Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 15400, який передбачає цільове спрямування плати за оформлення та видачу документів у сфері державного експортного контролю на потреби Збройних Сил України. Про це повідомили у Міністерстві оборони.
У відомстві зазначили, що у разі ухвалення законопроєкту в цілому 100% плати за оформлення та видачу документів у сфері державного експортного контролю товарів військового призначення та подвійного використання зараховуватимуться до спеціального фонду державного бюджету та спрямовуватимуться Міністерству оборони. Зокрема, йдеться про додаткові кошти на оборонні закупівлі та грошове забезпечення військовослужбовців.
Ініціатива передбачає внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України. Відповідно до законопроєкту, надходження від плати за оформлення документів у сфері оборонного експорту розподілятимуться порівну.
50% – на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки;
50% – на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ.
У Міноборони зазначили, що законопроєкт є продовженням постанови Кабінету Міністрів України № 875 від 1 липня 2026 року, яка запровадила механізм контрольованого експорту української зброї та оборонних технологій із безумовним пріоритетом забезпечення Сил оборони України. Постанова передбачає плату за оформлення дозволів на експорт у розмірі 20% вартості готових виробів та 30% вартості комплектуючих.
Втім, процес, станом на сьогодні досі не запустився. Зброярі досі чекають від Міноборони перелік критичних засобів, які не можуть бути продані за кордон, а як працює процедура Drone Deal, яка мала встановити рамку, яким країнам можна продавати озброєння, поки що виробникам незрозуміло.
Зокрема, виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко стверджує, що станом на серпень 2026 року за час від ухвалення постанови приватний оборонний сектор уклав лише до десяти невеликих експортних контрактів. Крім того, за його словами, реально працює лише одне спільне підприємство українського виробника за кордоном. Водночас за механізмом, передбаченим постановою №875, станом на серпень не видано жодного дозволу.
У Раді зброярів також вважають, що доопрацювання потребують положення щодо плати за дозвіл на експорт, її авансової сплати ще до виконання контракту, а також умови, які створюють бар’єри для тестових поставок. За даними організації, плата за дозвіл може становити 20–30%.
Про те, що розмір ставки для українських експортерів зброї надто великий наголошувала і виконавча директорка Технологічних сил України, асоціації приватних виробників оборонних технологій, Анастасія Мішкіна у інтерв’ю LB.ua.
Читайте також«Ставки для експорту зброї мають бути нульові». Виконавча директорка ТСУ про неробочий fast track і очікування від Міноборони
«20–30 % від суми контракту на експорт — це забагато й економічно недоцільно, на наш погляд. ТСУ переважною більшістю висловилась, що ставка має бути нульова. Рішення про так званий fast track мало полегшити експорт адміністративно, але цими ставками робить його економічно невигідним. Бо ціну на світовому ринку встановлює не виробник, а ринок, конкуренція. І ця додаткова плата з'їдає весь заробіток, а контракт з великою вірогідністю йде до іншого виробника. Тобто ми власними регулюваннями даємо цінову перевагу конкурентам за кордоном», — зазначила вона.
Мішкіна додала, що асоціація пропонує встановити на початку нульову ставку, а перед запровадженням будь-якої іншої ставки спочатку прорахувати можливі сценарії.
Нагадаємо, 15 вересня Рада не підтримала законопроєкт №15400 про спрямування плати за експорт зброї на потреби Сил оборони.