Про що звітує влада Києва і що є на ділі
430 – саме стільки пунктів обігріву, за даними КМДА, відкрили в стаціонарних будівлях міста. 23 грудня додали ще 52. Плюс понад сотня точок від бізнесу. Усі вони є на мапі (адреси з якої краще зберегти заздалегідь, бо з нестабільним зв'язком відшукати їх буде складно).
"Столиця здійснює придбання генераторів, обладнання для обігріву тощо, а також отримує його в рамках міжнародної гуманітарної допомоги", – відповіли в КМДА на запит LB.ua.
Але на практиці пункти від КМДА виглядають не такими забезпеченими, як було заявлено.
Більшість розташовані в школах. У першій, у яку потрапляємо на Позняках, немає світла. Генератор є, але працівники не можуть його правильно підключити – весь час вибиває пробки. Кажуть, чекають на підмогу від району.
Дуже пощастило тим закладам, де хтось уміє ладнати з генератором. Наприклад, у другій школі району це робить директор. У першій школі охоронець відповів: "Це не входить у мої обов’язки".
Крім генератора, в першу школу доправили три біотуалети і дрова. "Мабуть, ще привезуть буржуйку", – каже працівниця закладу, яка заповнює журнал з відвідувачами – таких за 16-17 грудня було близько двадцяти.
Інше питання – чи справді вистачить цих трьох туалетів і запасів за умови тривалого блекауту в місті. Враховуючи, що тільки учнів у цій школі близько двох з половиною тисяч.
У будівлі є баки з питною водою, електрочайник і печиво. Усе це в холі закладу. В окремому кабінеті облаштовано кімнату матері і дитини, у сусідньому – залу для дітей, з іграшками, столиками зі стільчиками і спортивними матами на підлозі, щоб можна було перепочити.
Цей пункт працює цілодобово. У разі повітряної тривоги всі спускаються в укриття, каже працівниця закладу.
Навіть коли вимикають світло, у цій школі є інтернет (якщо працює генератор, який живить роутер), бо до будівлі прокладено оптоволоконний кабель.
Інформація про наявність у пункті інтернету зазначена на мапі, утім не всі заклади, які мають цю позначку, дійсно зі зв’язком (випадок, як столична вчителька проводить урок навпочіпки надворі, показовий).
Така ситуація, наприклад, у школі на Печерську. Там пункт розгорнули нещодавно, кажуть, працює поки що в тестовому режимі. З того, що доставили: генератор, буржуйка, яку ще ніхто не встановлював, і дрова. Хто встановлюватиме буржуйку і де це робити, щоб було безпечно – у школі поки що не знають.
Коли ми відвідували пункт, генератор не працював, бо закінчилося пальне. Коли доправлять нове, було невідомо.
Пункт обігріву тут також розташований у холі, де чергують вахтер і представник тероборони. Утім пункт буцімто мають перенести в інше приміщення закладу, де більше місця і вхід не з центрального боку.
Одна з поширених проблем пунктів у будівлях шкіл – опалення там зникає разом з електроенергією, а обладнання для обігріву є не всюди.
Наприклад, за однією з адрес у Шевченківському районі, вказаних у переліку для мешканців будинків, де була складна ситуація з котельнями в ніч з 19 на 20 грудня, не завезли майже нічого, крім генератора.
"Спочатку ці пункти формувалися на основі навчальних закладів, де є укриття. Нас у списку не було. А потім ми різко там з’явилися, хоча укриття тут немає, діти ходять у метро під час повітряної тривоги (до якого близько 200 метрів. – LB.ua). І через день нам дали тільки генератор і каністру пального. Генератор потужний, 7 кВ, можна було б поставити і пушку для обігріву чи конвектор, які, може, ще дадуть", – розповідає завгосп Костянтин.
Пальне, каже, ще докуповували самі. Нині обіцяють видати талони для заправляння.
У самому пункті прохолодно. Близько восьми людей сидять у куртках, заряджають телефони. Більше опцій для них немає, бо зі світлом у школі зникає й інтернет.
В другому пункті району ситуація з забезпеченням краща - туди, крім генератора, привезли ще й теплову пушку, але, на момент нашого візиту вона була відключена. У великій прохолодній залі люди теж заряджали телефони.
У КМДА на наш запит про забезпечення пунктів відповідати відмовилися. Як і на питання, скільки генераторів передали в пункти незламності, хто відповідає за пальне, а також за обладнання для обігріву і його встановлення. Тільки повідомили, що зауваження щодо роботи пунктів приймають районні адміністрації, виправлення недоліків – їхній обов’язок.
Що з пунктами від ДСНС
Окрім пунктів, які забезпечує КМДА, в місті розгорнуто 24 намети від Держслужби з надзвичайних ситуацій і ще 25 пунктів працюють на базі пожежних частин, повідомив LB.ua Олег Стоволос, начальник управління організації заходів цивільного захисту Головного управління ДСНС України в Києві.
Це намети, де є все: обігрів, електроенергія і люди, які знають, як цим усім користуватися.
"Спершу задумувалось, що пункти розгортатимемо в разі повного блекауту, але ми побачили, що з відключенням світла (за графіком. – LB.ua) люди йдуть постійно, і ми їх не виганяємо", – пояснив Стоволос.
За час, коли працюють пункти від ДСНС, їх відвідали понад 12 000 людей, каже він. Найбільше відвідувачів було з 19 до 21 грудня – фіксували від 1 000 до 1 500 людей за день. Хоч у звичайні дні ця цифра була 300-400.
Пункти ДСНС працюють цілодобово, втім відвідувачам нагадують про комендантську годину, щоб ті до 23-ї без проблем могли дістатися додому. Але бувало, що люди залишалися на ночівлю, каже Стоволос.
"Людина сказала, що вона переселенець і йти їй нікуди, то чергові залишили на ніч. Але умов полежати в наметах в основному немає, бо розкладачки – це для чергових, а не для ночівлі відвідувачів", – пояснює він.
Термінали "Старлінк" є в 13 наметах, каже Стоволос. Аби люди в критичних ситуаціях тримали зв’язок з близькими. Та буває, цією опцією зловживають, додає він. Хтось приходить подивитися кіно, хтось влаштовує собі коворкінг.
"Бувало, що приходили з ноутбуками на весь день працювати. Ми їм нічого не говорили, але відвідувачі самі роблять зауваження, щоб не займали місце на такий тривалий час. Бо інші навіть не можуть підзарядити телефон, коли всі місця цілий день зайняті", – пояснює Стоволос.
Розгорнути більше пунктів наразі неможливо, каже Стоволос, бо немає наметів.
"Те, що нам наразі передала ДСНС, те ми і встановили. Якщо будуть передані інші намети - потрібно буде визначати з районними адміністраціями місця встановлення і шукати людський ресурс, бо хтось же повинен там чергувати. Але поки що нам того, що є, достатньо. Поки ситуація не критична", – додав Стоволос.
Чи користуються пунктами ДСНС у Львові, де ситуація з електроенергією менш напружена
У Львові у спальних районах міста теж розгорнули намети ДСНС. Вони популярні – в години відключення світла мешканці приходять підзарядитися, погрітися, випити чаю. Хтось – попрацювати. Але місця вистачає всім.
"Світло вимкнули ще вранці, а в нас у будинку все на електриці. Я працюю віддалено, тож до обіду батарея ноутбука сіла, довелося прийти сюди. Працюю вже кілька годин, тут тепло, інтернет нормальний, можна випити чаю. Буду приходити сюди й надалі, що поробиш", - каже Ірина, відвідувачка пункту незламності у Франківському районі Львова.
Деякі намети більш популярні – як на Сихові, де ледь не цілодобово зайняті майже всі сидячі місця, а черга до чайників починається біля входу. Це зумовлено тим, що пункт розташований по сусідству з благодійною їдальнею. Тож більшість відвідувачів прийшли пригоститися чаєм і печивом.
У Львові план передбачає розгортання трьох хвиль пунктів. Перша (це те, що є зараз) – 21 пункт. Друга й третя сумарно охопить близько 1 000 пунктів. Їх розгорнуть у разі блекауту тривалістю понад 24 години.
Як і в Києві, у Львові деякі пункти ДСНС розгорнули в пожежних частинах. Дістатися туди буває непросто. Вони забезпечені всім необхідним, але відвідувачів там поки що немає, адже пожежна частина – об'єкт критичної інфраструктури.
"Зрозумійте, пожежна частина – це не прохідний двір. Тому ми тримаємо ці варіанти на випадок критичних ситуацій, коли в наметах уже не буде місця", – додає Стоволос.
