Інститут інноваційного врядування (IIG) дослідив шляхи впливу Кремля на Україну та країни Євросоюзу. Він виявив понад 350 російських лобістів у Німеччині, Франції та Італії – ключових країн ЄС.
Україна
Ефективність російського впливу в Україні визначається двома ключовими факторами: тривалістю і масштабом. Більш агресивно проросійські рухи почали лунати в 2004 у зв'язку з Помаранчевою революцією.
Проросійські політичні та медіа-діячі створили в Україні мережу, яка мала на меті поляризувати і дестабілізувати країну, поширювати антизахідні настрої в одну лінію з ключовими російськими наративами. Перед 2014 російська ворожа діяльність стала ще більшою, і зрештою призвела до початку гібридної агресії, анексії Криму і часткової окупації Донецької і Луганської областей.
Ключовим координаційним центром для російської мережі після 2014 і перед повномасштабною війною був Віктор Медведчук. Традиційні медіа та інші проросійські групи як мережа Анатолія Шарія мали значну присутність в інформаційному полі України. Крім того, було докладено більше зусиль для використання інтернет-джерела інформації, особливо Telegram.
"Після початку повномасштабного вторгнення Росія змушена була суттєво адаптувати свій вплив на підконтрольних українських територіях. Адже вже не мала «медведчуківських каналів», а доступ до російських онлайн ресурсів продовжує звужуватись, починаючи з 2014 року. Тому основним каналом впливу Росії є соціальні мережі і, зокрема, Telegram-канали. Російським спецслужбам, які курують мережу цих російських Telegram-каналів, доводиться підлаштовуватися під українські джерела. Найлегшим способом визнати, що канал ведеться росіянами чи лояльними до них особами, це наративний аналіз. Це умовна риторика про зраду, яку ми всі любимо і яка швидко розходиться в українському інформаційному просторі", – цитує експертку Інституту інноваційного врядування Олександру Цехановську Радіо Свобода.
За її словами, прикладом може бути заява про некомпетентне військове командування, про те що нема сенсу боротись за окуповані Росією території. Тобто, використовуються цією мережею будь-які приводи, які розхитують українське суспільство зсередини.
"На тимчасово окупованих українських територіях Росією ситуація цілком інша. Там ведеться не дезінформація, а пропаганда, як системний, централізований, інформаційний вплив. Особлива увага Росії до місцевих медіа. На російський медіа холдинг у Херсонській і Запорізький областях працюють люди, які були активно залучені у побудову системи пропаганди у Криму або які працювали на російський телеканал у Донецьку. Людям важливо мати інформацію, яка стосується їхньої громади, а тому така пильна увага до місцевих медіа. У 2022 році використання окупантами місцевого телебачення зросло з 27% , як це було у 2021 році, до 44% у 2022 році. Зріс попит на місцеве радіо і пресу після повномасштабного нападу. Росіяни це використовують і створюють свого роду монополію на інформаційний вплив на місцевому рівні. Україна має бути свідома того, яке величезне значення місцеві медіа мають для російської влади для підтримки свого існування на тимчасово окупованих територіях і якою системною має бути протидія цьому", – повідомила вона.
Франція
У Франції серед політиків, які підтримують проросійські наративи, є представники і правих, і лівих політичних сил: експрезидент Ніколя Саркозі, лідерка Rassemblement National Марін Ле Пен, експрем'єр Франсуа Фійон та інші. Але, окрім них, є велика кількість аналітичних центрів, керівників та експертів, які часто висловлюють аналогічні до російської пропаганди думки.
Асоціація Франко-російського діалогу відіграє важливу роль у захисті політичних інтересів Росії в інформаційному полі. Ця платформа давно стала можливістю висловити багато думок, але більшість із них у проросійському спектрі.
Серед аналітичних центрів однозначно схильні підтримувати російські наративи Geopragma, Stratpol, CF2R та IFRI.
Geopragma очолює Каролін Галактерос – французька політологиня, прихильна до ультраправих рухів, відома проросійськими і антиамериканськими заявами і підтримкою диктаторських режимів на Близькому Сході.
Керівником центру Stratpol є Ксав'є Моро, який працював у Москві з 2000 року як бізнес-консультант, але в останнє десятиліття став одним із ключових рупорівдля кремлівських наративів у медіа.
Ще одним проросійським центром є Французький центр розвідувальних наук, сфокусований на військовій сфері. Журналісти звертаються до нього за думкою експертів, але генерали та колишні службовці, які працюють у центрі, не втрачають можливості поділитися своїми консервативними, антизахідними і проросійськими позиціями.
Більш прихована проросійська позиція висловлюються Інститутом міжнародних відносин, який очолює французький економіст Тьєррі де Монбріаль. Він виступає за мирні переговори між Україною і Росією із встановленням "нових кордонів" для України без відновлення конституційної територіальної цілісності.
Також до проросійських відносять Інститут міжнародних і стратегічних відносин, керований Паскалем Боніфасом.
До них також слід додати російські релігійні організації у Франції та медіа включно з російським телебаченням.
"Загалом можна сказати, що кількість та інтенсивність присутності проросійськи орієнтованих політиків, представників ЗМІ та експертного середовища, хоч і не є критичним і суттєво не впливає на нинішнє ставлення офіційного Парижа до Росії, України, війни, санкцій, поставок зброї та інших актуальних тем, але немає впевненості, що ситуація буде залишатися такою постійно. Підтримка політиків, які просувають проросійські, антиамериканські та антизахідні наративи, є значною", – йдеться у звіті.
Німеччина
Попри одну з провідних ролей Німеччини у підтримці України, там є значна опозиція до такої допомоги.
На відміну від Франції, де головними розповсюджувачами проросійських поглядів є військові кола "старої гвардії" та численні наукові інституції та аналітичні центри, у Німеччині це бізнесмени та "рухи за мир", пов’язані як з ультраправими, так і з крайньолівими політичними фракціями. Як і Франції, тут також діє російська церква та нібито громадські об'єднання, як от спільнота "Козаки" – парамілітарна асоціація фольклорно-історичного типу.
"Німеччина є ключовим центром російської пропаганди та політичного впливу. Незважаючи на значну зміну підходу до Росії та зниження рівня лояльності до Москви після повномасштабного вторгнення в Україну, спогади про колишні дружні відносини залишаються сильними", – вважають у звіті.
Італія
Найбільший вплив серед цих країн Росія має на Італію. Серед політиків із проросійськими наративами також є і праві, і ліві. Зокрема, це Маттео Сальвіні і його партія League. Завжди близьким до президента РФ був і Сільвіо Берлусконі та його Forza Italia.
Нинішня прем'єрка Джорджія Мелоні, висловлювала проросійські настрої, підкреслювала важливість дружніх відносин між двома країнами. Крім того, вона публічно схвалювала російські антиковідні вакцини і стверджувала, що ЄС упереджено підходив до їх схвалення. Тим не менш, після отримання посади прем'єр-міністра, її позиція щодо України та Росії помітно змінилася.
"Італія є ключовим центром російської пропаганди та політичного впливу, і хоча відбулася помітна зміна підходу до Росії після повномасштабного вторгнення в Україну, спогади про минулі відносини продовжуються", – йдеться у звіті.
Інститут інноваційного управління – це неурядова організація та аналітичний центр, який виступає за цифрову інклюзію, цифрові права та інклюзивне цифрове управління. Є спостерігачем Міністерства цифрової трансформації України.