Тупицький Олександр Миколайович

Голова Конституційного Суду України

Тупицький Олександр Миколайович

Місце народження

Народився 28 січня 1963 року в с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області.

Освіта

У 1988 році закінчив Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е. Дзержинського за спеціальністю „Правознавство“.

Кар'єра

Після закінчення середньої школи проходив строкову військову службу.

Працював фрезерувальником на радіоприборному заводі м. Сміли та Черкаському заводі „Строммашина“.

У 1988–1993 роках – стажист прокуратури м. Донецька, слідчий, старший слідчий прокуратури Куйбишевського району м. Донецька.

Протягом 1993–2010 років – суддя Куйбишевського районного суду м. Донецька, у 2002–2009 роках – голова цього суду. У цей період був членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області та членом Ради суддів Донецької області. В 2006 році проходив навчання в США за програмою „Відкритий світ“.

У період 2010–2013 років був обраний і працював суддею у Донецькому, Львівському, Дніпропетровському апеляційних господарських судах. Обіймав посади голови Львівського та Дніпропетровського апеляційних господарських судів.

У травні 2013 року Президентом України призначений суддею Конституційного Суду України. Присягу склав 15 травня 2013 року.

15 березня 2018 року на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України обрано заступником Голови Конституційного Суду України.

17 вересня 2019 року на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України обрано Головою Конституційного Суду України.

Наукові звання та професійні відзнаки

Союзом юристів України визнаний переможцем у номінації „Суддя господарського суду“. Під час роботи у судах загальної юрисдикції нагороджений Почесною грамотою Державної судової адміністрації України, ювілейним знаком Вищого господарського суду України „20 років господарським судам України“, подякою Вищої кваліфікаційної комісії України та Національної школи суддів України, відзнакою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – нагрудним знаком „Правосуддя і справедливість“.

Кандидат наук з державного управління за спеціальністю „Механізми державного управління“ (2009).

Має публікації з питань державних механізмів з підвищення якості професійної підготовки суддів, господарського права, проблемних питань конституційної юстиції. Учасник міжнародних конференцій та фахових зустрічей.

Відсторонення та поновлення на посаді

У грудні 2020 року президент Зеленський заявив, що голова КСУ Тупицький не може лишатися на посаді й має піти у відставку.

29 грудня Зеленський підписав указ про відсторонення Тупицького на два місяці від посади судді Конституційного суду України, підставою для чого було клопотання Офісу Генерального прокурора. Наступного дня в КСУ заявили, що цим самим «Зеленський вийшов за межі конституційних повноважень, порушивши Конституцію». Офіс Президента України назвав цю заяву «юридично нікчемною», у Генеральній прокуратурі заявили, що президент відсторонив Тупицького згідно з вимогами законодавства, а позиція Конституційного суду необґрунтована.

19 січня 2021 року працівники Управління державної охорони не пустили Тупицького до Конституційного суду та його робочого кабінету, після чого він викликав поліцію і написав заяву про «перешкоджання виконанню ним службових обов'язків». 28 січня Тупицький подав позов до Окружного адміністративного суду Києва, вимагаючи «визнати протиправними дії Управління державної охорони» та зобов'язати УДО «утриматись від перешкоджання йому в доступу до території Конституційного суду». 8 лютого суд відмовив у забезпеченні позову, оскільки дійшов висновку про відсутність правових підстав для цього.

1 лютого Указ Зеленського про відсторонення Тупицького від посади було оскаржено у Верховному Суді України, але 3 лютого Верховний суд ухвалив рішення про відмову у відкритті провадження.

26 лютого 2021 року Указом Президента України Тупицького було повторно відсторонено від посади судді Конституційного Суду на один місяць, починаючи з 28 лютого 2021 року.

17 березня КСУ мав зібратися на спеціальне пленарне засідання для розгляду питання про відсторонення Тупицького, але воно не відбулося через те, що самого Тупицького не пропустили до будівлі суду.

27 березня Зеленський підписав указ, яким скасував укази експрезидента Януковича від 2013 року про призначення суддями КСУ Олександра Тупицького та Олександра Касмініна. Таким чином, Тупицький як суддя КС та голова суду був позбавлений повноважень. Згодом представник президента у КСУ Федір Веніславський пояснив, що таким чином вони також втратили статус судді (загальної юрисдикції) й право на довічне забезпечення як судді КСУ. Усім незгодним із рішенням Веніславський порадив звертатися до Верховного або до Конституційного суду, оскільки тільки в них можна оскаржити указ президента.

8 квітня до Конституційного суду надійшло конституційне подання групи із 49 народних депутатів, у якому оскаржується указ президента про скасування указів про призначення Тупицького та Касмініна на посади суддів КСУ. У партії ЄC пояснили звернення до Конституційного суду наміром не допустити «узурпації влади» Зеленським.

1 липня Тупицький подав позов проти КСУ з вимогою відсудити понад 900 тис. грн суддівської зарплатні. У позові він вимагав визнати протиправною бездіяльність КСУ щодо невиплати зарплатні в період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року.

16 серпня Офіс президента оскаржив відновлення Тупицького на посаді судді КСУ. Поновлення стало можливим після того, як Верховний суд скасував указ президента Зеленського про звільнення Тупицького.

17 серпня 2021 року Президент Володимир Зеленський підписав указ №365/2021 про конкурс для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду за квотою президента України.

19.09.2021