Голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством.
Про це йдеться у розслідуванні "Схем".
Зазначається, що у Тупицького був маєток та земельна ділянка під ним у Кореїзі ще до окупації Криму Росією. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність. Олександр Тупицький, який на той момент обіймав посаду заступника голови КСУ, оформив угоду купівлі ділянки площею 126 кв. м. у громадянина Росії Володимира Рисятова.
Видання також наводить офіційний документ з Єдиного держреєстру нерухомості Російської Федерації, який підтверджує угоду.
Договір купівлі-продажу землі у Криму Тупицький оформив за законодавством Російської Федерації, його засвідчила Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії Росії. При цьому, для українських посадовців законодавчо встановлені обмеження "на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території".
Окрім того, за інформацією журналістів, Тупицький не відобразив інформацію про придбання ділянки у своїй декларації про майно та доходи. У деклараціях Тупицького за 2018 та 2019 рік немає згадки про те, що він став власником ще одного об’єкту нерухомості.
"Схеми" розшукали продавця ділянки. Виявилося, що Володимира Рисятов є сусідом Тупицького - їх ділянки розташовані поруч. За словами продавця, угода мала на меті впорядкування земельних відносин. Причиною стало неправильне розмежування земельних ділянок. Тому вони з Тупицьким домовилися оформити угоду “купівлі-продажу” за російським законодавством, хоча по факту "продажу не було".
"Схеми" звернулися до голови КСУ з проханням надати коментар щодо його майна. У пресслужбі КСУ заявили, що "усі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться у його щорічній декларації".
Нагадаємо, сьогодні Конституційний суд України оприлюднив рішення, яким визнав неконституційними ряд положень закону України "Про запобігання корупції" та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.
Зокрема було повністю скасувано п. 8 ст. 11, який визначав наступне повноваження НАЗК: "здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування". Тобто електронне декларування в Україні з сьогоднішнього дня ліквідоване.