Надзвичайна ситуація vs Надзвичайний стан
Різниця в одному слові насправді суттєва. Почнемо з визначення.
Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.
Фактично це ситуація, яка виникає раптово і потребує негайної реакції.
У переліку видів надзвичайної ситуації пандемія відноситься до надзвичайних ситуацій природного характеру.
Здебільшого, в умовах надзвичайної ситуації створюються комісії чи штаби, що оцінюють наслідки та можливості протидії чи реагування на неї. Наприклад, про санітарну обробку територій, будівель; запровадження обмежувальних заходів, обсервації, карантину; надання медичної допомоги тощо. В умовах надзвичайних ситуацій органи влади повинні оперативно повідомляти населення про ситуацію, що склалась.
Щодо надзвичайного стану, то його можуть тимчасово (від 30 до 60 днів) вводити по всій території України або в окремих областях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України тощо. Цей правовий режим дає додаткові повноваження органам влади, місцевого самоврядування. І, що важливо, допускає обмеження конституційний прав громадян та юридичних осіб.
Тобто встановлюється особливий режим в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан; обмеження руху транспортних засобів та їх огляд; посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства; забороняється проведення масових заходів, страйків; можливе примусове вилучення (чи відчуження) майна юридичних і фізичних осіб тощо.
У випадку з масовими порушеннями громадського порядку може бути введена комендантська година, перевірка документів, заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів тощо.
Під час надзвичайного стану заборонено змінювати Конституцію, виборчі закони, проводити вибори.
Надзвичайний стан вводиться за рекомендацією Ради національної безпеки та оборони указом президента, який повинен підтримати парламент.
Тобто фактично надзвичайна ситуація містить більш м’які заходи реагування, у порівнянні з введенням надзвичайного стану.
На відміну від України надзвичайний стан, у зв’язку з пандемією коронавірусу, ввели в Італії, Словаччині, Чехії, Естонії, Іспанії, Румунії, Латвії, Болгарії тощо.
Зокрема, у Франції та Італії, щоб вийти з дому, потрібно заповнити спеціальний формуляр, де вказати причину: похід на роботу в разі неможливості працювати з дому; похід у магазин для покупки товарів першої необхідності; візит до лікаря; сімейні питання: допомога вразливим людям і догляд за дітьми; переміщення недалеко від будинку, «пов'язані з особистою фізичною активністю», але без будь-яких компаній; вигул тварин.
У випадку, якщо людина вийшла з дому без цієї форми, то у Франції її можуть оштрафувати на суму €135, якщо впродовж 45 днів штраф не було сплачено, сума зросте до €375.
В Італії за порушення вимог карантину поліція перший раз може зробити попередження, а другий – виписати штраф у 206 євро або арештувати до трьох місяців. Крім того, існує відповідальність людини, котра перебуває в обсервації, – до 12 років, а також за спротив органам влади – від шести місяців до семи років ув’язнення.
В Китаї за порушення умов карантину (зокрема, у випадку відмови пройти перевірку при в’їзді в країну чи спротив органам санітарного контролю) накладається штраф у 5 тисяч юанів (близько 20 тисяч гривень). Також передбачений арешт та ув’язнення до трьох років.
Іспанцям заборонено виходити на вулицю без необхідності - лише за продуктами, в аптеку, на роботу за наявності спеціального дозволу. Штрафи складають від €500 до €2 тисяч (від 15 до 60 тисяч гривень) або навіть ув’язнення.
У США розмір штрафу залежить від штату та коливається від $500 до $250 тисяч штрафу (можливе ув’язнення на рік за надмірне інфікування з летальним випадком) для фізичних осіб та $200-500 тисяч доларів - для юридичних.
За відмову від самоізоляції у Австралії передбачено $20 тисяч штрафу, у випадку повторної відмови - $100 тис. Чехія ввела штрафи для осіб, котрі повернулися з Італії та не звернулися самостійно до лікаря, не дотримувалися карантину протягом 14 днів. Їх можуть оштрафувати на близько $130 тисяч. ЗМІ пишуть, що вже є кілька таких справ.
Карантин по-українськи
Фактично основним щодо карантинних норм є Закон «Про захист населення від інфекційних хвороб», де йдеться про поняття «карантин – адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб».
Карантин встановлює та відміняє Кабінет міністрів. На території, де його оголошують, місцеві органи влади мають право:
- залучати підприємства до заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;
- залучати транспортні засоби чи будь-яке майно цих підприємств, установ, організацій із повним відшкодуванням його вартості в майбутньому;
- установлювати особливий режим в'їзду та виїзду на територію карантину, проводити огляд речей; встановлювати контрольно-пропускні пункти на в’їздах і виїздах;
- запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води;
- установлювати особливий порядок проведення дезінфекції;
- облаштовувати спеціальні заклади охорони здоров’я, обсерватори, ізолятори тощо;
- визначати інші обмежувальні заходи та ін.
Існує також чимало інших нормативних актів, визначених Міністерством охорони здоров’я, санепідстанцій тощо, що постійно змінюються. А тому вичерпний перелік вимог, котрі не можна порушувати під час карантину, надзвичайної ситуації, у зв’язку з поширенням вірусу, визначити доволі складно.
Юристи радять уважно читати останні постанови Кабінету міністрів щодо запровадження карантину, у зв’язку з пандемією коронавірусу, а також рішення місцевих рад.
Після оголошення всеукраїнського карантину Верховна Рада посилила адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення цих правил, запровадили норми для полегшення роботи з дому, звільнення від перевірок підприємців та відкладення терміну подачі декларацій, а також нарахування надбавок тим, хто бере участь у боротьбі з поширенням вірусу.
Так званий закон про боротьбу з поширенням коронавірусу, що вступив в силу 18 березня, зокрема, доповнює Кодекс про адміністративні правопорушення новою статтею: «Порушення правил щодо карантину людей».
«Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями».
При цьому штраф становить від 17 тис до 34 тис гривень, а для посадових осіб – від 34 тис до 170 тис гривень.
Щодо кримінальної відповідальності, що законодавці не змінювали статтю 325 Кримінального кодексу, а лише її санкцію.
«Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань», – йдеться в статті.
Відповідальність за таке порушення – штраф від 17 тис до 51 тис гривень, арешт до 6 місяців, обмеження волі або позбавлення волі до 3 років.
Другу частину цієї статті, що стосується тих самих дій, котрі спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, залишили незмінною. Такий злочин карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Та, варто зауважити, що посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення карантину парламент ввів на постійній основі, а це, на думку юристів, може призвести до маніпулювання.
«Далі можуть бути будь-які нові постанови уряду чи рішення місцевих органів влади вже не про коронавірус, але відповідальність залишається», – зазначив в коментарі LB.ua експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін.
З ним погоджується і депутатка від фракції «Голос» Ольга Стефанишина.
«Поле для маніпуляцій для правоохоронних органів досить широке. Якщо дуже постаратися, то притягти до відповідальності можна будь-кого, хто когось заразив. Але як довести: це було умисно чи неумисно? Юристи кажуть: коли в нормі є оціночне судження, то треба спиратися на судову практику. У судовій практиці таких рішень практично не було», – зазначила вона.
Стефанишина уже підготувала проєкт закону, щоб посилення кримінальної відповідальності діяло лише на час карантину, а не безстроково.
На думку правознавця-кримінолога Миколи Хавронюка, громадяни, який притягають чи хочуть притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності, в тому числі в умовах карантину, повинні дізнатися, що конкретно вони порушили і які санкції при цьому хоче застосувати поліція. Він вважає, що в умовах пандемії влада повинна була ввести режим надзвичайного стану.
«Режим надзвичайного стану містить більше обмежень для людей, ніж карантин. Це – виправдано в умовах пандемії. А влада натомість перекладає відповідальність на людей, встановлюючи адміністративне та кримінальне покарання», – додав він.
На думку Євгена Крапивіна, проконтролювати увесь громадський транспорт, усі можливі місця скупчення людей поліція не матиме змоги. Та й як при перевірці громадянина визначити: хворий він на коронавірус чи ні.
«Громадяни повинні прислухатися до закликів влади щодо карантину. Це в інтересах них самих. Якщо ви хочете, щоб ваші рідні були здорові… Якщо ні, то поліція вам не допоможе, – зазначив в коментарі LB.ua заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. – Поліція буде перевіряти точки великого збору громадян, в тому числі в громадському транспорті. Якщо водії бачать велику кількість людей, то повинні реагувати. Якщо виникатиме супротив, – треба викликати поліцію. Ми будемо вибірково контролювати це питання. Звісно, до кожної маршрутки неможливо приставити поліцейського».
За словами заступника голови Нацполіції Олександра Фацевича, щодоби для забезпечення карантинних заходів працює більше 15 тисяч поліцейських. Станом на 19 березня, правоохоронці склали 32 адміністративні протоколи через порушення умов карантину: 10 – у Донецькій області, 7 – у місті Києві, 6 – у Херсонській, 3 – у Київській, по 2 – у Полтавській та Чернігівській, по одному – в Одеській та Чернівецькій областях. Деталей, за що саме накладені штрафи, не повідомив.
Крім того, поліція може штрафувати за поширення фейків, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Адміністративна відповідальність – штраф від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 21 тис до 31,5 тис грн) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку. Як повідомляє МВС, наразі надійшло двадцять скарг про поширення фейків щодо карантину.
Примусова госпіталізація та самоізоляція
Заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко під час спільної наради з правоохоронцями заявив, що МОЗ та МВС розробило текст постанови щодо примусової госпіталізації хворих і самоізоляції осіб із підозрою на коронавірусну інфекцію. Ймовірно, йдеться про введення адміністративної та кримінальної відповідальності і щодо цього порушення.
Наразі законодавством передбачена примусова госпіталізація психічнохворих та хворих на туберкульоз. Втім, це відбувається лише за відповідним рішенням суду.
Згаданий вище Закон «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачає, що хворі на особливо небезпечні інфекційні хвороби підлягають обов'язковій госпіталізації у спеціалізовані лікарні. Ті, хто з ними контактував, підлягають госпіталізації в ізолятор. В обсерваторі повинні перебувати ті, хто хоче покинути територію карантину до його відміни. Термін перебування – інкубаційний період хвороби. Такі рішення ухвалюють лікарі.
Зважаючи на тривалість розгляду справ у судах (в тому числі, в умовах карантину), ймовірно, представники влади мають намір ввести окрему відповідальність за подібні порушення. До прикладу, ті ж штрафи за відмову від госпіталізації чи ізоляції чи домашній арешт тим, хто чинитиме сильний супротив.
Правда, рішення про арешт може прийняти виключно суд. Та й тримати людину з коронавірусом навряд чи безпечно в слідчому ізоляторі чи привозити в суд для обрання міри запобіжного заходу. Тож як на практиці буде реалізовуватись подібна ініціатива, – питання відкрите.