3 жовтня під час підготовчого розгляду у справі "Роттердам+" колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання прокурора САП та наклала арешт на майно обвинувачених у справі.
Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Йдеться про квартиру в Києві та будинок у Київській області, що належать колишньому голові НКРЕКП, дві квартири у Києві та Донецьку, які перебувають у власності колишнього заступника директора з регуляторних питань ТОВ "ДТЕК Енерго", а також квартиру у столиці, будинок та дві земельні ділянки, власником яких є колишній керівник департаменту з регуляторних питань ТОВ "ДТЕК Енерго".
Водночас, суд відмовився арештувати майнові права цивільних відповідачів у вигляді права вимоги до державних підприємств на суму понад 7, 7 млрд грн.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 9 жовтня 2023 року.
Нагадаємо, в березні НАБУ і САП скерували до суду перший епізод справи "Роттердам+". Серед обвинувачених - ексголова Нацкомісії у сфері енергетики Дмитро Вовк, ексдиректор ДП "Оператор ринку" Володимир Євдокімов, ексначальник управління енергоринку Нацкомісії Тарас Ревенко, ексначальник відділу Нацкомісії Володимир Бутовський та двоє топменеджерів ДТЕК Борис Лісовий і Іван Гелюх.
Дії підозрюваних завдали споживачам електроенергії збитків на понад 19 млрд грн протягом 2016-2017 рр. Дії всіх обвинувачених кваліфікували за ч.2 ст.364 ККУ (зловживання службовим становищем), а представникам приватних компаній інкримінують пособництво.
Торік Апеляційна палата ВАКС відмовилась повторно дослідити докази та допитати експерта у цій справі.
Як повідомлялося, в березні 2017 року НАБУ почало кримінальне провадження з приводу формули "Роттердам+". Його було кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК (зловживання владою або службовим становищем). Досудовим розслідуванням встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробки порядку формування оптової ринкової ціни ("Роттердам+") забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.
Із запуском нового ринку електроенергії, який стався 1 липня 2019 року, методика формування оптової-роздрібної ціни на електроенергію, більш відома як формула "Роттердам+", припинила своє існування.
21 травня 2021 року САП вчетверте закрила справу "Роттердам+".