Європейський суд з прав людини отримав міждержавну скаргу, подану Росією проти України. Суд зареєстрував її з формальних підстав, відмовивши при цьому у застосуванні забезпечувальних заходів.
Про це повідомив заступник міністра юстиції України - уповноважений з питань ЄСПЛ Іван Ліщина.
"Ура, ми дочекались російської заяви проти України. Суд присвоїв їй номер 36958/21. З важливого: Суд відмовив у застосуванні забезпечувальних заходів по Правилу 39 Регламенту. Як то кажуть північною мовою "что и требовалось доказать". З кумедного: заява подана російською мовою. Я не жартую! There’s no love lost між нами та російським Мін’юстом, але вони хоча б були професіоналами. Далі буде", - написав Ліщина.
Колишній уповноважений у справах ЄСПЛ Борис Бабін уточнив, що в контексті забезпечувальних заходів йдеться про відмову суду "зобов'язати Україну подати воду в Крим та відмовився дозволити російську пропаганду та російські соціальні мережі на українській (підконтрольній) території".
"Як пише Європейський Суд з цього питання у офіційному прес-релізі, росіянам відмовлене, "since it did not involve a serious risk of irreparable harm". Тобто Суд визнав за визначенням відсутність серйозних ризиків та невідновної шкоди у неподанні води Північнокримським каналом в Крим", - зазначив юрист.
Бабін також наголосив, що реєстрація документу була неминучою, оскільки "процедури та підстав відмови РФ у реєстрації цієї скарги в Суді не існує узагалі, незалежно від її змісту".
Нагадаємо, 22 липня Росія подала в ЄСПЛ міждержавну скаргу проти України з претензіями за 10 пунктами. В ній Україна звинувачується, зокрема, в обстрілах прикордонних районів Росії під час антитерористичної операції, дискримінації російськомовного населення та бізнесу, блокуванні Північно-Кримського каналу тощо.
Росія звернулася в Європейський суд з прав людини, попри те що не визнає його рішення обов'язковими для виконання.
Міністр юстиції Денис Малюська вважає, що російський позов проти України в ЄСПЛ не має жодних перспектив.