Більшість українців (67% опитаних) погоджуються з твердженням про необхідність здорового націоналізму. З роками частка українців, які вбачають у націоналізмі необхідність, збільшується.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
Необхідність здорового націоналізму підтримує абсолютна більшість українців у всіх вікових групах, незалежно від статі, рівня освіти, матеріального становища чи мови повсякденного спілкування. Так, тезу про необхідність націоналізму підтримує 51% російськомовних респондентів, не згоден з цим твердженням – 21%. Серед україномовних респондентів про необхідність націоналізму заявило 74%, не погодилося – 7%.
Серед регіонів лише у південних областях немає абсолютної підтримки тези про необхідність здорового націоналізму Україні. У Миколаївській та Одеській областях 37% погодилися, а 34% заперечили судження про необхідність націоналізму.
Також майже 50% населення України позитивно оцінюють постать керівника Організації українських націоналістів Степана Бандери. Негативно про його роль у становленні української державності відгукнулися 11% опитаних. Ще 19% зазначили, що ставляться до діяльності Бандери як позитивно, так і негативно, близько 18% не змогли відповісти на це запитання. При цьому лише 2% опитаних респондентів сказали, що не чули про такого українського політичного діяча.
Зазначається, що порівняно з минулим роком на 19% зросла частка респондентів, які позитивно оцінювали діяльність Бандери. Водночас частка респондентів, які оцінювали її негативно, зменшилася на 21%.
Переважання негативної оцінки діяльності Бандери над позитивною спостерігається серед мешканців південних областей. 30% опитаних у Одеській та Миколаївській областях оцінюють його діяльність скоріше негативно. Скоріше позитивно її оцінює 20% опитаних. При цьому 9% взагалі не знали, хто такий Бандера. В інших макрорегіонах частка тих, хто взагалі не знає про Бандеру, не перевищувала 2%.
Переважно позитивно діяльність Бандери оцінюють громадяни усіх вікових категорій, незалежно від рівня освіти чи матеріального становища. Однак молодші українці, а також ті респонденти, які мають вищий рівень освіти та більш заможні, прихильніші в своїх оцінках діяльності Бандери, ніж люди старшого віку й ті, які мають середню освіту та незаможні.
Для більшості російськомовних респондентів (29%) постать Бандери є переважно позитивною. Не погоджуються з цим 20% опитаних.
Серед тих, хто негативно ставиться до розпаду Радянського Союзу, 24% все одно позитивно оцінюють роль Бандери, ще 19% зазначили, що ставляться до його діяльності як позитивно, так і негативно. Проте більшість прихильників СРСР (32%) все ж схиляється до негативної оцінки ролі постаті Бандери.
Абсолютна більшість українців (56%) покладає на росіян колективну відповідальність за військовий напад Росії проти України. Лише 18% згодні з тим, що війна не залежить від вибору пересічних росіян.
З відповідальністю росіян за наслідки війни Росії погоджується 67% мешканців західних областей, 59% – центральних областей, 43% – східних областей та 42% – південних областей. Не згодні покладати на рядових росіян колективну відповідальність у південних областях 27%, а у східних – 23%.
Як і твердження про необхідність націоналізму, покладання відповідальності на простих росіян за продовження війни підтримує більшість респондентів незалежно від статі, віку, освіти чи майнового стану.
Нагадаємо, Степан Бандера народився в 1909 році в селі Старий Угринів (нині – Калуський район Івано-Франківської області) у родині місцевого священника. У 1940 він очолив Організацію українських націоналістів. Після розпаду СРСР для багатьох українців ім'я Бандери стало символом боротьби за незалежність України.
Російські загарбники називають українців "бандерівці" і паплюжать його ім'я у своїй пропаганді.