Найнижчий рівень етнічних упереджень в Україні зафіксований до українців і поляків, а найгірше українці ставляться до росіян та білорусів, які живуть у своїх країнах. Дещо погіршилося і ставлення до російськомовних українців.
Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології.
Під час дослідження для кожної етнічної групи з переліку респонденти мали відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп (це називається соціальною дистанцією). Мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна - 7 (не пускав би в Україну). Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.
Найменша соціальна дистанція – до україномовних українців (індекс 2,03), далі йдуть поляки і російськомовні українці (індекс практично однаковий – 2,93 і 2,95), відповідно, більшість опитаних готові допустити представників цих груп як членів своєї родини і близьких друзів. Потім ідуть канадці та американці (індекси теж практично однакові – 3,04 і 3,07), і німці, французи і євреї-жителі України (індекси від 3,32 до 3,39, різниця статистично незначуща).
Найбільша соціальна дистанція – до африканців (4,69), ромів (4,75), росіян-жителів України (4,96), білорусів – жителів Білорусі (5,30). Останнє місце з найбільшою соціальною дистанцією, природно, займають росіяни – жителі Росії (6,38). Переважна більшість (80%) не допускали б росіян навіть як туристів.
Якщо порівнювати ці дані з минулим роком, то істотно покращилося ставлення до канадців, американців, німців і французів, тобто до представників головних союзників України в боротьбі з Росією. Ставлення до поляків не змінилося, оскільки воно і так було на високому рівні (дослідження проводилося до блокування українсько-польського кордону польськими фермерами).
За останній рік погіршилося лише ставлення до російськомовних українців.
За даними соціологів, після початку великомасштабної війни рівень ксенофобії дещо підвищився через погіршення ставлення до росіян і білорусів, а за останній рік – з жовтня 2022-го до жовтня 2023-го – дещо знизився через покращення ставлення до союзників (канадців, американців, німців і французів).
Загалом рівень ксенофобії в Україні зростав з деякими коливаннями з 1994-го до 2007 року, він зріс за цей період з 3,5 до 4,3 балів. З 2008-го до 2013-го індекс знизився до 4,0 балів. Далі індекс ксенофобії коливається довкола цього значення, у жовтні 2022 року він фактично дорівнював 4 (точніше 3,99), зараз трохи знизився до 3,7.
"Цей рівень не є високим, він показує, що для більшості етнічних груп населення України підтримує дистанцію 3, 4 або 5 (тобто не хотіли б, щоб представники цих етнічних груп були членами їхніх родин і близькими друзями, але готові їх бачити сусідами, колегами по роботі і жителями України)", – пояснили у КМІС.
- Розпочавши спочатку "гібридну", а згодом повномасштабну війну проти України, Росія власними зусиллями істотно зіпсувала свій імідж не лише в Україні, але й загалом у світі. Про це свідчать результати соцопитування Центру Разумкова. Так, у 84% респондентів в Україні Європейський Союз асоціюється більшою мірою з прогресом і розвитком, а Росія у 83% опитаних більшою мірою асоціюється з відсталістю і регресом.