Колеги, близькі та друзі українського фотографа-документаліста Макса Левіна (1981-2022) встановили меморіальну табличку на місці його загибелі у лісі між Гутою Межигірською та Мощуном в Київській області. Табличку встановили 7 липня – у цей день Максу мало виповнитися 43 роки.
“Тут – це останнє, що Макс бачив, що відчував, який ліс – він, у принципі, не змінився, тільки тепліше стало. Є місця у нас на війні, де щільність загиблих така, що не помістяться всі таблички. Тож питання меморіалізації, мабуть, має держава регулювати. Але от ми зараз поставили таку тимчасову штуку. Якщо держава скаже, що не можна, тоді прибереться. А якщо буде – то буде місце памʼяті. Люди можуть приїхати, подивитись, прочитати”, – розказує друг і колега загиблого фотографа Маркіян Лисейко.
На табличці є qr-код, який відкриває сторінку біографії фотографа.
Ідея тимчасового меморіалу належить близьким і колегам загиблого фотографа, які для збереження памʼяті про нього створили однойменну громадську організацію «Фонд Памʼяті Макса Левіна».
Загалом, питання меморіалізації загиблих від російсько-української війни має обговорюватись у суспільстві, вважають колеги-журналісти.
“Якщо у кожному місці ставити меморіальні таблички, у нас буде суцільний цвинтар у деяких місцях. А якось все одно життя продовжується. Памʼять має бути, але упорядкована. Це може бути памʼятний камінь, а на ньому вибиті роки життя. Це має якось природньо виглядати, а не як обеліски чи канделябри при дорозі”, - говорить Олександр Ратушняк, фотограф, колега Макса Левіна.
Макс Левін та його друг, в минулому фотограф, військовий Олексій Чернишев загинули в лісі поблизу Мощуна та Гути Межигірської 13 березня 2022 року. Російські військові розстріляли Максима, а Олексія спалили. Їх вбивство наразі розслідується як воєнний злочин.
Макс Левін народився 7 липня 1981 року на Київщині. З 15 років мріяв стати фотографом. Юнаком Максим відвідував фотогурток та знімав на дзеркальний “Київ-98”. Після школи здобув освіту за фахом інженер компʼютерних систем у Київському політехнічному інституті і працював фотожурналістом.
Він працював як фотокореспондент, документальний фотограф та оператор багатьох українських і міжнародних видань. Понад 10 років працював у редакції LB.ua, також співпрацював з агентствами Reuters, BBC, TRT World, Associated Press, Hromadske. Його фото публікували Wall Street Journal, TIME, Breaking news Poland, EU AGENDA, World news, The Moscow Time, Кореспондент.net, ELLE, TV-24, Radio Bulgaria, Ukraine Crisis Media center, Vatican news, Радіо Свобода (RFE/RL).
Більшість його документальних проєктів повʼязані з війною в Україні. “Кожен український фотограф мріє зробити фото, яке зупинить війну”, – пояснював журналіст.
Разом із колегою Маркіяном Лисейком у 2014 році заснував присвячений військовим проєкт AFTERILOVAISK (afterilovaisk.com) задля збереження та переосмислення значення подій серпня 2014 року військовими, їхніми родинами та громадянами України в цілому. Максим був одним із тих, кому вдалося вибратися живим із Іловайського котла.
Окрім журналістських робіт, він створив десятки фото- і відеопроєктів для гуманітарних організацій, таких як Всесвітня організація охорони здоровʼя (ВООЗ), UN, UNICEF, OSCE, UN Woman.
Олексій Чернишев та Максим Левін працювали разом протягом багатьох років. У 2014, у розпал Революції Гідності, вони були поранені під час пікету під Києво-Святошинським судом 10 січня.