Громадяни Китаю, які зараз воюють проти України, почали надходити на службу до Росії ще в минулому році. За даними lb.ua, наданими розвідувальними службами, громадяни КНР почали прибувати до російських центрів підготовки переважно восени 2024. А контракти з російською армією вони укладали ще з весни 2024-го і навіть з літа 2023-го.
За отриманими українськими спецслужбами даними, китайці укладали контракти з армією Росії і в червні, і в липні, і в травні – фактично протягом усього минулого року, починаючи від лютого. Загалом список містить інформацію про понад 160 громадян КНР, які уклали контракти з армією Росії.
Наприклад, громадянин Китаю Бін Цзян підписав контракт 21 квітня.
У жовтні він прибув до 1093 центру підготовки. Менш ніж за місяць він закінчив підготовку і відбув у частину 15 листопада. Бін Цзян воює в 255 мотострілецькому полку.
За даними розвідки, громадяни КНР воюють у складі різних формувань, зокрема, 4 окремої мотострілецької бригади, 7 військової бази, 70 мотострілецького полку, 71 мотострілецького полку, 85 мотострілецької бригади, 255 мотострілецького полку, 103 мотострілецького полку, 1525 окремого резервного батальйону, 5 окремої мотострілецької бригади, 503 мотострілецького полку, 68 танкового полку, 291 мотострілецького полку та інших.
Посади в цих найманців теж різні: є водії штурмових взводів, є оператори взводу радіоперешкод, розвідники-гранатометники, кулеметники, розвідники, гранатометники, оператори дронів та інші. Загалом список китайців, залучених до війни, не вичерпується цими півтора сотнями. Китайці воюють у званнях рядових, єфрейторів, молодших сержантів,
Іще щонайменше 11 китайців станом на початок квітня проходили відбір на службу до складу 33 мотострілкового полку.
Є дані про громадянина Китайської Народної Республіки Ван Юе, 15 лютого 1992 р.н., Вей Чжинпен, 20 січня 1992 року народження, Ван Чжинцзянь, 29 серпня 1982 року народження, Сан Тяньлун, Сюй Цзенцзен, У Цзюньфен, Ху Чженьхун, 05 липня 2005 року народження, Хе Мяо, 03 лютого 1997 року народження, Цзен Саньинь, Цзехуа Ван, Цзехуа Чжан Цзяньин, Цзехуа Чжан Цичжень. Наймолодшому з них – 19 років.
Дуже активно підписували китайці контракти упродовж літа. Вони надходили до пунктів відбору на військову службу в різних регіонах: від Москви до Ростова-на-Дону і Петербурга. Один іноземець мав і російський паспорт – це Яо Сяо, який пройшов відбір у Тамбові і став стрільцем. Більшість призначень на посаду відбувалася восени 2024-го, але тривала і цьогоріч.
А громадянами Китаю, яких взяли в полон у Донецькій області, є Ванг Гуанцзюн (Wang Guangjun, 王广军), 1991 року народження та Чжанг Ренбо (Zhang Renbo, 张仁波), 1998 року народження.
Участь Китаю в війні проти України
Протягом усього періоду повномасштабної війни Пекін заявляв про "нейтралітет", але водночас продовжував торгувати з Росією, не застосував проти неї обмежувальних заходів і активно продавав їй товари подвійного призначення, які можна використати в воєнних цілях.
В офіційній риториці Китаю уникали відповідальності Росії за агресії, а війну переважно називали "конфліктом". Водночас словесно підтримували мирні прагнення та переговори.
8 квітня президент Володимир Зеленський уперше повідомив про те, що Україна захопила в полон двох громадян КНР, а загалом був бій з шістьма китайцями. Це відбувалося на українській територій, в Донецькій області – на відміну від участі у війні громадян Північної Кореї, яких росіяни застосовують на курському напрямку.
Пекін сказав, що "вивчає" ситуацію з взяттям у полон його громадян, а інформацію про те, що китайців, що беруть участь у війні значно більше, ніж двоє, назвав "безпідставною".
Росія і раніше використовувала громадян інших держав у бойових діях. Переважно це представники бідних країн, які погоджувалися воювати за гроші або потрапляли на фронт обманом: їм обіцяли роботу в Росії. Були й іранські інструктори, що тренували росіян на дронах типу "шахед". Військових КНДР Росія застосовує саме як контингент, а не окремих завербованих громадян.