Готланд – це найбільший острів у Балтійському морі. Він належить Швеції і має вкрай вигідне розташування: з Готланду можна контролювати весь повітряний простір над Балтикою і морський трафік. Хто контролює Готланд, той контролює Балтику. Отже, балтійським країнам справді пощастило, що Готланд належить Швеції, яка останні 200 років тримала нейтральний статус і є однією з найуспішніших і наймиролюбніших країн у світі. Тим більше, що акваторія Балтійського моря серед найзавантаженіших у світі, а всі балтійські країни доволі сильно залежать від моря. Біля Готланду, по дну Балтійського моря, також проходить багато критично важливих комунікаційних мереж, які пов’язують країни регіону між собою. І, яка несподіванка, там само проходить Північний потік.
Під час Холодної війни на Готланді розташовувалась доволі потужна військова база, але після того як СРСР розвалився, контингент постійно зменшувався, а 2005 року на острові не залишилося військових. Острів, неймовірно мальовничий і сповнений археологічних пам’яток, став виключно туристичним об’єктом. І, як виявилося, дарма.
2015 року на острів почали повертатися військові. Спочатку це був зовсім невеликий контингент – кілька сотень військових, зараз їх понад 4 тисячі.
Збройні сили знову появилися на острові після того, як Росія анексувала Крим. Шведським військовим стало очевидно, що виключати збройну або гібридну агресію в Балтиці вже неможливо. Тим паче, що 2015 року Росія провела в Балтиці масштабні навчання (у них брали участь 33 000 військових) з відпрацюванням захоплення Аландських островів (Фінляндія) і Готланду. Крім навчань, Росія регулярно і демонстративно порушує повітряний і морський простір Швеції, а коли держава висловлює російському послу традиційне «занепокоєння», посол реагує більш ніж зухвало, пропонуючи королівству «не лізти у не свої справи».
Шведські аналітики у виданні «Aftonbladet» попереджали про сценарій, пов’язаний з Північним потоком: під приводом ремонту газогону в порту Готланду висаджуються перевдягнені у газпромівців російські спецпризначенці.
Під газове обладнання вони маскують засоби ППО і радіолокаційні системи, за ніч можуть закріпитися в порту Каппельсхамн. Рано-вранці російські цивільні судна відхиляються від курсу і висаджують на острів приблизно дві тисячі військових з танками, ще близько тисячі військових можна закинути літаками в рамках десантної операції з боку Калінінграда (300 км від Готланду). Це один зі сценаріїв вторгнення, розроблених Королівською академією військових наук.
Це не єдина доповідь на цю тему. Шведські військові експерти регулярно порушували тему захоплення острова як першу частину військової операції, що має перетворити Балтику на внутрішнє озеро Росії, як мріяв російський імператор Олександр I. Острів, який розташований на шляху із Санкт-Петербурга до Калінінграда, є першочерговою ціллю. Захопивши його, Росія зможе блокувати пряме морське сполучення між Фінляндією, країнами Балтії та Західною Європою. Тож Швеція не зможе отримати оперативну підтримку від країн-союзниць, до того ж Швеція й досі не входить у НАТО, а до вторгнення Росії в Україну навіть не планувала входити в Альянс.
Ці побоювання не так давно підкріпили російські пропагандисти. На передачі Скабєєвої в січні 2022 року російський військовий експерт і член Громадської ради при Міністерстві оборони РФ Ігор Коротченко в прямому ефірі оприлюднив план захоплення острова Готланд як частину військової операції проти країн Балтії.
Він передбачав висадку на Готланді російського десанту і розміщення там російських озброєнь з подальшим фактичним перетворенням острова на військову базу Росії. Це відео, без перебільшення, стало хітом у Швеції. Його активно обговорювали в ЗМІ, а коли менш ніж за місяць Росія напала на Україну, на Готланді сталася справжня паніка: люди масово дзвонили в адміністративні установи з питаннями про бомбосховища, з магазинів зникли всі консерви, ємності для води, генератори і портативні плити для приготування їжі.
Мешканці Готланду після новин про вторгнення масово вийшли на вулиці зі смолоскипами, протестуючи проти вторгнення Росії в Україну. Цілком зрозуміло, що вони боялися не тільки за українців, а й за себе.
Річ у тому, що Готланд уже не раз ставав об’єктом російської агресії, а в російських ЗМІ та соціальних мережах регулярно вигулькують тексти про те, що насправді Готланд – це російський острів, який слід повернути під оруду Російської держави. На чому базуються ці претензії?
Претензії росіян сягають далекого середньовіччя. Вони стверджують, що на острові в 10-11 сторіччях були поселення новгородців (котрі, нагадаємо, були слов’янським етносом, який повністю знищили росіяни під проводом Івана Грозного і до якого сучасні росіяни не мають жодного стосунку). Новгородці лишили на острові дві православні церкви з давніми фресками, а це, як ви розумієте, вже означає, що Готланд російський.
У 16 сторіччі росіяни вперше напали на Готланд. 1717 року Федір Апраксін – граф і генерал при Петрі I – провів «СВО», десантувавши на острів 900 військових. Росіяни поводилися рівно так само, як зараз в Україні: продемонстрували неймовірну, нічим не виправдану жорстокість, ґвалтували жінок і маленьких дівчат, грабували і руйнували промислові й інфраструктурні об’єкти. Захопили і спалили десятки кораблів, розграбували маєтки місцевих. Вони не зупинилися на Готланді – Готланд був тільки початком, усього було близько 50 десантних операцій. Петро I залишився дуже задоволеним діяльністю Апраксіна, адже його активність помітно вплинула на умови «миру» між Московією і Швецією.
Удруге росіяни з’явилися на острові 1808 року. Дев’ять торговельних суден під шведськими прапорами зайшли в один готландський порт. Майже всі чоловіки призовного віку тоді були задіяні в боях за межами острова – Швеція брала участь у війні проти Наполеона, з яким на той час Олександр I уклав мир. Тож формально Швеція і Росія перебували по різні боки барикад. План захоплення острова розробляв особисто Олександр I. "Иметь этот остров предоставляется для России столь же ценным, как владеть Финляндией. Кто владеет островом Готланд, тот владеет внутренними водами Балтийского моря!» – проголошував імператор. Цього разу острів захопили без бою – просто нікому було битися.
Контрадмірал Микола Бодіско, який керував операцією, проголосив себе губернатором нової «Готландської губернії» (зараз це була б "ГНР") і зачитав прокламацію про приєднання острова до Російської імперії: «Отныне и навеки!» Це не жарт. Так і було, вони й на Готланді казали, що «Росія тут навсєгда». «Навсєгда» протривало 22 дні.
Джерела говорять про те, що окупація була безкровною, усі мешканці острова були цілком задоволені військовим контингентом (1800 осіб), у конфлікти не вступали, а місцева влада активно йшла на співробітництво з росіянами. Це й не дивно, з часу, коли росіяни тут вирізали, палили, ґвалтували й мародерили, минуло менш ніж сто років, а на острові лишилися здебільшого діти, жінки та старенькі. Озброєним до зубів росіянам у замкненому просторі вони навряд чи могли чинити серйозний спротив. А проте, є свідчення, що через 9 місяців після відходу росіян доволі багато шведських жінок народили дітей, не дуже схожих на шведів. Заледве чи за 22 дні сталося багато бурхливих романів між шведками і російськими окупантами, тож, скоріш за все, росіяни поводилися як зазвичай.
Вихід росіян з Готланду був теж безкровним, такий собі «жест доброї волі». Бодіско мусив відступити, оскільки до острова підійшли значні шведські сили. Коли росіяни збирали речі і вантажилися на свої кораблі, вони стикнулися з тим, чого, здається, абсолютно не чекали: місцеві обступили їх з усіх боків, проклинали, плювали в них, закидували грязюкою, принижували й ображали. Російські офіцери згадували про це з неймовірним нерозумінням: як так? Вони ж були не проти стати росіянами! Ми ж так добре ладнали!
Бодіско згадує, що за всі 22 дні не зміг знайти на острові жодного перекладача з російської на шведську, а тут раптом з’ясувалося, що шведи чудово вміють проклинати російською. Навіть у 19 сторіччі росіяни абсолютно не розуміли того, що жінки і діти, які терплять у своєму домі озброєного маніяка, навряд чи зможуть полюбити його.
Цікаво, що в 1978 році шведський письменник Ханс Бйоркегрен написав художню книгу про цю недовгу окупацію. В оригіналі вона називається "Bron vid Ajmunds" ("Аймундський міст"). У Росії вона вийшла під назвою "Русские идут".
А втім, активна колаборація на самому початку 19 сторіччя сьогодні дає росіянам привід вважати мешканців Готланду росіянами. Так, звучить дико, але російські дослідники стверджують, що після того, як острів повернувся під владу Швеції, ті готландці, які прийняли підданство Російської імперії, не вийшли з нього. Шведське Королівство не проводило ніякої процедури переприйняття у шведське підданство, а це означає, що нащадки тих колаборантів досі можуть вважатися російськими громадянами, оскільки РФ є правонаступницею Російської імперії. І хоча Готланд не російський, там є російські громадяни, яких РФ має право захищати від розбещеної шведської влади, яка «нав'язує толерантність і пропагує гомосексуальність». Так, це російська логіка.
Є ще дикіше обґрунтування: на острові Готланд живуть нащадки шведів-колоністів з Херсонської області. У 1929 році майже 900 колоністів повернулися на Готланд зі Зміївки в Херсонській області, яка опинилася в складі СРСР. Але вони встигли стати громадянами СРСР і по поверненні, як стверджують сьогодні в Росії, теж від громадянства не відмовилися або принаймні не сповістили про це уряд СРСР (що не дивно). А це означає, що вони (або їхні нащадки) теж досі є громадянами РФ через правонаступництво від СРСР. Тобто сьогоднішні російські дослідники абсолютно серйозно сприймають людей як власність, як кріпаків, яких вони передали без належних документів, а отже, зберігають на них права.
Усі ці обґрунтування звучать настільки дико і неоковирно, що годі було б сприймати їх серйозно, якби ми не знали напевно, що росіянам не потрібна причина, щоб убивати і захоплювати, ґвалтувати і руйнувати. А привід? Привід вони завжди вигадають.
У Швеції, здається, це теж розуміють. Військові аналітики говорять про те, що ризик вторгнення на Готланд усе ще лишається дуже невисоким, але значно більшим, ніж раніше. Швеція закуповує нове озброєння, збільшує особовий склад і проводить спільні навчання з військовими США, у тому числі безпосередньо на Готланді. Незабаром країна вступить в НАТО і, немає сумніву, дуже підсилить цим оборонний блок, у тому числі і завдяки острову, який розташований неймовірно вдало для того, щоб контролювати і Санкт-Петербург, і Калінінград.
І ще одна важлива деталь – миролюбна Швеція, яка тримала нейтралітет більш ніж 200 років і яка не допомагала зброєю нікому і ніколи після Другої світової війни, є одним з найбільших друзів України в цій війні. Швеція в топі тих, хто сьогодні забезпечує нас зброєю, допомагає фінансово, і є одним з найвпливовіших адвокатів України на дипломатичній арені. Дякувати адміралу Бодіско і дурникам із шоу Скабєєвої, які, здається, так ніколи і не зрозуміють, чому саме їх ніхто, ніхто у світі не любить.
