримаємо — опублікуємо їх.
Остаточні ліміти уряд поки не затвердив: постанову ухвалили з одноденним доопрацюванням, а в частині відсоткових показників — з п'ятиденним. Обмеження стосується не лише оборонки: за даними нардепа Ярослава Железняка, 85% пропонують для підприємств ОПК і енергетики, а для теплопостачання й водоканалів — 60%. Текст постанови станом на 15 жовтня не оприлюднено, офіційних пояснень щодо того, чим обґрунтовані нові ліміти, Мінекономіки не надавало.
Сьогодні у Верховній Раді виступили проти створення Координаційного центру та закликали уряд відновити консультації щодо змін у правилах бронювання.
«Рональд Рейган колись справедливо зауважив, що уряд нагадує йому малу дитину. Добрий апетит і поганий контроль. Ми, представники різних депутатських фракцій і груп, вимагаємо відновити повноцінний природний парламентський контроль за вкрай важливою і надзвичайно чутливою галуззю — правилами бронювання від мобілізації для критично важливих підприємств», — зазначив у спільній заяві народний депутат з фракції «Голос» Сергій Рахманін.