Підсанкційний російський банкір Михайло Клюкін продав понад 15 мільйонів фунтів стерлінгів акцій криптовалютної фірми, яку очолює колишній канцлер скарбниці Великої Британії (міністр фінансів) Філіп Хаммонд, пише The Guardian.
Експерти вважають, що фінансова операція могла привернути “пильну увагу з боку санкційних органів США”.
Відомо, що керівництво лондонської компанії Copper Technologies занепокоїлося, коли Клюкін, який володів понад 2% компанії, потрапив до списку санкцій Білого дому в березні 2022 року через його роль у наглядовій раді російського кредитора Совкомбанку. Guardian зазначає, що Copper, яка має дочірню компанію в Нью-Йорку, могла допомогти організувати угоду, спрямовану на виключення Клюкіна з реєстру акціонерів.
Трансакція викликає нові питання щодо використання криптовалюти та прозорості навколо часто непрозорих методів оплати. Криптовалюта стає предметом все більшої уваги з боку західних урядів, які намагаються застосувати санкції проти Москви. Copper створює та керує цифровими системами для компаній, які прагнуть інвестувати, торгувати або використовувати криптовалюту.
Компанія повідомила Guardian, що вона завжди дотримувалася чинного законодавства про санкції на основі зовнішніх юридичних порад.
Схоже, що Copper фактично виступив посередником між Клюкіним і компанією, яка була готова купити акції російського банкіра. Вважається, що криптокомпанія отримала від покупця понад 15 мільйонів фунтів стерлінгів за акції. Потім Copper конвертував фунт стерлінгів у криптовалюту та передав ці цифрові активи 46-річному Клюкіну.
Продаж акцій, ймовірно, був спрямований на те, щоб уникнути порушення санкцій США, які забороняють використання доларів або участь американських громадян у фінансових операціях з особами, які потрапили під санкції. США не мають юрисдикції щодо використання валют інших країн або щодо того, з ким іноземні громадяни ведуть бізнес.
Однак експерти з правових питань заявили, що Copper могла стати мішенню для “вторинних” санкцій, якби влада США знала, що вона бере участь в угоді, яка приносить користь росіянам, які підпадають під обмеження. Вторинні санкції можуть бути застосовані Вашингтоном проти компаній або осіб, які не підпадають під юрисдикцію США, якщо буде вважатися, що вони підривають санкції США. На практиці це може мати такі наслідки, як виключення компанії з фінансової системи Сполучених Штатів.
Також вони додали, що використання криптовалюти для переказу коштів Клюкіну також могло бути обтяжуючим фактором.
Виконавчий указ, виданий президентом США Джо Байденом у квітні 2021 року, забороняв “оманливі або структуровані транзакції чи операції з метою обійти будь-які санкції Сполучених Штатів, зокрема шляхом використання цифрових валют чи активів або використання фізичних активів”.
Клюкін вже був у списку санкцій Білого дому, коли в травні 2022 року відбувся продаж акцій. У березні 2022 року він потрапив під санкції у США через свою керівну посаду в Совкомбанку, дев'ятому за величиною кредиторі Росії.
Міністерство закордонних справ Великобританії запровадило щодо Клюкіна санкції у вересні 2022 року, після завершення продажу акцій, заявивши, що його роль у банку означала, що він “взяв участь у отриманні вигоди чи підтримці уряду Росії”. Після того він пішов з посади члена наглядової ради Радкомбанку. Джерела, близькі до Клюкіна, розповіли, що його компанії дотримувалися санкцій США, зокрема щодо продажу акцій Copper.
- У листопаді Вищий антикорупційний суд наклав арешт на криптоактиви, як знайшли в ексголови Держспецзв’язку Юрія Щиголя.
- У травні Євросоюз схвалив перші в світі правила для регулювання ринку криптовалют. Це питання стало більш актуальним після краху криптовалютної біржі FTX.