18 січня у Києві на Майдані Незалежності попрощалися із військовим фотографом та оператором, воїном 92-ї ОМБр Русланом Ганущаком на псевдо "Фотограф" та "Остап".
Про це пише Суспільне.
Він загинув 12 січня під час бойових дій. Руслану Ганущаку було 54 роки. У нього залишилась дружина Олександра і донька Ірина.
Руслан Ганущак родом із Івано-Франківська, любив мандрувати, багато років професійно займався альпінізмом.
Загиблий воїн є автором кількох документальних фільмів, один з них під назвою "Майдан. Перезавантаження" присвячений подіям Революції Гідності. У Революції брав безпосередню участь. Він долучився до Афганської сотні, патрулював вулиці та стежив за порядком, а згодом записував інетрв'ю із учасниками. Одне з перших інтерв'ю було з Сергієм Нігояном.
Руслан Ганущак також зняв відео із вул. Інститутської, в тому числі з готелю "Україна", де зафіксував, як озброєні автоматами беркутівці "чорної" спецроти ведуть вогонь в бік протестувальників. Також він зняв момент убивства двох Героїв Небесної Сотні – Ігоря Дмитріва та Андрія Дигдаловича і евакуацію до готелю "Україна" поранених і вбитих героїв.
В січні 2014 року, знімаючи бої на Грушевського, Руслан був поранений у стегно внаслідок вибуху світлошумової гранати.
Усі матеріали Руслан Ганущак передав до Генпрокуратури і вони використовуються як докази під час досудового слідства і в судах щодо злочинів, вчинених під час Революції Гідності. Сам Руслан також проходив як свідок у справах Майдану.
В серпні 2014 року Ганущак добровольцем приєднався до батальйону "Азов", був військовим журналістом із псевдонімом "Остап" у складі пресслужби підрозділу. Документував бойові дії в Іловайську, Широкино, Гранітному, Бердянському, Мар'їнці, а також записував інтерв'ю з бійцями.
У 2016 році вийшов його документальний фільм про війну на Донбасі "Два дні в Іловайську". Також він – автор фільму про грузинських добровольців "Брат за брата", у якій показані бої у Широкиному на узбережжі Азовського моря навесні 2015 року.
З початку повномасштабного вторгнення Ганущак як військовий кореспондент і оператор висвітлював бойові дії на Чернігівщині та Київщині, неодноразово потрапляв під обстріли. Також він став свідком ексгумації масових поховань після звільнення північних регіонів України.
Згодом приєднався до ЗСУ вже як солдат, був водієм Хамві одного із підрозділів ударних дронів у складі 92-ї механізованої бригади ЗСУ. Брав участь у бойових діях на Курщині.
За даними Інституту масової інформації, Руслан став 96-м медійником, який загинув унаслідок війни Росії проти України.