Поточні плани по передачі відкладені тільки тому, що європейські F-16 і французькі Mirage спираються на дві лінійки боєприпасів, ЗІП і запасних двигунів.
І щоб не робити зоопарк, та не перевантажувати арсенали ЄС (у “Грифонів” сумісність і зі США і ЄС за засобами доставки), їх передачу й затримали.
Тому старт ініціативи по відвантаженню Україні бортів відбувся від коаліції F-16, а Стокгольм хоче зберегти змогу для передачі техніки з наявності у наступні роки.
Можливість безперервно закривати втрати авіації, розгортати в Україні нові ескадрильї, створювати спеціальні організми (морські, для радіоелектронної боротьби, прорив ППО) — стратегічно вкрай важливі.
І стримування російського флоту, щоб не дати йому блокувати порти для перевалки зерна і металу; і перехоплення метальників КАБів; і використання в якості ППО проти дронів-камікадзе та крилатих ракет; і робота по штурмових бригадах РФ високоточними бомбами — все це проходить виключно в розділах “важливо” і “вкрай важливо”.
Саме підтримка коаліції країн дозволяє максимально спеціалізувати допомогу (чеська ініціатива по снарядах, східноєвропейські лінійки пострадянських боєприпасів, передачі Міг-29 колишнього Варшавського пакту, програма Нідерландів, Бельгії, Норвегії Данії щодо F-16) та зробити її необтяжливою для Альянсу.
Передали надлишки літаків, після того, як самі пересіли на винищувачі п'ятого покоління як Норвегія або Данія, викупили у Бельгії САУ “Паладін” та відремонтували за рахунок Великобританії — так воно працює.
Попри пропаганду Москви про втому від України, так на Заході можуть робити роками. “Ми будемо з Україною скільки скільки буде потрібно” — це не просто слоган.
У принципі, це вже очевидно — два десятки гелікоптерів колишньої афганської армії, 3 млн. снарядів із США із запасів 1990-х, 105 мм гармати з Нової Зеландії та із запасів Великобританії. Чи виглядає це як виснаження? Як серйозні інвестиції у безпеку — так, проте, точно не виснаження.
Але ще підприємства оборонного комплексу забиті замовленнями на десятиліття, склади підмели як пилососом, величезний європейський ринок зброї на підйомі.
Тільки концерн Rheinmetall цього місяця передав Україні 60 тисяч снарядів, раніше Німеччина могла передавати на порядок менше.
Швеція пересідає на 70 машин Gripen Е — це глибока модернізація поточних C/D, версія NG (“нове покоління”). У машин оновили радар з активними ґратами, більший бойовий радіус — 1500 км, збільшене бойове навантаження та змінений баланс (як потреба нести важкі ракети із зворотним зв'язком із літаком).
Борт може ставити широкосмугові перешкоди, завдавати ударів однією з найкращих ракет у своєму класі “Метеор”, використовувати РЕБ не тільки для самооборони, а й у наступальних цілях.
Але ціна в 85 млн доларів за штуку робить боляче навіть шведській економіці. Тому частину запасних частин та вузлів від літаків із наявності планували використовувати в нових машинах для економії — канібалізація здорової людини.
Тепер Швеція сплатить створення з нуля цих бортів у варіанті Е, фактично, повністю нових.
Таким чином шведи вбивають двох зайців — ухвалять рішення допомогти Україні та розпочати навчання пілотів, можуть передати кілька десятків бортів (20-40 штук) із наявності.
Не приймуть — ну що ж, Стокгольм матиме кілька десятків бортів 4+ покоління для самозахисту чи продажу на ринку в неспокійний час, коли надлишків озброєння не спостерігається.
У будь-якому випадку для України буде вкрай корисною здатність “Грифона” (навіть попередніх C/D версій) сідати на шосе та використовувати короткі злітно-посадкові смуги до 800 метрів.
Наприклад, Румунія, отримавши F-16, була змушена подовжити злітну смугу на базі Фетешті, вклавши туди 21 млн. доларів.
Розосередження, коли противник має балістику, яка добиває до половини країни — життєво важливо.
Низька ціна польотної години (8-10 тисяч доларів), можливість застосовувати всю номенклатуру ЄС та НАТО повітря-повітря та повітря-земля, непоганий італійський радар — шведські літаки виглядають досить сучасно і зараз.
Розвертаючись “зсередини-назовні” вони можуть ракетами ближнього радіусу (з терміном зберігання, що закінчується), недорого збивати БПЛА-камікадзе, здалеку працювати по РЛС ПРР, метати високоточні бомби. У цьому сенсі вони набагато кращі за Міг-29.
Ймовірно, у першій хвилі розгортання підуть європейські F-16 та французькі “Міражі” тому що важливість доступу до боєприпасів, можливостей навчання найбільших країн ЄС та США важко переоцінити.
Проте Стокгольм, передаючи нам борти ДРЛО та мотивуючи затримку тим, що не бажає посилювати “зоопарк”, не намагається затягнути, але готовий працювати над самою можливістю зберегти винищувачі. Це гарний знак, що наші потреби у фокусі уваги.