У більшості регіонів України протягом останнього тижня продовжилося зростання нових виявлень коронавірусу та госпіталізацій. Водночас темпи зростання незначно знизилися.
При цьому західні регіони, звідки поширилася нова хвиля, більше не є головними драйверами епідемічного процесу. Про це йдеться в дослідженні НАН України "Прогноз розвитку епідемії COVID-19 в Україні на 11–24 березня 2021 року".
"Зокрема, Івано-Франківська область демонструє ознаки проходження піку захворюваності, хоча завантаженість медичної системи та смертність, імовірно, все ще підвищуватимуться. Смертність від COVID-19 продовжує збільшуватись і за 2–3 тижні може досягнути пікових значень осінньої хвилі. Згідно з прогнозними обчисленнями, середня кількість нових випадків дорівнюватиме 10400 (Prophet) і 8300 (SEIR-U) протягом тижня 11–17 березня та 9900 (SEIR-U) протягом тижня 18–24 березня", – йдеться в дослідженні.
Згідно зі статистикою 11 березня, прогноз моделі SEIR-U на цей день збігся майже точно: виявили 9034 захворілих за прогнозованих 9331.
У НАН також констатували, що нова хвиля характеризується більшою летальністю серед виявлених випадків і важчим перебігом серед людей середнього віку, ніж було восени.
Також в Академії наук зазначали, що згідно з офіційними даними на 10 березня, середнє число людей, які одужують, продовжувало знижуватися і складало 3270 осіб на день. Середня тижнева кількість інфікованих станом на вчора становила 7390, що приблизно на 2500 більше, ніж два тижні тому.
"Число нових випадків хвороби продовжило зростання з темпами, що приблизно відповідають його подвоєнню кожні 15-20 днів. Останнього тижня темпи зростання дещо зменшилися, що частково спричинено додатковим вихідним днем 8 березня. Збільшується також кількість летальних випадків і кількість позитивних зразків у лабораторіях. Зокрема, на 10 березня вперше за останні півтора місяця оприлюднено понад 200 летальних випадків на день. Позитивність тестів продемонструвала зростання з 21% до 25% за випадками хвороби та з 25% до 30% за зразками тестів на тлі незначного зростання обсягів тестування", – пояснили в Національній академії наук.
Кандидат біологічних наук Володимир Галицький попередив, що весняна хвиля COVID-19 буде значно вища і стрімкіша, ніж осіння, та може стати національною катастрофою, йдеться також у повідомленні НАН. Агресивність ковіду навесні науковець пояснив сезонними особливостями.
"Ми встановили, що весняна хвиля епідемії обумовлена сезонним відновленням експресії основного вірусного рецептора – ангіотензин-перетворюючого ензиму – з початком зростання тривалості світлового дня. Причому велика кількість цього рецептора експресується саме епітелієм легень. Відповідно, відбувається різке (в сотні разів) зростання сприйнятливості, а легенева тканина стає основним об’єктом вірусної атаки. Інтенсивне проведення щеплень могло б стати на заваді стрімкому розвитку епідемії в Україні. Щоб зірвати весняну хвилю захворюваності, на цей момент слід було б вакцинувати вже близько 50-70% населення, однак темпи вакцинації у нас, на жаль, дуже невисокі", - прокоментував науковець розвиток епідемії журналістам каналу "Київ".
Науковець радить громадянам уникати всіх контактів, без яких можна обійтися, носити респіратори зі ступенем захисту FFP3 та захисні окуляри і за можливості вакцинуватися.
Нагадаємо, що в лютому в НАН України попередили, що подальший розвиток захворюваності в Україні буде залежати від динаміки в західних регіонах. Крім того, вчені констатували, що в Україні на тлі відкриття шкіл збільшилась частка дітей серед виявлених хворих COVID-19. Дані попереднього прогнозу НАНУ відрізнялися в бік зменшення від реальної кількості виявлених випадків.
До прикладу, за прогнозом на 13 лютого мали зафіксувати 3869 нових випадків (модель Prophet) або 3848 (SEIR-U), реальна кількість склала 5182.