— Чи мала дитина шанс на життя? — питає в експерта бабуся вбитого Кирила Тлявова Олександра Миколаївна. Вона стоїть посеред зали судового засідання Переяслав-Хмельницького суду в синьому светрі, на обличчі маска, а в руках зошит. У ньому жінка відмічає всі подані прокуратурою документи до суду та експертизи, які розглядають на засіданні.
— Це питання богословське. Враховуючи таке поранення, то маловірогідно. Враховуючи об'єм цих ушкоджень. Малоймовірно, — відповідає жінці судмедексперт Богдан Юрченко. Юрченко працює завідувачем відділу судово-медичної експертизи трупів Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.
— Вони його вбили відразу, так? — продовжує Олександра Миколаївна і починає плакати.
— Убивство, самогубство або нещасний випадок, встановлення цих... природи смерті не входить у мою компетенцію.
Під час свідчень у суді Богдан Юрченко сказав, що хлопчик помер саме від кульового поранення. Під час допиту адвокат обвинуваченого Приходька Віктор Чевгуз запитав, чи можна було врятувати дитину, якби його в перші п'ять годин після пострілу відвезли в Київ, а не очікували приїзду лікаря до Переяслава-Хмельницького. Але Юрченко відповів, що «з такими ушкодженнями люди не живуть».
Тоді, 31 травня 2019 року, одразу після пострілу в Кирила батьки відвезли його в місцеву лікарню. Директорка Переяслав-Хмельницької лікарні Людмила Кузмичук раніше розповідала, що хлопчика не повезли відразу до Києва, бо він був на штучній вентиляції легенів і міг померти вже дорогою до столичної лікарні. Тому на хірурга чекали в Переяславі.
Про те, що було в перші хвилини після пострілу, під час засідання в матеріалах слідчого експерименту розповідали неповнолітні свідки — друзі Кирила Тлявова, які в момент вбивства гралися з ним недалеко від будинку Тлявових. У залі суду на двох великих екранах транслювали відео, на яких діти, у присутності батьків і психолога, розповідали прокурору прокуратури Київської області Сергію Самчуку про події того дня.
Першим у суді показали відео з розповіддю друга Кирила. На записі видно, що на вулиці біля дерев'яного паркану стоїть хлопчик, який постійно обіймає свою маму. На ньому сині шорти та чорна футболка. Русяве волосся стирчить на потилиці.
— Де стояв Кирило? Ти ж стільки разів розповідав, — питає жінка в сина.
— Я вже втомився, — відповідає хлопчик.
— Що сталося? — питає в малого прокурор Самчук.
— Був постріл, і Кирил упав.
— Який був звук пострілу?
— Як петарда.
Друг Кирила розповів, що пострілів було два. І показав, де була голова Кирила, а де тіло після того, як він упав після пострілу.
Про два постріли розповідав і старший брат Кирила - вже на іншому відео, яке також транслювали в залі судового засідання. Він розповів, що коли був перший постріл, молодший Тлявов сидів біля паркану, потім підвівся і почав дивитися в бік дороги. Під час експерименту брат Кирила показував, що обличчя його брата було повернуто просто до будинку Володимира Петровця. За версією слідства, звідти куля поцілила в хлопчика.
— Він різко впав. Це було десь о 15:45. Коли він впав, то лежав, чухав лоба і тихенько плакав, — розповідає брат Кирила.
Після трансляції слідчого експерименту з братом Кирила Тлявова обвинувачений Іван Приходько сказав, що коли хлопчик називає точний час — дивиться у бік батьків, які під час експерименту були поряд із ним. «Йому явно щось сказали», — каже Приходько зі скляного боксу в залі суду. У відповідь на це Сергій Самчук заявив, що Тетяна Тлявова, мати вбитого хлопчика, не з першого разу зрозуміла, як саме біля паркану, під час пострілу, стояв Кирило. Тому сама ще раз просила, щоб її старший син пояснив це. Що, на думку прокурора, спростовує слова Івана Приходька.
Після дослідження відео прокурор Самчук подав клопотання про допит трьох неповнолітніх свідків у суді. Але через відеозв’язок поза залою засідань. На переконання прокурора, фізична присутність дітей у залі буде впливати на їхній психологічний стан. У відповідь на це адвокати обвинувачених заперечили стосовно допиту неповнолітніх саме через зв’язок і пропонували закрити від журналістів засідання.
— Батьки сказали, що згодні, але в залу суду дітей не приведуть, — звертається бабуся Кирила до судді Олександра Реви.
— Олександро Миколаївно, біда нашого суспільства, що всі хочуть керувати. Я так розумію, що батьки чогось побоюються, можливо, — відповідає жінці суддя.
Зрештою, суддя вирішує задовольнити клопотання прокурора про допит дітей за допомогою відеоконференції під час наступного засідання.
Уже під вечір у залі суду почали допит головного судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції Ігоря Самойленка.
— Відстань між зрізом каналу ствола рушниці та потерпілим Тлявовим була близько 85 метрів. Який механізм визначення цих обставин? — запитує в експерта Сергій Самчук.
— Вивчили повністю всі матеріали, які надали експерту, тобто всі протоколи, огляд місця подій, потім провели експертний експеримент. Під час експерименту визначили приблизне розташування стріляючого, — відповів Самойленко.
Далі прокурор монотонним голосом почав зачитувати висновки експертизи: «...куля, вилучена із тіла Тлявова, пройшла наступну траєкторію: після вильоту з каналу ствола, пролетівши відстань 52 метри, вцілила у вершину каменя, змінила напрямок, здійснила рикошет, ще пролетіла відстань біля 33 метрів та влучила у потерпілого Тлявова».
За словами Самойленка, експерти визначили, що це був саме рикошет, після дослідження самої кулі. Кількість, форма та напрям пошкоджень — усе це сукупно вказувало на те, що куля до моменту, як потрапила в тіло хлопчика, вже «була в контакті з якоюсь перешкодою». Цією «перешкодою» був камінь.
— Ви вказуєте, що постріл здійснено з малокаліберної рушниці. Яким чином ви прийшли до цього висновку? — питає прокурор.
— Після того, як дослідили кулю. За своїми характеристиками, формою, розмірами, вагою підпадає під кулі калібру 5,6 мм або це іноземний калібр «.22LR». Малокаліберна зброя.
Ігор Самойленко на допиті також дав характеристику такої зброї: «Середня дальність польоту снаряда даних патронів складає від 1000 до 1800 метрів. Убойна сила зберігається в даних снарядах від 500 до 1000 метрів».
Після запитань прокурора до експерта звертається Іван Приходько.
— Ви сказали, що без наявності зброї неможливо встановити конкретно відстань і кут вистрілу. Тільки зі зброєю? — питає Приходько.
— Без зброї неможливо встановити, чи стріляна ця куля з конкретного виду зброї. Якщо немає зброї, то встановити, з якої зброї ця куля була відстріляна, неможливо, — каже Ігор Самойленко.
Уже під кінець засідання один з адвокатів запитав у експерта про те, як він визначив «середній зріст людини», з якої вираховували відстань рушниці на ґанку будинку, з якого, за версією слідства, могли стріляти. Адвокат зазначив, що експерти враховували не зріст обвинувачених.
— Це я брав з власного досвіду, середній зріст людини, з яким стикаюся на території України, — відповів Ігор Самойленко.
Після смерті Кирила Тлявова президент України Володимир Зеленський запевняв, що зробить усе, щоб «винні були покарані по справедливості». Тепер у залі суду сторона обвинувачення має пояснити, як слідчі виявили, що стріляв саме Іван Приходько. Самі обвинувачувані поки що не дали свідчень у суді. Тримаються впевнено, перед початком засідання тиснуть один одному руки.