У Благодійному фонді Сергія Притули найбільше запитів від підрозділів Сил оборони наразі на безпілотники. Це і цивільні апарати, і FPV, і інші апарати з різноманітними технічними характеристиками. На другому місці за запитами – засоби радіоелектронної боротьби.
Засоби РЕБ потрібні для захисту від ворожих засобів у багатьох процесах, оскільки ворог теж розвиває застосування безпілотників. Про це Сергій Притула повідомив під час дискусії "Як нам виграти війну: перспективи української промисловості", організованої LB.ua та EFI Group.
"У ворога, на жаль, історія з розвитком безпілотних технологій не стоїть на місці – це дуже серйозна загроза", – пояснив волонтер.
Фонд близько року відстежує інновації в виробництві РЕБ та слідкує за тестуванням нових засобів.
Притула пояснив, що універсального рішення щодо РЕБу не існує – йдеться про поєднання різноманітних засобів боротьби для прикриття конкретної ділянки фронту, щоб убезпечити людей чи зберегти техніку.
"Якісь напрями по закупівлях тої чи іншої номенклатури спочатку проходять крізь сито волонтерського середовища, потім цим починає цікавитися держава. Вже вибачте за шаблон, але «весільні дрони» спочатку закуповувались десятками тисяч волонтерами, потім держава почала закуповувати", – нагадав він.
Притула каже, що те саме стосується і FPV, РЕБ і ударних безпілотників літакового типу.
Окремо засновник волонтерського фонду зауважив, що є питання до раціональності використання коштів платників податків. Він повідомив, що його фонд займається ремонтом трофейної техніки, яку підбили захисники.
"Хлопці підбивають російську техніку, віддають її нам, ми її ремонтуємо. За півтора року ми передали на передову 53 одиниці бронетехніки... Дев'ять танків Т-72, РСЗВ «Смерч» – не бронетехніка, але все одно. І коли мені півтора роки тому телефонують представники одного з оборонних підприємств державних і пропонують придбати їхню новинку – вони зробили на базі танка Т-62 важкий БМП, і я запитуюсь про ціну... «Ну, ми її не з пальця висмоктали», – кажуть мені. Я вже відчуваю, що щось не так. Мені викотили цифру 17 млн 200 тисяч гривень. В принципі, якщо подивитися на номенклатуру, на одиницю техніки, важкий БМП може так і коштує, все б ок, якби не одне маленьке але: минулого року ми зробили точно такий самий на базі Т-62 важкий БМП за мільйон триста", – розповів Сергій Притула.
Він також додав, що напрямком, на який донатять найменше, є командно-штабні машини – цю потребу намагаються закривати за рахунок внесків бізнесу.
- Формулювання "весільні дрони", про які згадав Притула, в інтерв'ю LB.ua вжив тодішній міністр оборони Олексій Резніков. Він сказав, що цивільні БпЛА, зокрема "маківки", генерали називають "весільними", а українські військові застосовують їх на фронті.
- Тодішній заступник Резнікова, Віталій Дейнега, пояснюючи слова свого шефа, сказав, що "оце словосполучення «весільні дрони» належить іншій, точно не менш відомій людині, ніж Олексій Юрійович. Вона була народжена не тут (не в Міноборони. – С.К.). Чому він це сказав? Комунікаційно він зробив помилку. Чи він розуміє, що насправді роль «Мавіків» велика? Ну, він точно не думає, що вона маленька, якщо він сам за свої гроші для когось їх купував". Він також сказав, що держава не купує "Мавіки", бо їх виробляє Китай, а Україна нібито не може купувати нічого китайського, аби не псувати відносин зі США. Варто зазначити, що Штати публічно ніколи не озвучували Україні вимог не закуповувати щось китайське.
- Однак зараз Міноборони вже купує цивільні БпЛА Maviс. Нещодавно "Агенція оборонних закупівель" Міністерства оборони України оголосила, що вперше придбає через систему Prozorro 20 000 безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) Mavic загальною очікуваною вартістю майже 3 мільярди гривень (без ПДВ).