Від початку дії Додаткових заходів щодо посилення режиму припинення вогню від 27 липня 2020 року в результаті обстрілів та збройних провокацій російської сторони загинули 66 українських бійців, ще 275 отримали поранення.
Про це заявила місія України при ОБСЄ під час засідання Форуму безпекового співробітництва, передає Укрінформ.
"Загалом з 27 липня 2020 року по 22 листопада 2021 року Об’єднані сили України зареєстрували 2 848 порушень режиму припинення вогню російською стороною. Особливе занепокоєння викликає те, що у 759 випадках окупаційні війська застосували заборонене Мінськими домовленостями озброєння. У результаті за цей період загинули 66 українських бійців та 275 отримали поранення", - повідомили в українській делегації.
Дипломати вказали на те, що протягом останнього тижня ситуація в зоні конфлікту на сході України відзначалася регулярними обстрілами та збройними провокаціями з боку російсько-окупаційних військ. Позиції Збройних сил України були обстріляні 65 разів, у тому числі 26 разів із застосуванням заборонених Мінськими домовленостями озброєння. У результаті обстрілу зі стрілецької зброї поблизу Причепилівки несумісні із життям поранення отримав 33-річний український боєць.
Місія України в ОБСЄ закликала Російську Федерацію припинити підривати мирні Мінські домовленості та відповісти взаємністю на конструктивний підхід української сторони до переговорів і перейти до практичного виконання взятих Москвою зобов’язань.
Нагадаємо, на думку заступника голови української делегації у Тристоронній контактній групі по Донбасу Олексія Мережка, Росія де-факто вийшла з Мінського процесу, але відкрито про це не заявлятиме. Водночас у зриві домовленостей Кремль звинувачує Україну.
Напередодні Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що збройні сили Росії нарощують боєготовність окупаційних військ в ОРДЛО.
21 листопада очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Росія зібрала близько 92 000 військ і готує новий наступ у січні-лютому. За даними української розвідки, атака може включати авіаудари, артилерійські і бронетанкові атаки, за якими послідують повітряно-десантні напади на сході, десантні атаки в Одесі та Маріуполі і менше вторгнення через сусідню Білорусь.
У Кремлі заявили, що заяви про підготовку російського вторгнення є маскуванням "агресивних задумів України".
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у відповідь на російську дезінформацію сказав, що Україна не планує наступальної військової операції на Донбасі і віддана пошуку політико-дипломатичного розв’язання конфлікту.