Чому йдуть консультації з урядом Польщі? Тому що Захід досить вузько спеціалізований.
Наприклад, крихітний Люксембург відповідає за літаки ДРЛО, які базуються в його аеропорту, та розвідувальну роту. Польща — за сухопутну компоненту (тому формує п'яту дивізію), Іспанія — за механізовану дивізію у складі корпусу Франції та Німеччини.
Німеччина — це основа Європейського щита (десятки батарей IRIS-T і Skyranger) і формує 45-ту танкову бригаду для чергування в країнах Балтії.
Бойові групи ЄС — це лише 18 підрозділів швидкого реагування формату батальйон-полк. Їх нанизують, як намисто, з підрозділами підтримки, танковими, розвідувальними ротами.
Умовний бат португальської морської піхоти й сапери з Нідерландів, якісь дрони й тил — ось і бойова група.
Але вводити в Україну контингент без США французам і британцям складно: у Великої Британії 180 Challenger, Франція має 220 танків Leclerc.
Так, сильна авіація, флот, спеціальні частини. Але заводити їх на величезну нестерильну територію незручно й ризиково: може прилетіти Shahed, може прилетіти «Искандер», диверсанти, удари дронами, які можна купити в будь-якому магазині, солдатів можуть викрасти.
Потім доведеться грозити РФ. А чим?
Більшість санкцій уже запровадили, а перевіряти, чи долетять із КНДР засоби доставки зброї масового ураження, чомусь ніхто не хоче. Ну і головне — вильоти, супутникові години, дрони й технології — це добре, але лінію утримують сухопутні частини.
Плюс необхідна ППО, це перший крок для введення військ (після заходу спецчастин) — робити периметр над заходом України, промисловими центрами, захист від зальотів баражувальних боєприпасів з боку Білорусі.
Тут уже є варіанти: у Франції 32 пускові установки SAMP-T, британці зараз багато експериментують зі ствольною ППО проти дронів. Умовний легіон і пара бронетанкових вільних бригад можуть зайти, прикрити свої ПУ, побудувати периметр.
Але глобально це нічого не вирішить — прикриють парасолькою частину території, розгортатимуть там спільні проєкти з ВПК і дронів.
Як варіант, може, навіть вистачить сил на завісу проти Білорусі, щоб звідти знову не кинули на Київ колони, не залітали крила й не заходили ДРГ, а частини Сил оборони України, які прикривають зараз напрямок, поїдуть ближче до активного фронту.
Це зупинить війну? Ні, звісно. Війну зупинять демілітаризована зона, фізичне розведення сторін, мінні поля й військові бази держав Заходу в Україні.
Бази держав з ядерною зброєю, по яких Росія не ризикне бити «Искандерами», щоб не перевіряти ефективність систем ПРО над Москвою — можливо, вони такі самі надійні, як в Енгельсі, де дислоковані сили ядерної тріади і горить по п'ять днів комбінат Росрезерву?
Не зброя та техніка на базах і розгортання в разі загрози, а фізично війська в Україні. Це як мінімум. А бажано, щоб були ті ж бойові групи, які зараз чергують у країнах Балтії, щоб не було спокуси загрузнути в консультаціях, коли починається конфлікт.
Але для цього потрібна коаліція — як мінімум з країн, які мають ядерну зброю (Велика Британія, Франція), та їхніх партнерів по НАТО (Італія, Німеччина, країни Бенілюксу).
Німеччина не горить бажанням брати участь у будь-якому русі на схід військами (природно, будувати заводи в Угорщині й отримувати контракти на Європейський щит Берлін хоче) — навіть попри збільшення оборонного бюджету до 2,5 % ВВП, а це 160 млрд євро, німецькі збройні сили треба переозброювати багато років.
А навіть якби й хотіла, то нова 45-та танкова бригада Бундесверу в Литві досягне операційної готовності до 2027 року.
TAURUS Берлін нам не дає не тому, що німці так люблять РФ, атому, що половина їх не боєготові й навіть модернізувати та перезаряджати їх доведеться багато місяців.
Улітку 2024 року німці відновили виробництво САУ — перша батарея буде готова влітку 2025 року, план — 12 одиниць на рік, що мало б дозволити передати Україні обіцяну кількість і наростити кілька батарей собі до 2030 року.
Тривають розмови про відновлення обов'язкової військової служби — як тільки це станеться, кожен танк, САУ будуть для Берліна на вагу золота.
Польща також досить акуратна в заявах. У Варшави поруч Білорусь, через яку можуть вдарити російські ПВК й умовні північні корейці, на півночі — Калінінград, необхідно прикрити коридор на Сувалки. Тому п'ята дивізія, дублі бригад ТрО та купівля корейський танків і САУ сотнями штук.
Та головне, що з будь-якої стабілізаційної чи миротворчої місії обов'язково поїдуть труни. Десь станеться аварія, десь — підрив на мінах, десь — невідомий дрон, десь — інцидент на полігоні.
А опозиція полоскатиме на всіх каналах, що замість захисту Польщі «наші хлопці гинуть на чужій війні».
Ось тому як аргумент проти участі в миротворчій місії транслюють досконалу маячню про те, що «миротворчий контингент потребує інших навичок, аніж ті, що освоює Військо польське».
По суті, зараз тривають консультації і торги про те, хто залізе на лінію, якщо США за нової адміністрації максимально дистанціюються від європейських проблем. І хто тягатиме каштани з вогню для перших економік Союзу — тому що в ЄС не так багато країн, які в принципі здатні потягнути будь-яку наземну операцію.
Франція почала називати Москву ймовірним противником і під час травневих навчань Dacian Spring 2025 у Румунії розгляне розгортання кадрованої дивізії і марш на східний фланг у складі змішаної частини з французької танкової бригади та бельгійського батальйону.
Плюс, природно, буде потрібна логістика, здатна працювати від Атлантики до Чорного та Балтійського морів. Париж відпрацьовує мультимодальний підхід до розгортання — не лише залізничну мережу, а й авіацію, річковий транспорт, автопоїзди.
Шанси зупинити війну є, хоча багато залежатиме від позиції США. Москва виходить із Сирії, де знищено дружній їй режим, і зазнає поразки у Вірменії, яка зупинила членство в ОДКБ. По суті, Кремль ніколи не був таким слабким, як у 2025 році.
Ніхто не міг би собі уявити, що Москва вестиме атаки колонами, які повністю складаються з цивільних машин, масово використовуватиме найманців з Африки й КНДР, а на території РФ одночасно палатимуть чотири нафтосховища, доки Сили оборони місяцями утримуватимуть районний центр Росії.
Але глобально — Фінляндія та Швеція вступили до НАТО. Не вигадували якихось локальних союзів, не казали, що добре було б ввести контингент, але РФ може використати це у пропаганді.
Це хороший приклад, як має працювати система стримувань і противаг у Європі 2025 року й на що треба орієнтуватися нам. Бо має значення, як саме будуть працювати гарантії та які саме.