ГоловнаСуспільствоЖиття

Війна, бізнес і жінки: історії трьох українських підприємниць

Минулого тижня Франко-українська торгово-промислова палата оголосила переможниць премії “Створено жінками”. Їх обирали з-поміж 300 учасниць, що продовжують власну справу попри війну. Бізнеси різняться, однак переможниць об'єднує любов до них, пошук нових можливостей і готовність переформатовувати своє підприємництво.

Дарія Корнійчук, засновниця виробництва ефірних олій повного циклу "Aroma Fields"

Ідея власного бізнесу народилася у 2019 році під час мандрівки Південною Африкою, де Дарія познайомилася з мистецтвом дистиляції ароматичних рослин і якісними ефірними оліями. Дослідивши український ринок, жінка зрозуміла, що ця ніша вільна і дуже перспективна. Придбавши на Київщині ділянку, вона висадила перші рослини – лаванду та м’яту перцеву. Навесні 2022 року область опинилася в окупації і значна частина рослин загинула.

Дарія Корнійчук
Фото: instagra.com/aroma_fields
Дарія Корнійчук

– Коли у травні я вперше приїхала на поле після деокупації, на ньому працювали сапери. Не могла стримати сліз: постраждала ділянка з лавандою, повністю загинула м'ята, – пригадує Дарія. – Але що більше наробили шкоди окупанти, то дужче хотілося все відновити. Ця справа була моєю особистою мрією. А у воєнний час стала ще й можливістю зробити внесок в економіку громади та країни.

У червні 2022 року Дарія зареєструвала ФОП, почала дистиляцію та реалізацію ефірних олій. Її компанія "Aroma Fields" – перший в Україні виробник ефірних олій і натуральної аромакосметики повного циклу. Вона вирощує трави, дистилює їх, виробляє ефірні олії та на їх основі створює натуральну аромакосметику.

Оскільки загинула частина рослин, запланована до дистиляції, Дарія почала співпрацю з органічними фермерами із Закарпаття та з Дніпропетровщини. Завдяки цьому вдалося розширити асортимент, наприклад, зробити ефірну олію та гідролати з троянди галльської, рідкісного виду, який вирощували в Криму, а потім висадили в Закарпатті.

– У час війни дуже велика кількість жінок, а це наша основна аудиторія, виїхала за кордон. Однак за цей період вдалося знайти нових клієнтів, в основному через інстаграм, де маю понад 10 тисяч підписників, – розповідає Дарія. – Також розширився асортимент українських олій. Я вперше дистилювала троянду, шавлію, чебрець. І цей сегмент планую розвивати. У найближчих планах – ягоди ялівцю.

Воєнний час насправді дає і багато можливостей. З'являється більше грантів, спрощуються державні вимоги. Зараз переоформлюю ділянку із сільськогосподарського призначення на цільове. Раніше зробити це було вкрай важко. А зараз і громада, і державні органи йдуть назустріч.

Завдяки премії “Створено жінками” Дарія отримала 150 000 гривень на розвиток власної справи.

Фото: facebook/creeparlesfemmes

– Збираюся витратити ці кошти на органічну сертифікацію, щоб розширяти ринок збуту як в Україні, так і за кордоном, – поділилася підприємниця. Cеред її цілей – будівництво дистиляційного центру, з лабораторією та шоурумом для відвідувачів, створення Асоціації ароматерапевтів України та відкриття першої української школи ароматерапії.

– Більшість людей вважає, що ароматерапія – це лише приємний аромат, але насправді олії мають і терапевтичний ефект, – зазначила Дарія. – Я вивчаю закордонні дослідження, і якісні ефірні олії є ефективною профілактикою для здоров’я людини. Однак потрібно знати, які особливості впливу тої чи іншої рослини, правила безпеки.

Євгенія Аратовська, засновниця екосистеми відповідального поводження з відходами "NO WASTE UKRAINE"

Бізнес Євгенії виник спонтанно – після Революції Гідності жінка волонтерила. На власній автівці розвозила речі, які віддавали кияни для потреб переселенців зі сходу країни. А паралельно збирала та здавала макулатуру, щоб покрити витрати на пальне.

– Я побачила, що є великий запит від людей, які хочуть здавати вторсировину, макулатуру на переробку, – пригадує Євгенія. – Тоді розмістила оголошення на Київщині, його сфотографували, поширили в інтернеті – і люди масово почали телефонувати.

Переломний момент стався, коли майбутня підприємиця зрозуміла, що потреба здавати макулатуру є й у компаній і це великий ринок. А коли офіси попросили забирати ще й пластик, який слід було й сортувати, Євгенія обрахувала вартість такої послуги.

Фото: facebook/Aratovska

– Усі на ринку були здивовані, що ми беремо гроші за це. Я не хотіла працювати в тіні, адже мала постійні витрати: оренда складу, зарплата водія, пальне. Щоб усе це утримувати, потрібні були кошти. І виявилось, що люди та компанії готові платити, – згадує Євгенія. У 2021 році обсяг зібраної сировини сягнув 500 тонн. Окрім збору на переробку, екосистема включає онлайн-сервіс для замовлення вивозу роздільного збору, продаж і доставку sustainable (багаторазових) товарів, переробку деяких видів пластику, продаж вторинної сировини переробним заводам та утилізацію неліквідних залишків шляхом високотемпературного спалювання.

У перші місяці повномасштабного вторгнення бізнес зупинили. Компанія не приймала вторсировину на своїй сортувальній станції, щоб не наражати людей на ризик, а через відсутність пального були проблеми з логістикою.   

– Тоді ми зрозуміли, що не можемо нічого не робити. І весь наш менеджерський потенціал використали для волонтерської дільності, – пригадує Євгенія. – Організували власний цех з пошиття плитоносок і розгрузок для військових, на сортувальній станції розвантажували гуманітарні корми для тварин у притулках, закуповували інсулін для хворих на діабет. Усе це дало змогу зберегти команду.

За три місяці компанія відновила роботу. Щоб зекономити кошти, орендували менше приміщення.  

– Ми боялися, що до нас ніхто не прийде, що переробка не в пріоритеті. Але люди писали, запитували, коли вже відкриємося, навіть пересилали вторсировину з інших міст, – каже Євгенія. – Вони спонукали працювати. Ми відкрилися в травні і побачили, що насправді з'явилася ще одна аудиторія – замість киян, які виїхали за кордон, до нас зверталися вимушені переселенці. Мотивувала і здорова злість. Я хочу займатися цим усе своє життя і не збираюся віддавати окупантам свої мрії. Якщо я зупинюся чи переїду, це означає, що я здалася, не вірю в перемогу. А я вірю. Хочу, щоб діти з матусями після закінчення війни повернулися в Київ, який не захаращений відходами.

Завдяки перемозі в конкурсі підприємниця отримала 75 000 грн і 10 годин обслуговування від компанії "Mazars" (аудит, фінансові, податкові та юридичні консультації).

Фото: facebook/creeparlesfemmes

– Компанія має дві потреби, і ми з командою обговоримо, на що витратити кошти. Це або внесок за вантажну автівку, яка покращить нашу логістику. Або закупівля обладнання для переробки, що дасть змогу виготовляти з пластиків гранулу, яку можна продавати або виробляти нові товари, – поділилася Євгенія. Власне, це один зі стратегічних напрямків розвитку компанії – виробництво, що перетворює на новий продукт зібрану вторсировину.

Результатом отриманих консультацій Євгенія планує поділитися з колегами.   

– Ми хочемо зробити бухгалтерський облік для підприємств, які заготовляють вторинні ресурси. Цього року набрав чинності закон про управління відходами, який передбачає, що організації, як наша, мають подавати річний звіт про кількість зібраної вторсировини. І поки що незрозуміло, як це робити, – каже підприємниця. – Також зі спеціалістами обрахуємо фінансову модель наших капсул сортування, які хочемо зробити франшизами та масштабувати по всій Україні. Самотужки зробити 100 чи 500 станцій у країні важко. А з партнерами це можна швидко втілити в життя.

Антоніна Борисюк, засновниця фотовідеостудії "RNB STUDIO"

Маючи за плечима 15-річний досвід роботи в кіноіндустрії другим режисером, Антоніна відчувала потребу в універсальній студії для відеозйомок, що стала б вигідною альтернативою квартирам і фотостудіям на винайм. Замість того, щоб орендувати кілька приміщень, її можна було б перетворювати під конкретні задачі клієнта.

Антоніна Борисюк
Фото: elle.ua
Антоніна Борисюк

Після довгих пошуків локації Антоніна зупинилася на Палаці культури “Дніпро”, що на лівому березі Києва. Попри занедбаність, приміщення мало потенціал – високі стелі, великі вікна, багато різних залів. Під час ремонту підприємиця намагалася максимально зберегти автентичність будівлі, не здійснюючи демонтажних робіт, реконструюючи вікна, ліпнину і навіть даючи друге життя старим радянським меблям.

Восени 2021 року запрацював перший зал – “Марсель”, у якому можна було перефарбовувати стіни та змінювати інтер’єр. За 4 місяці (до 24 лютого 2022 року) в ньому зняли понад 30 роликів для українських та міжнародних брендів, зокрема: VISA, LG та DISNEY HOME, а оренда залу була розписана на місяць уперед.

Із початком повномасштабного вторгнення студія припинила роботу, а коли в червні знову відкрилася, замовлень було мало, адже виробництво кіно та реклами стало на паузу.

– Ми знизили ціни, однак великого попиту не було. Побачили, що фотозйомки відновлюються швидше. І хоч створювали студію саме під відео, зрозуміли, що треба адаптуватися до нових умов, – пригадує Антоніна. – Відеостудіям обладнання не потрібне, адже знімальні групи приїжджають зі своїм. Для фотостудії нам треба було купувати світло, софт-бокси й інше обладнання. Ми придбали перший прилад для освітлення і почали працювати також як фотостудія. 

Улітку 2022 року, коли клієнтів було небагато, Антоніна продовжила ремонт, а у вересні відкрила ще один зал – “Стокгольм”. У травні 2023-го запрацював зал “Денвер”. 

– Усі зали різні за дизайном. “Марсель” більш вінтажний, зі старими 70-річними дверима, “Стокгольм” лаконічний, а “Денвер” дуже сучасний. Що більше різних залів, то вищий попит, тому що всім потрібно різне, – розповідає Антоніна. – Цього місяця ми вийшли вже фактично на довоєнні фінансові показники. До нас зайшов серіал, знімаються рекламні ролики, фотосесії. Індустрія оживає. Ми помітили, що в країні великий попит на українські бренди: одяг, взуття, інші товари. І всі вони потребують спеціалізованих локацій для зйомок.

Отримані призові 50 000 грн від премії “Створено жінками” дадуть змогу підприємиці розвивати свою студію.

Фото: facebook/creeparlesfemmes

– Насправді не очікувала, що увійду в число переможниць. Подавалася в останні дні, – поділилася Антоніна. – Участь у конкурсі дала змогу згадати та написати все, що ми дійсно зробили. Я змогла зрозуміти цінність своєї компанії, свій шлях, змінити ставлення до справи. Коли твій бізнес відзначають представники великих міжнародних корпорацій, розумієш, що рухаєшся в правильному напрямку. Ми вже почали будівництво ще одного залу, і кошти витратимо на його облаштування.

До 2025 року Антоніна планує відкрити ще 9 залів. Головні стратегічні цілі проєкту – відновити Палац культури, який вже називають “лівобережним Голлівудом”, створити потужну кіностудію та заснувати сучасну кіношколу для розвитку цієї індустрії в Україні.

***

Попри складні виклики, з якими стикнулися українки через повномасштабне вторгнення, вони відкривали, розвивали й відновлювали бізнеси. За даними Опендатабот, у воєнний 2022 рік 48 % нових малих бізнесів в Україні заснували саме жінки.

Мета премії «Створено жінками» — відзначити підприємниць, які ведуть свою справу попри все, платять податки і створюють робочі місця, а також надихнути інших на створення бізнесу. Цього року на конкурс надійшли рекордні 307 заявок. Загалом за весь час участь у конкурсі взяли 654 підприємниці, а призовий фонд склав понад 800 000 грн.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram