80 окрема десантно-штурмова бригада опублікувала інтерв'ю із заступником командира десантно-штурмової роти Миколою, який в званні офіцера неодноразово, як старший групи, вів бійців на штурм.
На нулі він керував штурмами під Іванівським, вздовж всього каналу та на підходах до Кліщіївки. В інтерв'ю офіцера Десантно-штурмових військ – деталі важких та цікавих операцій, які прозвучали вперше.
Під Бахмутом в селищі Іванівське його штурмова група захопила 15 позицій противника різної складності. Росіяни від їхнього напору тікали й навіть кидали зброю:
“Я уявляю, як це виглядало: стрільба-стрільба, підриви… І ця хвиля накочується дуже стрімко! Там дуже важка місцевість. Завдання - взяти низину та висоту. Усі позиції були на нашому шляху на схилі. Цілий клондайк! Міг бути одиночний окоп, а міг – бліндаж з заглибленнями та норами. Ми котролювали емоції та просувалися далі… Зупинятися нам неможливо! Там настільки густа місцевість, що ми кидали дими, аби дружні підрозділи нас бачили. По нас працював міномет, але нас це не зупиняло! Ми швидко просувалися з однієї позиції на позицію. О 9 ранку почали, а о 12 ми вже все захопили”, – розповів він.
Десантник описав також одну з місій, яка дозволила зробити прорив на каналі та наблизила звільнення Кліщіївки.
“Одночасно максимально тихо підкрались до позицій противника і майже одночасно їх захопили, досить ефективно без втрат та поранень з нашого боку. Але з їх боку було достатньо втрат та один полонений”, – сказав військовий.
Ще до служби в ДШВ чоловік мав 24 стрибки з парашутом, займався туризмом, рибальством, мисливством, з 2007 року – тактичною стрільбою та тактичною підготовкою, був головним редактором порталу про туристичне та військове спорядження. Тому ставши десантником, він не лише керував, а й ефективно навчав. У Британії в рамках програми “Interflex” тренував майбутніх штурмовиків. Він виявився не менш ефективним в управлінні, тому керував боями за Кліщіївку з контрольно-спостережного пункту. Бойовий досвід допоміг краще розуміти противника та планувати штурмові дії. Він добре розумів, наскільки треба укриття та маневр.
У бригаді кажуть, що рота Миколи – одна з тих, яка поставила крапку в звільненні Кліщіївки. Вони грамотно нищили противника.
“Противник сильний, хоробрий, добре озброєний і достатньо навчений, але не достатньо, щоб нас перемогти. У нього немає того рівня мотивації, яка є в нас, немає того рівня злагодженості, яка є в ДШВ, немає того відчуття плеча. За рахунок навченості, нових видів озброєння та мотивації ми даємо по гризлу противнику і тому він тікає”, – переконаний десантник.
У відео – кадри порятунку. Ви також почуєте голос “Бурштина” – старшого штурмової групи, побратима Миколи, який знімав на GoPro штурми під його керуванням. Згодом, будучи важко пораненим, він напише йому в соцмережі під фото з нагородження коментар: “Найкращий з командирів…”
У цій роті офіцери також витягують своїх бійців з поля бою не один кілометр під нищівними обстрілами. Одного разу Микола витягував загиблого побратима прямо перед переднім краєм противника. Безшумно підкрався зі своїми бійцями та провів евакуацію, попри ситуацію.
“Якщо ми зараз не вистоїмо, то не буде ні нас, ні наших сімей, ні наших будинків. Просто загляньте в історію – наша нація б’ється завжди! Наш народ битиметься до кінця, саме тому ми й переможемо. Українському народові я хотів би сказати, щоб він не забував, що війна триває. І вона не закінчиться, на жаль, найближчим часом. Треба не тільки мобілізуватись фінансово, а й фізично та морально. І не дай Бог забути про тих людей, які віддали все за нашу майбутню перемогу!” – наголосив офіцер Десантно-штурмових військ.