ГоловнаСуспільствоНаука і релігія

Церква на карантині. Як українські віряни ставляться до обмежень на відвідування храмів

Як українці ставляться до карантинних обмежень на відвідування храмів? Які церкви перевели богослужіння в онлайн? Хто найпопулярніший релігійний діяч в Україні, і скільки людей ходить до церкви щонеділі? 

Центр Разумкова опублікував нове соціологічне дослідження стосовно релігії в Україні. Це вже ювілейне, 20-те опитування, яке дає змогу не тільки дізнатися поточні суспільні настрої, а й відстежити динаміку змін у настроях українців.

Фото: пресслужба президента

Церковні симпатії

Найпопулярнішою церквою в Україні є ПЦУ. З нею себе ідентифікують 18.6%. Другою є УПЦ МП – 13.6%, потім Греко-католицька церква – 9.6%. З Римсько-католицькою церквою себе ототожнюють 1.2%. Ще в державі 1.5% протестантів, 8.9% «просто християн», які, можливо, теж належать до протестантизму, 0.5% мусульман і 0.1% юдеїв. 

Ще 2.3% українців продовжують ідентифікувати себе з Київським патріархатом, якого ні де-юре, ні де-факто вже не існує.

Базовими регіонами для ПЦУ є Захід і Центр, для УПЦ МП – традиційно Схід, і неочікувано найбільшу підтримку УПЦ КП тепер виявляють на Півдні. Підтримують дії Філарета лише 10% опитаних, 30% вважають, що почесний патріарх бореться за владу, а 35% українців це взагалі нецікаво. 

Цікаве ставлення українців до Томосу про автокефалію. Третина українців упевнено підтримує надання Томосу. Удвічі менше опитаних виступають проти, а 35.7% це байдуже. Найбільша підтримка на Заході – 65%, найменша на Сході – 10.7%. Аналогічно з противниками автокефалії – на Заході лише 5.4%, у той час як на Сході – 27.9%. 

Найбільше інформації про Томос українці отримали із засобів масової інформації – 29.7%. Лише 5.2% самостійно читали і знають зміст Томосу, ще 8.2% дізнались про нього у своїй релігійній громаді. При цьому кожен четвертий не читав і не знає змісту документа, ще чверті це нецікаво. 

Найбільш рейтинговим релігійним діячем серед українців є Папа Римський Франциск. Баланс довіри/недовіри до нього сягає 31.3%. Майже наздогнав Папу Митрополит Епіфаній – 28.5%. 

Фото: facebook/Митрополит Епіфаній

Далі йдуть Вселенський патріарх Варфоломій (+16.4%), глава УГКЦ Верховний архієпископ Святослав (+13%), очільник УПЦ МП Митрополит Онуфрій (+5.9%) і почесний патріарх Філарет (+4.2). Єдиним діячем з негативним рейтингом є патріарх Кирило (-29.7%), суспільна довіра до нього різко впала у 2014 році і знижується далі.

Характер релігійності

Релігійні настрої та поведінка різняться між регіонами. Загалом цьогорічне опитування виокремлює Західну Україну і Центр, Південь і Схід у дві типологічні групи. У другій умовній групі показники релігійності, відвідування церков і сімейного релігійного виховання близькі один до одного, проте різко дисонують із першою групою. На Сході суспільство більш секулярне, а на Заході більш релігійне – 60.6% віруючих проти 87.7%. 

Також на Заході половина опитаних вважають, що людина обов’язково повинна сповідувати якусь релігію. У той самий час на Сході, Півдні та Центрі три чверті респондентів кажуть, що це не обов’язково. Релігія є важливою цінністю для 82.7% західняків і від 42.1% до 52.9 людей в інших регіонах. 

Відрізняється і релігійний бекграунд у регіонах. Так, на Заході майже 80% виховувалися вдома в релігійному дусі, тоді як у Центрі такий лише кожен четвертий, а на Півдні та Сході лише кожен п’ятий. Цей показник також має показову конфесійну розбивку: у ПЦУ та УПЦ МП він розділився майже навпіл. Тобто однакова кількість тих, хто мав релігійне виховання, і тих, хто не мав. А от в УГКЦ майже 90% людей були виховані в релігійній традиції.

Під час служби у храмі Вознесіння Господнього УГКЦ, м. Львів, Левандівка
Фото: facebook/Храм Вознесіння Господнього УГКЦ, м. Львів, Левандівка
Під час служби у храмі Вознесіння Господнього УГКЦ, м. Львів, Левандівка

Схожа ситуація з відвідуваністю церков. Загалом по Україні цей показник на рівні 14%. Проте на Заході раз на тиждень та частіше відвідують храми 24.6% громадян, тоді як у решті регіонів – у середньому 8%. Дещо схожий розподіл і в церков: ПЦУ – 12%, УПЦ МП – 14%, УГКЦ – 28%. Також в УГКЦ виразніше проявляється парафіяльне життя. Членами громади вважають себе 59.6% греко-католиків, тоді як в ПЦУ таких 18.7%, а в УПЦ МП – 26.3%.

Важливим є також показник віротерпимості та толерантності до представників інших релігій. 40% вірян ПЦУ та УГКЦ переконані, що будь-яка релігія, що не загрожує існуванню іншого та проповідує ідеали добра, має право на існування. Відсоток вірян УПЦ МП, які поділяють таку саму думку, дещо нижчий – 32.2%. Проте значно виразніший релігійний ексклюзивізм.

Найбільше тих, хто вважає, що лише його релігія істинна, є серед вірян Московського патріархату – 17.6%. У той час як серед ПЦУ таких лише 9%, а серед греко-католиків – 3.6%.

Церква і карантин

Щороку Центр Разумкова включає до стандартної анкети декілька нових питань на важливі, актуальні теми. Безсумнівно, що цього року це карантин, спричинений пандемією коронавірусу.

Дві третини вірян під час жорсткого локдауну навесні не відвідували храми. Кожен четвертий з постійних парафіян відвідував, але значно рідше. І лише 6.7% не змінили своїх практик. Найбільше серед тих, хто продовжував під час карантину ходити до церкви, було представників УПЦ МП – 11.1%. У ПЦУ – 8.2%, греко-католиків - 2.6%.

При цьому саме серед греко-католиків був найвищий відсоток тих, хто прагнув ходити до церкви, але з дотриманням усіх необхідних вимог – 66.8%. Тоді як у ПЦУ – 49.7%, а в УПЦ МП – 55.1%. Також серед греко-католиків найменше прихильників повного закриття храмів на період пандемії – 17.1%, у ПЦУ – 30.1%, а в УПЦ МП – 20.4%.

Фото: facebook/Архікатедральний собор Св. Юрія

Окрім того, греко-католики – чемпіони з участі в релігійних відправах через інтернет – 55.7% вже мають такий досвід. ПЦУ – 14.4%, а в УПЦ МП їх лише 8%. Цікаво, що вірні УГКЦ спокійно ставляться до трансляцій богослужінь, на відміну від парафіян Московського патріархату. Лише 5.2% греко-католиків вважають це неприпустимим, тоді як серед вірян УПЦ МП таких аж 22.6%. 

***

Загалом суспільні настрої в релігійній сфері не сильно змінилися порівняно з минулим роком. Проте можна спостерігати динаміку поступового щорічного зменшення кількості православних. Натомість зростає кількість «просто християн» і тих, хто не відносить себе до жодного віросповідання. Також є невелике зростання кількості греко-католиків.

Натомість цього року більш явно кристалізувалася відмінність у релігійних настроях і практиках між Заходом і рештою територій України. Це стосується відвідування храмів, ставлення до карантину та адаптації до онлайнових богослужінь. Греко-католики, попри найбільше серед інших церков бажання відвідувати храми, найбільш суворо дотримувалися карантинних обмежень. 

Фото: EPA/UPG

В Україні є два фаворити суспільних симпатій. Це Папа Римський і Митрополит Епіфаній. І якщо феномен Франциска транскордонний, то очільник ПЦУ – це виключно український релігійний лідер. За минулий рік Епіфаній удвічі скоротив відставання від римського понтифіка і має всі шанси в наступні роки стати найрейтинговішим релігійним діячем в Україні. Натомість представники Московського патріархату мають від’ємну динаміку. Патріарх Кирило продовжує падіння симпатій, яке почалося у 2014 р., а підтримка митрополита Онуфрія за останній рік зменшилася вдвічі, з 10.3% позитивного балансу до 5.9%.

P.S. Опитування проводилося лише на підконтрольних територіях України.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram