Гігантські округи
Розмір виборчого округу стане значно більшим (ч. 4 ст. 201 ВК). Щоб дізнатися, скільки буде округів, кількість депутатів ради треба поділити на 10. Наприклад, у столиці, де є 120 депутатів, поділивши на 10, отримаємо 12 округів. Тоді як всього на виборах в парламент у Києві було 13 округів.
Більші шанси на перемогу можуть бути в кандидатів від партій, які на виборах 2019 року балотувалися в парламент і працювали з виборцями великого округу. У Київраді, до прикладу, у парламент балотувався по мажоритарному округу кожен шостий депутат. Звісно, щоб перемогти на більшому окрузі, треба більший бюджет, а це здорожчує кампанію і ціну мандату.
"Гроші залишаються головним способом виграти вибори, а загалом залишаються ще два варіанти: потужний бренд з рейтингом або команда! На цьому все. Поштовху децентралізації та розвитку самоврядування на цих рівнях це не забезпечує. Нові молоді команди-початківці без ресурсів цим кодексом відсіваються, і це, звісно, потужний мінус, який зробили спеціально великі бренди через Верховну Раду!" - каже експерт з політики Олександр Солонтай, який в минулому був і депутатом обласного центру, і обласної ради.
Кількість депутатів у міськраді, у порівнянні з 2015 роком, не зміниться. Принаймні, якщо суттєво не змінилася кількість виборців. Для облрад та міст, які мають понад 90 тисяч виборців, діє виключно партійна система, як і на виборах 2015 року. Але до райрад вибори можуть пройти не за партійною системою. На цьому схожість попередньої і нової виборчих систем практично закінчується.
Тепер виборець має проголосувати за партію і далі обрати номер одного з кандидатів від цієї партії, якого він підтримує. Схожа система буде діяти і на парламентських виборах, єдине: партія має “застрахованих” перших дев’ять кандидатів, а на місцевих виборах всі кандидати в рівних умовах.
"Партії визначають черговість (порядкові номери) кандидатів у єдиному виборчому списку та регіональних виборчих списках, а не в алфавітному порядку", - розповідає член ЦВК Сергій Постівий і на прохання Руху ЧЕСНО показує макет виборчого бюлетеня.
Громадський рух ЧЕСНО вже вніс свої пропозиції, як можна змінити вимоги для бюлетеня, щоб виборцям було легше голосувати, а членам ДВК - рахувати. Які питання виникають до форми бюлетеня, читати за посиланням.
Після підрахунків комісія має визначити, які партії подолали 5% бар’єр, скільки кожна партія матиме мандатів. Хто з партійців потрапить в раду, визначає внутрішньопартійний рейтинг. Тобто, чим більше виборців цього великого округу підтримали якогось з кандидатів однієї партії, тим вищі його шанси потрапити в раду.
Схожа система, яка зважала на внутрішньопартійний рейтинг, була і в 2015 році, але тоді розміри округів були вдесятеро менші, та й від партії виборці мали одного кандидата на окрузі. Новелу законотворців деякі представники місцевого самоврядування прирівнюють до катастрофи.
"У представників однієї партії може включатися “виборчим синдром”. Деякі кандидати бачать головнішою не перемогу політсили та ідеї, а особисту перемогу, як свою амбітну мету. Це допомагає, бо такий кандидат веде активнішу боротьбу на окрузі. А тепер конкурентами на одному окрузі будуть не лише представники різних політсил, а й однопартійці. Може початися інформаційна війна й між ними. Це неодмінно битиме по партійному рейтингу в результаті постраждає і їхній особистісний, і партійний рейтинг", - каже голова фракції "Свобода" у Київській облраді Ігор Сабій.
Тут варто зауважити, що недоброчесна внутрішньопартійна конкуренція була й раніше. Так, під час виборів до Київської облради 2015 року на окрузі кандидата В’ячеслава Соболєва (БПП) виявилося майже 24% зіпсованих бюлетенів, які не враховуються під час підрахунку. Статистика по інших округах дає розуміння того, що кількість зіпсованих бюлетенів не перевищувала 5%. Тобто, відсоток тих, хто підтримав Соболєва, стрімко зріс саме за рахунок такої технології.
Але є партійці, які в такій системі вбачають плюси.
"Якщо партія хоче отримати представництво в радах, то це має бути досить командна гра, не конкуренція одного проти іншого. При доброму результаті, з округу буде виходити по 2-3 депутати від однієї політсили. Тому ті, хто буде у списку, повинні розуміти: всі не переможуть і працюватимуть на партію. Кожен голос виборця – до партійної копілки", - коментує голова Івано-Франківської обласної організації політичної партії "УКРОП" Микола Палійчук.
Політик каже, єдине чого побоюється – великої кількості зіпсованих бюлетенів, коли виборець не розбереться у новій системі голосування. Вважає, що потрібні ґрунтовні пояснення у змінах до голосування для виборців і навчання для членів виборчих комісій.
Мер Тростянця (Сумщина) Юрій Бова, який 2017 року потрапив у топ-5 мерів інноваторів за рейтингом УП та Міжнародного саміту мерів, вбачає у збільшенні округів загрози для якісного представництва:
"Це катастрофічно. Це ж не вибори до парламенту і місцеві депутати не законотворці. Що цікавить людей? Як знайти місцевого депутата, як йому розповісти про проблеми будинку, вулиці й вирішити їх. Якщо округ буде за розмірами такий, як на парламентських, то якою ж має бути кількість приймалень депутата на окрузі? Як він має провести прийом виборців, як має провести збори чи прозвітувати перед ними?"
Таким чином, кількість округів скоротили, а кількість депутатів - ні. Хоча про скорочення кількості депутатів політики національного рівня говорять і тоді, коли мова йде навіть про парламент.
"Має бути один депутат на один округ за відкритими списками і за партійною квотою. Депутат має бути представником певної території і нею опікуватися. При такому збільшенні меж округу той, хто працював на малому окрузі, - в нерівних умовах із тим, хто має гроші. Такий великий округ можуть оббігти 100 “волонтерів” за гроші й вивести на перші місця гречкосіїв. Правила гри треба змінювати заздалегідь, щоб всі розуміли, в яких умовах працювати і в яких умовах обиратимуть. Але стару систему залишати не можна", - розповідає заступник голови фракції "Самопоміч" Роман Кізима у Львівській облраді.
Кізіма наголошує на тому, що для Львова достатньо було б мати 10 депутатів, а не 64 і при цьому слід було б ввести компенсацію за роботу в раді, як це роблять у США. На його думку, для депутатів Київради можна вводити навіть стабільну зарплатню на рівні зарплати нардепів.
Експерт з питань місцевого самоврядування екс-нардеп Юрій Ганущак каже, що система, за якою обиратимуть депутатів до облрад, ще може змінитися. Це залежить від того, чи приймуть зміни до Конституції та закон про адмінтерустрій.
"Треба буде дивитися на кількість створених громад. У такому випадку, якщо це Київщина (близько 1,5 млн виборів - прим. ЧЕСНО), до прикладу, то буде десь 50 громад. Кожна матиме гарантовано свого депутата в раді - одного. Щоб дізнатися, скільки буде депутатів у Київській облраді, то треба буде множити цю кількість представників на 2. Тобто загалом буде 100 депутатів у цій облраді. Як розподіляються ці 50 між всіма громадами, залежить від кількості виборців. Біла Церква - десь 150 000 виборців. Це десь 1/10 від області. Тобто вона матиме 1/10 від 50. Додаємо гарантований мандат від громади. Всього виходить шість. Це може бути два тримандатних округи і не виключене самовисування. Це зараз те, що обговорюється в комітеті", - сказав Ганущак.
За таким розрахунком Ганущак каже, що у Львівській облраді буде 120 депутатів, бо там, як він твердить, буде близько 60 громад. Львів як громада, яка має третину населення області, отримає 20 + 1 (від громади). Таким чином, буде сім тримандатних округів на Львів. Такі ж розрахунки можуть бути введеними для райрад. І остаточно невідомо, чи в цій системі буде можливе самовисування.
Депутати обласного рівня зауважують, що може бути позитив від того, що за нової системи вже не буде округів без депутатів. Так, у столиці зі 120 округів без депутатів залишилося 20.
Але це станеться виключно за рахунок їхнього укрупнення і все одно в раду можуть пройти представники від одного мікрорайону, а від іншого - ні.
При цьому представники місцевого самоврядування наголошують, що збільшення кількості депутатів - це однозначно мінус, як і можлива наявність мажоритарної системи на обласному рівні.
Як би там не було, але процес формування громад за півроку до виборчого процесу досі не завершений. Наразі адміністрації обговорюють перспективні плани громад.
Мер Тростянця Бова і депутат Львівської облради Кізима наголошують, що у старої системи виборів, яка застосовувалася в 2015 році, був ще один суттєвий недолік. Зокрема те, що кандидат, який переміг на окрузі, але мав внутрішньопартійний рейтинг не достатнім для того, щоб пройти в раду, не отримував мандат.
"От отримав кандидат “Сили людей” 49% підтримки й переміг на окрузі. І він не проходить. А проходить по квоті кандидат від “Батьківщини”, який отримав на цьому ж окрузі 15%, бо він у своєму партійному рейтингу був достатньо високо. Пояснити людині, як так сталося, що кандидат переміг на окрузі і не став депутатом я пробував. Це - нереально", - каже мер Тростянця.
Кодекс не прибирає цю складову. Він так само передбачає, що проходять найбільш рейтингові кандидати від партії. І може знову бути ситуація, коли кандидат переміг на окрузі, а в раду не потрапив.
Тут варто зауважити, що система 2015 року дала шанс менш рейтинговим партіям завести своїх депутатів в ради і збільшити рівень представництва населення.
"Систему, яку вводили в 2015 році, вводили для зшивання країни. Треба було уникнути поляризації рад, щоб на заході не були виключно "помаранчеві", а на сході - "сині". Якщо сумарно в місті є понад 5% виборців, які підтримують якусь політсилу, то вони представлені в раді", - розповідає екс-нардеп Павло Різаненко, який у 2019 році балотувався від “Голосу”.
Нова виборча система для міст з понад 90 тис виборців, на думку Різаненка, має теж свою перевагу у представництві, у порівнянні із старою. Не буде округів без депутатів.
Окрім цього, та оскільки на одному окрузі є одразу кілька представників, то між ними виникають конкурентні умови, і це триває не лише у виборчий період, а під час всієї каденції.
Депутати місцевих рад, а іноді навіть нардепи, нарікають, що їх у приймальнях часто шукають не для того, щоб покращити життя громади чи обговорити законотворчу діяльність, а для отримання матеріальної допомоги. Для бюджетного гречкосійства на 2020 року в бюджетах передбачені чималі кошти. Іноді депутати місцевих рад мають депутатський фонд на рік понад мільйон гривень.
Якщо ж розмір округу буде збільшено, то ті виборці, які звертаються за матдопомогою, можуть йти не до одного депутата округу, а до всіх десяти.
Чи можливе паралельне балотування в різні ради?
У 2015 році законодавство дозволяло балотуватися кандидатам в міську раду, на посаду мера і в обласну раду одночасно. Таким чином, партії могли ставити своїх регіональних лідерів паралельно у списки до облради та до місцевих рад області і там уже після перемоги на виборах дивитися, в кого рейтинг достатній, щоб потрапити в область, а хто має ще працювати на низовому рівні у містах.
У Кодексі йдеться, що один кандидат може балотуватися лише в одну раду. Тобто паралельне балотування в Київську облраду і, наприклад, раду Білої Церкви, як це було раніше, - неможливе (ч. 4 ст. 216 ВК). Це суттєво ускладнить роботу партосередків і утруднить вхід в політику менш рейтинговим партіям.
Внутрішньо переміщені особи
Колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера критикує ще одне положення Кодексу, яке дає можливість переселенцям голосувати:
"Це право територіальних громад, а держава нав’язує територіальним громадам, хто у них буде виборцем, а хто не буде виборцем. Я думаю, це - дуже обережний чинник, і його не можна ось так "рубати сокирою".
Це положення, як зауважив Магера, порушує принцип виборчого права, бо переселенці зможуть голосувати за місцем фактичного перебування.
"Якщо ж ми їх позбавляємо права голосу на виборах на Донбасі, тоді виникає питання — на яких стартових умовах ми виходимо на переговори щодо гіпотетичної можливості проведення виборів на Донбасі? Ми відсікаємо цих осіб від можливості голосування на виборах на Донбасі", — наголошує Магера.
Хто і коли навчатиме комісії?
Зміна виборчого законодавства - це не лише випробування для партій та кандидатів. Це і випробування для комісій.
"Мені по-людськи шкода членів комісій. Ви уявіть, через що їм знову доведеться пройти. Звісно, що за такої системи не виключено, що будуть помилки", - зазначає мер Тростянця Бова.
У ЦВК Руху ЧЕСНО пояснюють, що будуть займатися як навчанням, так і просвітницькою роботою. І мають після прийняття Кодексу вносити зміни й у свою документацію:
"Центральною виборчою комісією, згідно з "Прикінцевими та перехідними положеннями" Кодексу, готуються відповідні зміни до нормативних документів ЦВК, з метою їх узгодження з вимогами Кодексу. Наразі внесення відповідних змін потребує майже 188 документів ЦВК, з яких приблизно 55 стосуються регулювання місцевих виборів", - зазначає член ЦВК Андрій Гевко.
Абсолютно всі політики, з якими вдалося поспілкуватися Руху ЧЕСНО, вважають однією з наріжних проблеми нового Виборчого кодексу неспівмірну грошову заставу, яка виросла, у порівнянні з 2019 роком, майже у 40 разів.
Така застава дійсно суттєво обмежує доступ до політики, суперечить світовим тенденціям, які спрямовані на зниження вартості виборчих кампаній. Хоча законотворці вже подали проект, щоб зменшити суму застави, але принцип нерівності умов для кандидатів у парламент та кандидатів у місцевий рівень зберегли.
Разом з тим, законотворці ще мають час, щоб внести правки до Виборчого кодексу і відлагодити правила гри перед місцевими виборами.