Загальна картина: цифри і тенденції
Перша хвиля створення військово-патріотичних клубів на ТОТ АР Крим припадає на 2015–2020 роки, коли Росія активно розгортала на окупованому півострові власну систему патріотичного виховання та вкладала значні ідеологічні й інформаційні ресурси в легітимізацію окупації. Але помітна і друга хвиля — з 2022 року з’являється чимало нових реєстрацій: «Вектор» (2024), «Скіф» (2024), «Воїн» (2024), «Барс Крим» (2025), «Південний рубіж 2305» (2025). Тепер діяльність ВПК пов’язана з підготовкою дітей (подекуди з шестирічного віку) і молоді до військової служби й формуванням готовності брати участь у так званій СВО. Серед тих, хто створює та очолює такі клуби, дедалі частіше є учасники війни проти України — про це розповімо далі.
Найгустіше військово-патріотичними клубами всіяні окуповані Сімферополь (щонайменше 15, від автономних некомерційних організацій (скорочено АНО —- юридична особа, створена для надання послуг у соціальній сфері) до шкільних), Ялта (щонайменше 14 структур переважно під патронатом ДТСААФ і козачі товариства), Керч, де мінімум 6 ВПК, половина з яких діють при школах («Сипягінець», «Руднівці», «Обеліск»).
З 56 зафіксованих клубів значна частина функціонує на базі шкіл або під патронатом ДТСААФ. При цьому вони можуть бути зареєстровані як юридичні особи або діють без реєстрації. ДТСААФ має власну Асоціацію ВПК, а керівники його місцевих відділень можуть одночасно очолювати й військово-патріотичні клуби. Наприклад, Сергій Варавва, голова відділення ДТСААФ у Сімферополі, водночас керує ВПК «Рідна гавань», який входить до Асоціації та працює при школі.
Читайте такожБільше ніж гуртки: як військово-патріотичні клуби готують солдатів для Росії
Окрему категорію становлять козачі клуби: «Отаман», «Спадщина» (рос. «Наследие»), «Школа джур» та «Південний рубіж 2305», діяльність яких курують відповідні козацькі товариства. Ці товариства беруть активну участь у війні проти України й допомагають учасникам так званої СВО.
Наприклад, Олександр Кравченко, колишній отаман козачого товариства «Сімеїз» і наставник ВПК «Атаман» та «Південний рубіж 2305», ще у 2024 році повідомляв про передачу в зону бойових дій 35 автомобілів. Крім того, він розповідав про шефство над організаціями у «звільнених історичних регіонах», серед них Олешківський дитячий будинок-інтернат.
Щодо вихованців клубів, то їх одночасно залучають ще до кількох інших форм «патріотичного» виховання. Наприклад, діти з ВПК «Спадкоємці перемоги» школи № 29 окупованого Сімферополя єучасниками і Юнармії, також навчаються в кадетських класах. Тобто дитина фактично зростає в мілітаризованому середовищі, яке одночасно охоплює її навчання, позашкільні заняття, дозвілля і спілкування.
Хто координує діяльність ВПК на ТОТ АР Крим?
Військово-патріотичні клуби на ТОТ АР Крим взаємодіють з державними органами й силовими структурами. Водночас немає єдиного органу, який керував би всіма 56 встановленими клубами. Це відповідає загальній моделі організації ВПК у Росії. Натомість можна виокремити кілька структур, які впливають на мережу клубів.
Серед них Кримпатріотцентр — окупаційна державна установа додаткової освіти, яка насамперед забезпечує ВПК кадрами. Через так звані зональні центри: «Авангард-Керч», «Авангард-Західний», «Авангард Північно-Східний» та інші — центр направляє педагогів додаткової освіти, які стають наставниками ВПК, зокрема при школах.
Кримпатріотцентр очолює Сергій Гаврильчук, який також керує регіональним відділенням Юнармії на ТОТ АР Крим. Він перебуває під санкціями ЄС, Швейцарії та України. У Солом’янському районному суді міста Києва перебуває кримінальне провадження щодо його діяльності в Юнармії за порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України) та глорифікацію осіб, які здійснюють збройну агресію РФ проти України з використанням медіа (ч. 3 ст. 436-2 КК України).
У 2022–2025 роках Кримпатріотцентр провів 184 військово-патріотичні заходи, у яких взяли участь 175 тисяч учнів освітніх закладів Криму. Під час весняних й осінніх канікул залучає дітей до мілітаризованих зборів «Школа тактичного навчання російської молоді ШТОРМ-КРИМ». У 2025 році учасниками стали 1450 вихованців військово-патріотичних клубів, командирів юнармійських загонів й учнів кадетських класів.
Паралельно діє ДТСААФ Росії зі своєю Асоціацією ВПК ДТСААФ Росії. Через неї клуби (зокрема, ялтинські «Стрілець», «Бокс» і «Каскад-4») автоматично отримують членство в Юнармії. Кримське відділення очолює Андрій Попов, кримінальне провадження щодо якого перебуває на розгляді в Солом’янському районному суді міста Києва. У 2025 році Україна також запровадила щодо нього санкції.
Ще один важливий актор — так званий Держкомітет молодіжної політики Республіки Крим, яким керує Олексій Зінченко (під санкціями ЄС з 11.05.2026 року й заочно засуджений до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з державною службою і місцевим самоврядуванням, строком на 10 років і з конфіскацією майна). Саме ця структура з 2024 року проводить конкурс «Найкращий військово-патріотичний клуб Республіки Крим» і надає клубам гранти.
Так, «Богатир» у Леніні, основною метою якого є підготовка до служби у силових структурах Росії, отримав грант на розвиток «громадянського суспільства», а Кримський корпус проводить фестивалі військово-тактичних ігор за грантової підтримки так званого Держкомітету. Окремі клуби залучають кошти також через інші російські грантові програми. Наприклад, центр «Сиваш» у 2017 році отримав майже мільйон російських рублів у межах конкурсу президентських грантів РФ на «виховання» учнів з 1 по 11 класи «в дусі діяльної любові до своєї Батьківщини, готовності захищати свою Вітчизну» (йдеться про Росію).
Окупаційна влада в Криму намагається уніфікувати роботу ВПК за єдиним стандартом патріотичного виховання, розробленим федеральним Роспатріотцентром. Цей стандарт передбачає, зокрема, офіційну реєстрацію клубів. Водночас переважна більшість досі не має статусу юридичної особи. Серед причин такого небажання офіційно реєструватися Олексій Зінченко називає побоювання керівників клубів звітності і податків.
Читайте такожНевидимі: як живе молодь в окупації та чому ми маємо підтримувати їхню боротьбу за право на українську освіту
Водночас реєстрація, за його словами, має низку переваг: відкриває доступ до президентських грантів, грантів Держкомітету і програм Росмолоді, а також дає можливість отримувати комунальне майно та приміщення для проведення заходів. Цього року офіційний статус отримали три клуби в Ленінському (назва, яку використовує окупаційна адміністрація. — Авт.), Сакському та Джанкойському районах окупованого Криму. Також обговорюють створення єдиної Асоціації ВПК Криму, яка має об’єднати клуби й уніфікувати підходи до їхньої роботи.
Хто вчить дітей: військові, силовики і ветерани на чолі ВПК
Аналіз біографій керівників і наставників військово-патріотичних клубів показує, що серед них чимало військових, представників силових структур й учасників бойових дій. Серед задокументованих — Володимир Нєдобєжкін (ВПК «Кордон Тарханкут»), полковник запасу спецпризначення ГРУ; Андрій Утєнков (ВПК «Сиваш» і місцеве відділення Юнармії в окупованій Керчі), який служив у прикордонних органах ФСБ, військовий пенсіонер, у 2017 році з Росії переїхав до Криму; Юрій Мозолєвський (ВПК «Багіра»), колишній заступник начальника карного розшуку МВС; Дмитро Польський (ВПК «Громовержець» і «Ведмідь»), ветеран бойових дій у Сирії; Євген Лукашенко (ВПК «Воїн»), який є ветераном підрозділів спецпризначення; Рустам Камалов (ВПК «Грифон»), ветеран військової розвідки, підполковник запасу й діючий інструктор ЗС РФ.
До створення ВПК усе частіше долучаються й учасники війни проти України. Директор євпаторійського «Патріота» Дмитро Пікінер на сайті Кримпатріотцентру представлений як людина, яка «звільняла Лисичанськ». Командир «Барс Крим» Павло Матвєєв також фігурує як учасник так званої СВО. А колишній керівник керченського «Ельтігену» Денис Удовиченко пішов воювати у складі 810-ї бригади морської піхоти ЧФ РФ і загинув на фронті.
Є й випадки, коли війна безпосередньо вплинула на роботу клубу. Алуштинський «Каскад-4» офіційно зупинив діяльність після того, як його керівництво й інструктори пішли воювати проти України.
Цивільні педагоги без військового чи силового бекграунду серед керівників і наставників, яких нам вдалося ідентифікувати, трапляються значно рідше.
Під час дослідження привернуло увагу, що посади в окремих клубах пов’язані родинними зв’язками. Володимир Бабко, очільник Ялтинського відділення ДТСААФ, фактично керує одразу ще й трьома ВПК: «Стрільцем», «Кремлем» і «Штурмом», які входять до Асоціації ВПК ДТСААФ. Старшою тренеркою-інструкторкою «Стрільця» є Людмила Бабко — його дружина.
Попри те, що військово-патріотичні клуби безпосередньо працюють з дітьми й фактично виховують з них солдатів для Росії, персональні санкції та кримінальні провадження щодо керівників цих клубів залишаються радше винятком. Це відрізняє їх від структур, що координують діяльність ВПК на окупованому півострові: Кримпатріотцентру, так званого Держкомітету молодіжної політики і кримського відділення ДТСААФ, очільники яких уже мають персональні санкції та/або фігурують у кримінальних провадженнях.
Серед керівників клубів нам відомі, зокрема, випадки Аліни Нікішаєвої, яка очолює Батальйон «Форпост» і перебуває під санкціями ЄС, а також керівництва ВПК «Варяг» — Олександра Дьяченка та Дар’ї Горохової, щодо яких є кримінальне провадження; Дьяченко також перебуває під санкціями України.
Щодо більшості інших керівників ВПК, про яких йдеться в матеріалі, ми не виявили інформації про персональні санкції або кримінальні провадження. Утім санкції ЄС застосовані до ВПК «Патріот» як юридичної особи, але не до його керівника Дмитра Пікінера.
Вихованці ВПК, які пішли на війну або стали військовими
Зв’язок ВПК з війною простежується не лише через їхніх керівників. Задокументовані випадки, коли колишні вихованці клубів стали учасниками так званої СВО, а декотрі загинули.
Феодосійська козача Школа джур втратила щонайменше чотирьох випускників, які воювали на боці Росії проти України.
На сторінці алуштинського «Каскаду-4» зазначено, що його випускники стали офіцерами повітряно-десантних військ і військовослужбовцями російських збройних сил, які беруть участь у так званій СВО й отримали бойові нагороди «за виконання бойових завдань у зоні бойових дій, спрямованих на знищення неонацизму та відновлення справедливості заради миру».
У Сімферопольському районі на війні загинув і син наставника Чайкинського десанту Сергія Мосачихіна. Інші клуби прямо розповідають про подальшу військову кар’єру колишніх вихованців. Зокрема, про вступ випускників до військових закладів вищої освіти повідомляє ВПК «Рідна гавань».
Окремі історії ВПК
«Грифон»: кадетський клас і підготовка за методиками спецслужб
Сімферопольський клуб «Грифон» позиціонує себе як місце формування майбутньої військово-політичної еліти. Його діяльність координує Рада ветеранів воєнної розвідки при Генштабі ЗС РФ. А дітей готують ветерани військової розвідки й підрозділів спецпризначення. Вихованців навчають за методиками курсів «КУОС-Вимпел», які свого часу використовували лише спецпідрозділи КДБ і ГРУ, а також вчать технік бойового самбо «НКВС-СМЕРШ». Серед занять тактика дій під час захоплення заручників, ножовий бій, штурм висотних будівель і підготовка «юних бойових плавців» у межах програми «Морські леви». Під патронатом клубу з 1 вересня 2024 року відкрили кадетський клас «Юні розвідники» в школі-гімназії № 10 окупованого Сімферополя.
«Воїн»: дитячі збори з БпЛА і тактичною медициною
Сімферопольський ВПК «Воїн» улітку проводить Великі гірські збори для дітей віком 8–15 років на території національного парку «Кримський». До програми входять індивідуальна й групова тактична підготовка, безпечне поводження зі зброєю, тактична медицина й надання першої допомоги, виживання в екстремальних умовах, робота з безпілотними літальними апаратами, прикладний рукопашний бій і самозахист, робота з мотузками й елементи висотної підготовки, а також основи туризму.
Організатори окремо наголошують, що збори проходять «без гаджетів», називають це одним з базових правил роботи з дітьми. Тобто формат зборів максимально наближений до армійського вишколу: діти живуть у польових умовах, дотримуються дисципліни й виконують завдання, наближені до реальних військових.
Школа джур: від «присяги» у п’ять років до військового училища
Феодосійська Школа джур діє з 2009 року при козачій громаді й виховує дітей «у дусі козачих традицій». Керівниця клубу Світлана Литвинова розповідала, що її син — Єгор Шаповалов, 2003 року народження — склав присягу вже у п’ятирічному віці. Згодом він закінчив військове училище, пішов воювати проти України і загинув. Тепер ВПК носить його ім’я. Загинули також щонайменше троє інших випускників Школи джур: Євген Захаров, Даніїл Чернюх (2001 р.н), Костянтин Шевцов (2003 р.н.).
Батальйон «Форпост»: понад тисяча пристроїв для спорядження магазинів
Сімферопольський ВПК «Батальйон Форпост», який діє на базі школи № 5, заснували у 2018 році. Серед його перших учасників була Аліна Нікішаєва, яка згодом очолила клуб. Вона також долучилася до Юнармії. До Нікішаєвої клуб очолював підполковник запасу Євген Бочкарьов.
У 2025 році представниця клубу взяла участь у профорієнтаційній-освітній зміні «Канікули в Алабузі» — на території російської особливої економічної зони, де також виробляють ударні безпілотники для війни проти України.
Читайте такожУкрадена ментальність: як Росія перетворює українських дітей на гарматне м’ясо
Клуб тісно пов’язаний зі школою, на базі якої працює та в якій Нікішаєва викладає предмет «Основи безпеки та захисту батьківщини». У 2023 році учні школи виготовили понад тисячу пристроїв для спорядження магазинів автоматів Калашникова на прохання 85-го гвардійського гаубичного артилерійського полку.
У травні 2026 року ЄС включив Нікішаєву до санкційного списку, прямо вказавши на її діяльність як керівниці клубу й на участь у мілітаризованому вихованні дітей.
Військово-патріотичні клуби на окупованому півострові — це десятки організацій, які системно готують дітей і молодь до служби в російській армії. Зібрані нами дані підтверджують, що ця підготовка має цілком реальне продовження: колишні вихованці йдуть на фронт і гинуть, а частина керівників і наставників ВПК сама бере участь у так званій СВО.
Тож зв’язок між діяльністю ВПК й участю їхніх вихованців у війні проти України не припущення і не потенційний сценарій. Його можна простежити у відкритих джерелах за біографіями конкретних людей. Це один з реальних наслідків мілітаризації та індоктринації дітей на ТОТ АР Крим.
Водночас реакція на цю діяльність залишається недостатньою: серед керівників військово-патріотичних клубів лише одиниці перебувають під персональними санкціями і щодо більшості немає кримінальних проваджень.
*** Цей матеріал є другим у циклі, присвяченому військово-патріотичним клубам на тимчасово окупованих територіях України. У наступних публікаціях ми розглянемо діяльність окремих військово-патріотичних клубів — від їхніх керівників та історії створення до програм і роботи з дітьми.