Колишній голова Верховної Ради України Володимир Литвин програв вибори ректора Київського національного університету ім.Шевченка.
Як передає BBCУкраїна, він посів четверте місце із результатом близько 4% голосів.
На посаду ректора претендували шестеро осіб.
Лідерами голосування стали проректор з науково-педагогічної роботи КНУ Володимир Бугров та проректор з науково-педагогічної роботи Олександр Рожко. Вони набрали відповідно близько 44% і 15%, Литвин набрав 4%, а - Чудовська та Болтівець - по 1%.
Другий тур виборів відбудеться 24 березня.
Як розповіли у відділі комунікацій університету, у голосуванні на шести дільницях взяло участь 4 139 виборців, серед них 598 студентів і 23 курсанти коледжів.
Вибори нового ректора проводять через те, що повноваження нинішнього виконувача обов'язків ректора Леоніда Губерського, який працював із жовтня 2015 року, закінчилися.
Володимир Литвин за часів Кучми очолював Адміністрацію президента з 1999 по 2002 роки, з 2002 по 2006 роки був головою українського парламенту. Його звинувачували у причетності до справи Гонгадзе та "касетного скандалу", участі у ратифікації "Харківських угод" з Росією, ухваленні закону про мову Колісніченка-Ківалова та "диктаторських законів".
Декілька разів Литвин був об'єктом звинувачень у науковому та публіцистичному плагіаті.
Це вже не перша спроба Литвина зайняти крісло ректора КНУ. Попереднього разу колишній політик був змушений відмовитися від цієї ідеї через суспільний резонанс.
Нагадаємо, на виборах ректора КНУ Шевченка у грудні минулого року найбільшу кількість голосів отримав Володимир Бугров. Стаття 42 Закону України “Про вищу освіту” передбачає, що вибори керівника закладу вищої освіти вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50% загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто.
З кандидатурою, яка набрала більше 50% голосів осіб, засновник або уповноважений ним орган (особа) укладає контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання, визначаючи у контракті цільові показники діяльності вишу, механізми та терміни перевірки їх досягнення.