У війні Росії проти України Сполучені Штати мають чотири політичні цілі – дві великі стратегічні та дві стратегічні на театрі дій (воєнних. - Ред.).
Про це йдеться у колонці генерала-лейтенанта армії США у відставці, старшого наукового співробітника Інституту вивчення війни (ISW) Джеймса М. Дубіка для видання The Hill.
Дубік зазначає, що успіх у війні вимірюється не рівнем зусиль, а ступенем досягнення країною політичних цілей, поставлених її вищими політичними лідерами.
“Використовуючи публічні заяви та виступи високопоставлених лідерів США, основні стратегічні цілі Америки, мабуть, посилюють санкції проти агресії для зміцнення міжнародного порядку на основі правил. Переконавшись, що незаконна, невиправдана агресія президента Росії Володимира Путіна не принесе результатів, США намагаються стримати інших від застосування сили подібним чином. Її друга велика стратегічна мета – повернути Америці надійне становище світового лідера”, – йдеться у колонці.
У поєднанні з цим є дві цілі стратегічної політики театру: зміцнення НАТО та допомога Україні у захисті її права на самовизначення.
Усі чотири ці стратегічні цілі є важливими та досяжними, але без досягнення обох стратегічних цілей на театрі дій США навряд чи досягнуть своїх великих стратегічних цілей, підкреслив Дубік.
США вимірюють успіх в Україні рівнем зусиль: тоннажем поставлених боєприпасів, кількістю та типом поставленої зброї та обладнання, кількістю витрачених грошей. Але правильним показником є прогрес у досягненні поставлених цілей.
“А щодо України конкретно – це постачання військових товарів, які сприяють успішному веденню Україною військових операцій – оборонних і наступальних. На тлі цього показника вплив матеріально-технічної допомоги союзників неоднозначний”, – йдеться у матеріалі.
На думку Дубіка, частково проблема полягала в тому, як працюють США та союзники: логістичний трубопровід, що переходить у припливи та відпливи, а не безперервний потік. Такого підходу було достатньо, щоб перемогти початкову спробу Росії швидко перемогти українські сили та замінити уряд Зеленського. І цього було достатньо, щоб зупинити просування Росії.
“Але цього не було і не буде достатньо для того, щоб дозволити українським військовим проводити великі контрнаступальні операції — які необхідні Україні, щоб дати відсіч росіянам і США – для досягнення своїх цілей. Логістика припливів і відпливів – це не те, як США постачатимуть свої власні сили”, – зазначає Дубік.
Без безперервного, надійного потоку матеріально-технічного забезпечення Україна не зможе захищатися, що включає проведення локальних контратак під час створення умов для та проведення контрнаступів проти створених або наявних уразливих місць Росії.
“І те, і інше є необхідним, щоб відкинути російські сили та дати Україні найсильнішу можливу позицію на переговорах, коли настане час. Без упевненості, що постачання є й доступно – а не “повірте мені, вони прибудуть” – українські політичні та військові лідери, ймовірно, навряд чи ризикуватимуть розпочати будь-який великий контрнаступ. З їхнього боку було б необачно вчинити інакше”, – зазначає американський військовий.
США повинні очолити союзників у виправленні цього логістично-оперативного розриву, інакше ризикують втратити можливості, які надає слабкість Росії, і знизити ймовірність досягнення Україною та американських цілей.
Нагадаємо, 8 серпня Пентагон повідомив, що увійде чергового безпекового пакета допомоги Україні вартістю до 1 млрд доларів. Він має задовольнити критичні потреби України у сфері безпеки та оборони.