ГоловнаЗдоров'я

Віктор Ляшко: "Світ врятує чарівний пендель, і Україну в тому числі"

LB.ua розпитав головного державного санітарного лікаря Віктора Ляшка про ефективність карантинних заходів, про розширення тестування на коронавірус, про звільнення лікарів та про їх захист, а також про те, коли ми вже нарешті зможемо гуляти в парку і пити каву.

Фото: facebook/Міністерство охорони здоров'я України

Про карантин і прогнози

Вчора на брифінгу ви казали, що приріст захворюваності на коронавірусну інфекцію та кількість випадків відповідають прогнозам МОЗ України. А який подальший приріст прогнозує МОЗ? 

Ми розрахували кілька прогнозів – оптимістичний і більш песимістичний. Наразі ми рухаємося по оптимістичному сценарію, і це, можна сказати, завдяки превентивним заходам, яких вживала наша країна.

Разом з тим, поки що ми очікуємо зростання кількості виявлених випадків коронавірусної хвороби, і зростання суттєве. Цьому буде сприяти зміна алгоритмів тестування, бо тепер ми тестуємо всіх хворих на пневмонію, всіх людей з гарячкою і всіх контактних осіб. 

В той же час ми маємо надію, що люди будуть все ж таки дотримуватись карантину і на Великодні свята не підуть до церкви, не будуть ходити родина до родини, і нам вдасться стримати поширення коронавірусної хвороби. Від цього буде багато залежати. Наші прогнози базуються на показниках, які надали нам науковці з Великої Британії. Вони показують, що дотримання самоізоляції дозволить нам на 70% знизити динаміку захворюваності.

Зараз ми йдемо по сценарію, який передбачає, що за період спалаху буде інфіковано не більше 2% населення. 

Чому 2% це оптимістичний сценарій? Бо за нашими розрахунками, при 2% інфікованого населення наша система охорони здоров’я безболісно впорається з тією кількістю хворих, які будуть поступати до відділень інтенсивної терапії. Якщо ж буде 10% і більше, в нас може виникнути колапс медичної системи. Якщо ми не розтягнемо ці 10% у часі.

Але пік все одно буде? Просто на відносно невеликих показниках?

Якщо ми будемо дотримуватися карантинних заходів, то так, на невисоких. Очікується, що він буде 17-го квітня. Але динаміка може бути різна. Це новий вид збудника, він може повести себе несподівано. Зараз ми накладаємо наш сценарій на той сценарій, який був в європейських країнах, і чітко бачимо, що завдяки тому, що ввели превентивні заходи, від 100 до 1000 випадків ми йшли більше днів, ніж, наприклад, Італія. Від 1000 до 10 000 теж ідемо повільніше, побачимо, як дійдем.

Нам всі кричать, що ми мало тестуємо. Ми не мало тестуємо, ми тестуємо всіх, кого потрібно тестувати. Але це на національному рівні ми так бачимо. Коли виїжджають колеги в регіони, то бачать, де порушуються наші алгоритми. Проте чарівний пендель врятує цей світ і Україну в тому числі.

Коли ми з вами зустрічалися минулого разу, то говорили, що суворі обмежувальні заходи будуть запроваджуватися вже коли буде зафіксовано поширення вірусу всередині країни. Але потім, я так розумію, рішення було переглянуте, і обмеження ввели превентивно, ще на першому завезеному випадку. Чому поміняли рішення? І хто був ініціатором того, щоб запровадити карантин раніше? 

Жорсткі обмежувальні заходи було введено після випадку зараження всередині країни. Тоді, коли ми зафіксували перші випадки поширення в Чернівецькій області. (Від редакції: розбіжність у датах виникла через те, що LB.ua вважає початком суворих обмеженнь закриття навчальних закладів і заборону масових зібрань, а Віктор Ляшко  зупинку транспорту, в тому числі метро). Ми цілу ніч думали, як запустити карантин в тому районі, де були зафіксовані випадки. В той же час Чернівецька область вийшла з ініціативою ввести карантин на території всієї області. І в результаті ми запропонували все ж таки вводити карантин на території всієї країни, не повторювати помилок Італії.

Тобто це ви були ініціатором? 

По закону має бути так: головний державний санітарний лікар ініціює обмежувальні заходи перед міністром охорони здоров’я. А міністр охорони здоров’я, на той час це був Ілля Ємець, зачитав звернення на уряді, і було прийняте рішення про введення карантину на території України.

Чи існують прорахунки ефективності кожного окремого обмежувального заходу? Наприклад, заборони прогулянок в парку? На скільки відсотків це знизить захворюваність?

Я знаю, що у вас є багато знайомих епідеміологів, імунологів, які кажуть, що уряд трошки переборщив, напевно, з введенням певних карантинних заходів. Я також критикував Китай, коли вони поливали дезинфікуючим розчином проїжджу частину, критикував Італію, коли вони там дещо робили. Але коли все почалося в Україні, я зрозумів, для чого це робили Китай і Італія. Є питання епідеміології, а є питання психології. Ніколи в житті українець не зрозуміє, що є карантин, якщо можна спокійно вийти і піти погуляти в парку, спілкуватись з родичами, друзями, пити каву і тому подібне. Багато заходів, які вживаються, можливо, не мають під собою епідеміологічного підгрунтя, але вони впливають на соціальний розрив. Такі комплексні заходи придумані не нами. Ми вивчали механізми, читали наукові статті, і бачили, що в інших країнах це мало вплив. 

Фото: EPA/UPG

Вплив саме на психологію громадян?

Так, і вплив значний. Я вам скажу, що коли обробляються під’їзди дезинфікуючим засобом, люди похилого віку змушують себе сидіти вдома, бо вони ще бояться тієї хімії більше за коронавірус.

Але все ж таки, заборона прогулянок – це серйозно. Багатьом людям вони необхідні для того, що підтримувати в нормі своє здоров’я, і лікарі їх роками привчали рухатися на свіжому повітрі. Чи вивчалися ризики для здоров’я цих людей? 

Коли закінчиться карантин, я обіцяю вам, будемо щонеділі робити руханки, скакати на скакалках, що завгодно будемо робити, аби люди знову звикли до фізичного навантаження. Я як ніхто розумію, наскільки корисне фізичне навантаження і прогулянки на свіжому повітрі для здоров'я людини. В той же час я розумію, які негативні наслідки є для людей похилого віку від коронавірусної хвороби. На жаль, я бачив людей з цими пневмоніями, бачив людей на ШВЛах. Краще посидіти два тижні вдома.

Два тижні? Карантин так швидко закінчиться?

Якщо будемо дотримуватись карантинних заходів і, головне, не порушувати карантин на Великодні свята, то, в принципі, вже скоро побачимо позитивну динаміку і з 24-го квітня ми розпочнемо виходити карантину.

Які будуть перші послаблення?

Будемо дивитись, будемо думати. Можливо, відновимо саме прогулянки в парку.

І, все ж таки, чого саме ми чекаємо? Що має статися, щоб ми зрозуміли – от тепер можна починати послаблювати обмежувальні заходи?

Має бути позитивна динаміка. Після піку, який прогнозується на 17 квітня, має бути стабільне зниження кількості нових випадків. Відміняти жорсткі карантинні заходи будемо поетапно, випускаючи людей на роботу, розпочинаючи проведення ЗНО. Ми це зараз вже виписуємо з Міністерством освіти нові нормативи, як буде проходити ЗНО. А для дітей не випускних класів, я думаю, навчальний рік вже закінчився, вже вони не будуть виходити на один місяць. 

Нещодавно в Брюсселі було опубліковано деякі плани, як можна виходити з карантину, плюс Німеччина запроваджує серологічні дослідження (на наявність антитіл до вірусу в крові, – LB.ua). Ми також вивчаємо таку можливість – вчора я мав зустріч з великою приватною лабораторією “Синево”, де ми обговорювали, як вони можуть нам допомогти саме виходити з карантину – проводити діагностику на наявність антитіл в людей, які вже чи перехворіли, чи були в контакті з хворими. Це все нам дозволить потихеньку розпочинати вихід з карантину.

Ви вже кілька разів згадували Великдень. Чому в умовах карантину лишили можливість збиратися для проведення релігійних обрядів? Зрозуміло, що не всі будуть триматися на відстані, і контакт неуникний.

Наскільки я розумію, були досягнуті домовленості між президентом і представниками різних конфесії. Також була зустріч голів обласних адміністрацій, представників Міністерства внутрішніх справ з головами церков. Всі розуміють складність ситуації і всі говорять, що почнуть проводити служби онлайн. Навіть знайшли механізми, як посвятити паску в невеликих селах – поставити біля хати, а священник пройде і посвятить. 

Фото: EPA/UPG

Церкви закриватись не планують, але в церкви не будуть допускати велику кількість людей. Церкви беруть на себе за це відповідальність. І тут головне – свідомість громадян. Щоб вони не проривалися в храм, бо виганяти, мабуть, святий отець не буде. 

Ви рекомендували закрити церкви?

Я завжди кажу, що потрібно закрити всі місця масового скупчення людей. В той же час, це як з ринками – ми даємо дозвіл функціонувати тому чи іншому об’єкту, але при дотриманні ним певних умов. Все залежить від нас, українців, як і від суб’єктів господарювання, як і від тих людей, які будуть правити в храмі. Я особисто в позаминулу неділю проїжджав повз і бачив, як під час служби люди стояли на вулиці біля церкви в шахматному порядку на відстані 2-х метрів один від одного.

Разом з тим, зараз всіх закликаю всіх залишитись вдома, відсвяткувати Великдень зі своєю родиною, подивитися службу онлайн. Нічого страшного, один раз можна, зате запам’ятаємо потім на все життя і будемо вдячні, що це допомогло зупинити епідемію.

Ще про носіння масок на вулиці. Масок досі мало, і коштують вони дорого. В результаті багато хто використовує одноразові маски тижнями. Це зайва небезпека, навіщо це потрібно?

Не на вулиці – в громадських місцях. Ми одягаємо маску, бо всі ми потенційно інфіковані. І так, проблема з масками існує, але все ж таки стає краще. Вони вже з’являються в аптечних закладах, роздаються в певних магазинах, продуктових, будівельних. Бізнес завозить партії масок на територію України. 

Друга хвиля захворюваності на коронавірус неминуча? От ми зараз вийдемо з карантину, і вірус же одразу почне поширюватися активніше? 

Не можу сказати. Але, думаю, до жовтня всі країни вже будуть підготовлені зовсім інакше. Чому я кажу про жовтень – на мою особисту думку, коронавірусна хвороба все ж стане сезонним захворюванням і буде повертатися циклічно. 

Потрібно подивитися, як вірус буде мутувати, і як імунітет з цими мутаціями справлятися. Якщо ми будемо мати стійкий імунітет до цього віруса і мутації не будуть спричиняти хворобу – це один варіант розвитку подій. Якщо кожна нова мутація буде призводити до виникнення нової хвороби, що ж, тоді нам доведеться жити в нових біологічних реаліях. 

І більше ніколи не вітатися за руку?

І забути про каву в парку, і спілкуватися лише через скайп. Але я маю надію, що все ж таки буде вакцина або препарати для лікування.

Вже було кілька заяв про створення вакцини.

Я вам відкрию секрет. Президент попросив мене, щоб я написав листи на наших академіків і пообіцяв, що якщо хтось винайде вакцину або ліки, то отримає, не знаю з якого фонду, мінімум мільйон доларів.

Про тестування

Тиждень тому ви казали на брифінгу, що в кількох областях лабораторії досі не можуть проводити тестування ПЛР. Чи вже цю проблему вирішено?

Зараз всі області можуть робити ПЛР тести. Плюс ми завезли ще додатково 12 ампліфікаторів – це такий апарпт для ПЛР-діагностики - щоб розширити потужності лабораторій. Плюс ми залучаємо приватні лабораторії і лабораторії медичних університетів. І також забиратимемо ампліфікатори від ветеринарних лабораторій. Забрали один величезний апарат, на якому велику кількість досліджень робимо в Центрі крові. І плюс одними з перших у світі ми будемо підключати картриджі для апаратів GeneXpert – це ПЛР-системи, які зараз використовуються для діагностики туберкульозу – щоб робити на них також тести на коронавірусну інфекцію. 

Тому очікується суттєве розширення ПЛР-діагностики коронавірусної хвороби. Сьогодні до нас також приїхали додаткові реактиви. Зараз ми можемо робити 30 тис. тестів на тиждень, але розширятимемося до 80 тис. тестів на тиждень.

Фото: EPA/UPG

Приватні лабораторії долучаються на яких умовах?

Один варіант – приватні лабораторії, які мають ПЛР- системи і самі закуповують розхідники, проводять дослідження платно для людей, які готові це оплатити. Нам вони звітують про всі позитивні і негативні тести.

Другий варіант – це коли ми маємо ПЛР-системи, передаємо приватним лабораторіям, і вони проводять для нас дослідження і повідомляють результат.

Було повідомлення про те, що ви готові закупити вітчизняні тест системи. Вже закупили?

Ще в процесі. Сьогодні ніхто не може надати нам таку кількість зразків, яка нам потрібна на централізованих закупівлях. Тому зараз вони закуповуються невеликими партіями. Ми дали гроші нашим лабораторіям, і вони купують по мірі необхідності. А ми централізовано забезпечуємо поставки реактивів – китайських і корейських.

А якого виробника тести вже використовуються? Українських генетичних технологій?

Їх і ще одного виробника.

Інституту молекулярної біології?

Інститут молекулярної біології ще не подав серійних зразків. 

“Діаген”?

Не пам’ятаю назву.

В нас зареєстровано п’ять виробників. Всі вони розробили свої тест-системи і готові продавати їх нам. Але з них підтвердження якості отримали поки що двоє, це саме ті, чиї тести вже використовуються в лабораторіях. Коли наші лабораторії починають працювати на певних тест-системах, перших 5 позитивних і 10 негативних результатів передають в нашу референс-лабораторію, і вона підтверджує якість проведених досліджень.

Головне, щоб вони (національні виробники, – LB.ua) готові були продавати велику кількість тестів. Наразі, знаю, один благодійний фонд допоміг виробнику тестів закупити і довезти на територію України реактиви для масового виготовлення 20000 ПЛР-систем.

Навіщо потрібні експрес-тести, якщо вони показують результат лише на 5-7 день хвороби, і то не точно?

Потрібні. Експрес-тести використовують багато країн. Інструкція від виробника чітко говорить, що на 5-й день від інфікування ми бачимо перший імуноглобулін (в крові, – LB.ua). І на 14-й день. Тому питання в тому, як їх правильно використовувати – для сортування. А також для того, аби подивитися післяепідемічний зріз.

Рятувальники проводять дезінфекцію в населених пунктах Монастириського району
Фото: ДСНС
Рятувальники проводять дезінфекцію в населених пунктах Монастириського району

Коли перехворіла велика кількість людей в певному населеному пункті, от як у нас в містечку Монастириськ, наприклад, можна пізніше прийти і протестувати всіх. І подивитися ретроспективно, хто перехворів безсимптомно або з легким перебігом хвороби. Тоді можна робити такий епідеміологічний аналіз, скільки наша система епідемнагляду виявляє вчасно, скільки пропускає випадків, і потім змоделювати, яка реальна картина з поширенням коронавірусної інфекції могла бути в нашій країні. 

Тобто, для виявлення тих, хто перехворів, експрес-тести можуть бути ефективними? 

Звичайно. Вони в першу чергу для цього і призначаються. А також для сортування. Але як показала практика, лікарі і лаборанти інколи надають перевагу швидким тестам, бо їм так зручніше, ніж брати зразок і відправляти на ПЛР. Але ми за це жорстко караємо і говоримо про те, що навіть при негативному результаті експрес-тесту все одно треба брати матеріал і доставляти його у вірусологічну лабораторію на ПЛР-діагностику. Не потрібно довіряти експрес-тесту, коли ти робиш дослідження хворого, бо, можливо, на цьому етапі тест ще не показав антитіла. Але якщо він показує результат позитивний, ти вже приймаєш певне клінічне рішення, можеш транспортувати хворого одразу на госпітальну базу, яка визначена для прийому хворого з коронавірусом, де йому будуть надавати медичну допомогу правильно.

Буває таке, що імуноглобулін ще не виділився на 5-ий день. В кожної людини в індивідуальному порядку формуються в організмі ті чи інші титри антитіл, які ми в подальшому шукаємо експрес-тестами.

Ви змінили алгоритми тестування – тепер тестують також всіх з пневмоніями, високою температурою і тих, хто контактував з хворими. Тих, кто повернувся з-за кордону, також?

Так, ми змінили алгоритми. Тестуємо пневмонії. І оскільки є передача внутрішньо в країні, тепер не потрібно запитувати, подорожувала людина чи ні. Тобто, запитують про всяк випадок, але будь-які з трьох симптомів: лихоманка, сухий кашель і утруднене дихання – це вже підстави для того, щоб відправити людину на тестування. 

Всіх, хто повернувся з-за кордону, не тестують. Їх відправляють на обсервацію на 14 днів. 

Дивно, я знаю, що декого тестували.

Інколи тестують. Наприклад, протестували ПЛР-тестами всіх, хто був в “Козацькому” на обсервації, на 4-й день перебування. І відпустили на подальшу самоізоляцію. 

Про статистику і регіони

Серед нових випадків, які зараз реєструються, більшість – це зараження всередині країни? Чи ще багато тих, хто повернувся з-за кордону? 

Три дні тому ми звіряли дані з Державною прикордонною службою, і все ж таки великий відсоток було тих, хто повернувся з-за кордону. Зараз, коли ми перейшли відмітку в 2000 випадків, вже трошки тяжче відслідковувати.

Коли в нас було 400 випадків, то з них 58% – серед людей, які повернулися з-за кордону. 

Що показують епідеміологічні розслідування, здебільшого ці люди сидять на обсервації, виконують дані державі обіцянки? 

Все залежить від людини. Деякі люди дотримуються, а деякі думають, що це все такі іграшки, забаганки і обмеження їхніх прав. Дехто вишукує будь-які юридичні лазєйки для того, щоб втекти від обсервації, і взагалі не думає, що коронавірусна хвороба – це серйозно. Але для них є адмінпротоколи і поліція.

Фото: EPA/UPG

Це одиночні випадки чи це буває часто?

Це буває часто, на жаль. Але більш серйозні дані є у Міністерства внутрішніх справ, Нацполіції. Епідеміологів у нас не вистачає для того, щоб відслідковувати всіх, хто на обсервації або на самоізоляції. Тому дуже дякую Міністерству внутрішніх справ, вони реально долучилися до цієї проблематики, і спільно з нашими лабораторними центрами досить плідно працюють над виявленням контактних і над відслідковуванням дотримання режиму самоізоляції. 

Дуже різна ситуація по областях з кількістю виявлених випадків. Чи це означає, що там, де більше виявлено, проводять більше тестувань? Чи все ж таки настільки неоднорідне поширення інфекції по країні?

Багато є факторів. Там, де більш плідна робота епідеміологів, швидше виявляються кластери випадків. Але на Сході країни у нас менш поширена коронавірусна хвороба, тому реєструється менше випадків. На Західній Україні більше випадків, і відповідно ми виявляємо більше – саме там, куди повернулася більшість людей з Італії, зокрема.

В Миколаївській області перших хворих виявили одразу після вашого візиту. Це якось пов’язано?

Більше того скажу, їх привезли на швидкій саме тоді, коли я був в інфекційній лікарні. Це просто так співпало.

В яку наступну область ви поїдете після Миколаївської?

Ще не знаю. В Київську точно поїду.

Там є проблеми?

Є проблема з функціонуванням штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Наші бригади, які приїжджали туди, казали, що є певні недоліки в підготовці закладів охорони здоров’я. Ці недоліки потребують швидких рішень від директора Департаменту охорони здоров’я і голови обласної адміністрації.

З якими основними проблемами ви стикаєтеся зараз в роботі з регіонами?

З низькою настороженістю лікарів щодо коронавірусної хвороби. Зустрічають хворих з температурою без індивідуальних засобів захисту. Немає розмежування потоку. І якщо це не визначений заклад (для госпіталізації з підозрою на коронавірус, – LB.ua), то будь-яку людину з симптомами пневмонії зустрічають як людину з пневмонією. Хоча ми всім говоримо: зустрічайте як людину, потенційно хвору на коронавірус, одягайте засоби індивідуального захисту на себе, одягайте маску на пацієнта, зробіть розподіл потоків, забирайте зразки дослідження і госпіталізуйте або відправляйте на амбулаторне лікування. 

В Івано-Франківському пологовому вже вдалося зупинити поширення коронавірусної інфекції? Там було заражено кількох породіль і під питанням – медпрацівниць. Троє пацієнток померло.

Туди поїхала комісія МОЗ, яку очолює заступниця міністра Ірина Микичак, вони повернуться – тоді буду знати картину. 

Досить багато випадків, коли смерть від коронавірусної хвороби наступає раніше, ніж приходять результати тестів. Чому так трапляється?

Таке буває. Тут проблема двояка. Коли ми говоримо: “Захворів – сиди вдома”, ми ж не маємо на увазі, що не треба консультуватися з лікарем, і що не треба госпіталізуватися, якщо госпіталізація потрібна. Я спілкувався з лікарями, коли були перші летальні випадки, розглядав кожен з них. І часто було таке, що до пацієнта навіть екстрена медична допомога приїжджала, але людина відмовлялася від госпіталізації. А потім через 3-4 дні викликали швидку, пацієнта привозили в реанімацію, але вже врятувати не могли. 

Про лікарів і поїздку в Італію

Чи відомо, скільки на сьогодні лікарів звільнилися або пішли у відпустку за власний рахунок через те, що вони не хочуть працювати в епідемію? 

По країні я не можу сказати, але в кожному закладі, який я відвідую, я запитую цю інформацію. Наприклад, в Миколаївській інфекційній лікарні за час підготовки до прийому пацієнтів, хворих на коронавірусну хворобу, звільнялося по три людини на тиждень. Але у них працює 170 людей і на загальній кількості (це не позначилося, – LB.ua.) Дві-три людини це не лише медпрацівники, а і працівники закладу. Головна лікарка говорить, що це звичайна ротація, йдуть ті, хто боятиметься працювати, але залишається бойовий колектив, з яким вона впорається.

На скільки це було розумно, враховуючи нестачу кадрів, відправляти наших лікарів ще до Італії на допомогу?

У нас зараз немає критичного навантаження на систему охорони здоров’я. Завантажено тільки 8% апаратів ШВЛ, які призначені для допомоги хворим на коронавірусну хворобу. Тому, в принципі, 20 лікарів, які поїхали до Італії, це доволі гарна можливість для навчання реагуванню на критичну ситуацію. Вони повернуться й розкажуть нам, як правильно організовувати процес надання медичної допомоги при масовому надходженнях хворих, процес санітарного сортування, визначення пріоритетності, кому і як транспортувати, коли передавати пацієнта до інтенсивної терапії і т.д.. Коли ти бачиш це вживу, на практиці, на конвеєрі, це не те саме, що моделювання. 

Поїхали добровольці?

Виключно. І черга була ще на чотири літака. З різних регіонів, молоді лікарі. Я говорив навіть тут в міністерстві людям, що не відпущу, але вони все одно попали в список і тепер навіть есемесок не пишуть, бо бояться, що буду кричати.

А чому ви не хотіли пускати?

Бо мені потрібні люди тут. Всі і так працюють на виснаження. Але ті, хто поїхав – молодці.

Досі лишається критична ситуація з засобами індивідуального захисту для медиків в лікарнях. Коли вдасться вирішити це питання?

У нас ситуація не критична, забезпеченість є, хоча маленька. Приміром сьогодні буде поставка респіраторів бактеріологічної безпеки. Ми зробили закупівлю на 35 мільйонів, плюс сімсот тисяч доларів ми перепрофілювали на програму, на 67 мільйонів гривень буде закуплено через міжнародні організації. Плюс поставки через благодійні організації, з якими ми співпрацюємо. Ми вирівнюємо ситуацію. Головне зараз наситити ринок.

Тобто, є гроші, а нема чого купити?

Бояться купити. Головні лікарі бояться купувати маски, які коштували по 10 гривень, за 17, бо думають, що коли все закінчиться, до них ходитимуть і перевірятимуть, чому вони так дорого закупили.

Фото: EPA/UPG

Чому так довго збиралася інформація по потребах? Буквально вчора з’явився список.

Спробуйте забити в ґуґл наказ про методику розробки потреби в засобах індивідуального захисту. І побачите наказ, який розробило МОЗ і направило в лікарні, аби вони розрахували свої потреби. 

Але наскільки я знаю, вони довго не повідомляли по потреби. 

Так. Тільки ми відчули, що коронавірусна хвороба надходить в Україну, ми відразу звернулися до закладів з проханням надати інформацію про те, що в них є. У них мав би бути тримісячний запас засобів індивідуального захисту. На жаль, його не було. Ми одразу звернулися до державного резерву. На жаль, і там було не все так добре – але 10 мільйонів хірургічних масок було, ми їх одразу розподілили на всі лікарні. Після цього ми звернулися до Кабміну з проханням зупинити експорт і реекспорт засобів індивідуального захисту. На жаль, це тривало досить довго, і така заборона з’явилася тільки у березні. Після цього на ринку вже почали з’являтися ЗІЗи і потихеньку закуповуватися різними організаціями. Проблемною також була закупівля через Прозоро, але коли зробили закупівлі за спрощеною процедурою, ситуація трошки полегшилася.

Усе ж таки, коли ця проблема буде остаточно вирішена?

Днів за десять у нас значно покращиться ситуація з ЗІЗами. Нам головне, щоб національні закупівлі пройшли, і щоб відбулися поставки. Є проблема також з міжнародними організаціями, які обіцяли провести закупівлю за чотирнадцять днів від підписання договору, потім за чотирнадцять днів від договору з постачальниками, потім ситуація змінилася на глобальному рівні. Коли гроші є, договори підписані, а поставки немає, то це трошки складно. 

Про міністерство

Коли підшуковували нового міністра, вас називали одним з найбільш ймовірних кандидатів. Але, як висловився один з депутатів, «вирішили призначити не Ляшка, бо він і так спить по 4 години». Велися з вами якісь перемовини на цю тему? 

Я ж сплю чотири години на добу, куди мені ще міністром охорони здоров’я. 

Тобто, вам не пропонували?

Ні.

Ви заступник вже третього поспіль міністра. Як складалися стосунки з Ємцем і як складаються зараз зі Степановим?

З діючим міністром у нас зараз налагоджуються професійні стосунки.

З попереднім це був такий період в житті, який я, напевне, забуду не скоро. Стиль керування Іллі Миколайовича не всім до вподоби. Я особисто писав двічі заяву на звільнення за той 21 день, який він працював. Це переходило в довгі дискусії, але зрештою я лишився на посаді, професіоналізм переміг і в мене, і в нього. 

А чому хотіли звільнитися?

Тому що я людина, яка також має певний експертний і професійний стаж, і яка себе поважає як експерта. Певні речі я не міг сприймати.

Що привозив вам Олександр Чумак?

Я вже не пам’ятаю, що він там привозив. Але скажу так: зараз велика кількість меценатів допомагає системі охорони здоров’я. Досить багато людей сьогодні відвідує міністерство і безпосередньо мій кабінет і запитують, що конкретно можуть подарувати тому чи іншому закладу. Наприклад, “В нас є 10 ШВЛів або 100 костюмів біологічної безпеки, кому це в першу чергу потрібно?”. Ми можемо показати їм, який заклад потребує цієї допомоги в першу чергу, і я думаю, що це йде на користь тим, хто отримує засоби захисту, дезінфікуючі засоби і так далі.

Критики зараз багато, але підтримки теж багато. Дякую всім, хто підтримує в цей нелегкий час, і хто допомагає. Я зараз лише зміг оцінити, що означає “друзі пізнаються в біді”. Є досить велика кількість людей, які будуть говорити: “Ви нас не залучаєте, ви щось не так робите”, дають поради в фейсбуці. А є люди, які прийшли і почали працювати, при тому, що раніше у нас були певні розбіжності в поглядах. Тому наше головне завдання зараз – всіх присутніх, хто працює в моїй команді і також в команді нового міністра – врятувати нашу країну. Після того, як подалаємо епідемію, будемо зустрічатися і думати, хто його як сприймав у цей нелегкий час. 

Виктор Ляшко
Фото: strana.ua
Виктор Ляшко

Питає ваш фанклуб. Як вам вдається зберігати спокій і чи вдається?

Не вдається. Досить велике навантаження і дуже велика відповідальність за прийняті рішення на нашій команді. Тому інколи ми спілкуємося на досить високих тонах. Але за що дякую тим, хто поруч зі мною – ніхто не звертає на це увагу, всі роблять свою роботу. Ввечері розходяться, а зранку приходять знову. Ввечері – це я так сказав, раніше 23-ої звідси ще здається ніхто не виходив.

Вікторія ҐуерраВікторія Ґуерра, журналістка
Генеральним партнером розділу «Здоров'я» є медична мережа «Добробут». Компанія розділяє цінності LB.ua щодо якісної медичної допомоги, та не втручається у редакційну політику LB.ua. Усі матеріали розділу є незалежними та створеними відповідно до професійних стандартів.