Закон про податки на голови депутатів
24-го мав розпочатися останній пленарний тиждень у березні. Однак Погоджувальна рада скасувала традиційне засідання у вівторок без офіційних пояснень. Представники опозиції вимагали від керівництва парламенту розʼяснити і підтвердити відсутність голосів у коаліції «Слуга народу», щоб ухвалювати рішення.
Тим паче, що до кінця березня парламент мав би ухвалити законопроєкт про підвищення податків для ФОПів й онлайн-сервісів на вимогу МВФ в обмін на 8,1 млрд доларів у межах програми кредитування.
Ще 10 березня Рада провалила цей проєкт у другому читанні (лише 145 зі «Слуги народу» за з 228, відсутні 45).
Тоді представники «Слуги народу» у спілкуванні з LB.ua пояснювали, що уряд Юлії Свириденко «не погодив і взагалі не комунікував з парламентарями цей вкрай непопулярний закон».
«Просто хотіли одягти нам на голову, щоб нас, а не Кабмін народ звинувачував у всіх гріхах», — обурювався один заступник голови фракції.
Уже 19 березня Мінфін оприлюднив оновлену версію проєкту, яким пропонує підвищити податки з 2027 року.
Членкиня Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна («Європейська солідарність») пояснила, що нова редакція передбачає ті самі непопулярні норми: фактичне закріплення військового збору як постійного: для ФОП — 10 % від МЗП (1, 2, 4 групи) і 1 % доходу (3 група), а також 5 % для найманих без строку дії.
«Водночас збір і далі йде до загального фонду бюджету, а не окремо на армію», — наголосила вона.
Також уряд пропонує запровадити обов’язковий ПДВ для ФОП з доходом понад 4 млн грн (2 і 3 групи) — це понад 290 тис. підприємців, тоді як зараз лише 5,2 % з них є платниками ПДВ.
«У результаті це різке ускладнення обліку, звітності й роботи з податковими накладними», — додала Южаніна.
Окремо Кабмін пропонує запровадити жорсткий контроль доходів через цифрові платформи: спеціальні рахунки, передачу даних у податкову, декларування від 2000 євро, ставки податків 10 % до 7,2 млн грн і 23 % понад цю суму або без обліку.
«На практиці навіть продаж власних речей або послуг може обкладатися з першої гривні», — каже представниця ЄС.
Крім того, передбачають ПДВ на імпортні посилки з першої гривні (замість порогу 150 євро), що фактично означає подорожчання покупок приблизно на 20 % без чіткого механізму адміністрування.
У «Слузі народу» визнають, що і ця редакція не має жодних шансів на ухвалення в парламенті.
«Зала, очевидно, не хоче голосувати цей проєкт. Причина — в необхідності комунікації з депутатами. Що може врятувати? Смажений півень, мабуть», — каже нардеп фракції «Слуга народу» Дмитро Гурін у коментарі LB.ua.
До речі, мова не лише про відмову нардепів голосувати за «податковий» закон. Аналіз Руху ЧЕСНО показує, що з приходом уряду Юлії Свириденко підтримка ініціатив Камбіну впала до критичних 11,5 %, тоді як за Дениса Шмигаля сягала 39 %.
Нардепи від монобільшості зазначають, що основна причина провалу голосувань — саме відсутність комунікації з урядом. Крім того, системною проблемою залишається ігнорування парламентського контролю: деякі міністри просто не з’являються на виклики й годину запитань до уряду.
Ще один співрозмовник зі «Слуги» не під запис додав, що «криза не лише в парламенті та з урядом. Вона глибша — управлінська».
«Після "кидка" нардепів влітку, коли спустили проєкт про наступ на НАБУ й САП, погрози підозрами за зарплати в конвертах дисципліна суттєво погіршала. Плюс тепер голова фракції Давид Арахамія системно вже не збирає голосів, як було раніше. У Андрія Мотовиловця (перший заступник голови фракції) це погано виходить. Після відставки глави ОП Андрія Єрмака комунікації та субординації немає. Новий очільник Кирило Буданов, як і Арахамія, зосереджений на переговорному треці, а не на "вихованні" депутатів», — каже член фракції.
Сам Мотовиловець в інтервʼю також стверджував, що депутати не голосують нібито через справи НАБУ — оце і є причиною кризи у Верховній Раді.
Згідно з аналізом руху «ЧЕСНО», наявність підозри від НАБУ, утім, прямо не впливає на голосування депутатів. Бо більшість тих, хто має підозри від НАБУ і САП, зокрема й серед «слуг», демонструють понад 50 % підтримки рішень Верховної Ради.
Неочікувана результативність голосувань
У середу, 25 березня, Верховна Рада таки зібралася на пленарне засідання. Хоча напередодні нардеп Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») заявив, що нардепи зі «Слуги» не з’являться через підготовку провокацій з побиттям парламентарів в урядовому кварталі.
Депутати зі «Слуги» у спілкуванні з LB.ua назвали це маячнею.
Нардеп Олексій Федієнко («Слуга народу») середового ранку навіть записав відео, як він шукає «когось, хто дасть у пику» біля парламенту, де ситуація була спокійною. Хоча представників Нацгвардії та Нацполу у кварталі справді побільшало ще з другої половини вівторка.
Утім о 10-й сектор «слуг» у сесійній залі був майже порожнім. Засідання транслювали з фокусом на повні ряди нардепів лише опозиційних фракцій ЄС, «Батьківщини», «Голосу», груп та уламків колишньої ОПЗЖ. Нардепи цих фракцій не приховували посмішок, дивлячись на порожні місця «слуг».
Лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко констатував наявність не просто парламентської, а державної управлінської кризи. Та вчергове закликав створити коаліцію єдності й уряд.
Голова групи «За майбутнє» Тарас Батенко звинуватив чинний уряд у відсутності комунікації з нардепами щодо ключових законопроєктів.
А нардеп зі «Слуги» Єгор Чернєв назвав ситуацію «найбільшою загрозою державності з початку повномасштабного вторгнення». За його словами, якщо парламент найближчим часом не повернеться до «нормального функціонування, то це обернеться катастрофою для економіки й отримання міжнародної допомоги».
Причинами він назвав «брак комунікації з Кабміном, зниження суб'єктності парламенту та втому депутатів».
Після сигнального голосування виявилося, що в залі присутній лише 161 нардеп (для ухвалення законів необхідні мінімум 226).
Роман Грищук («Слуга народу») попросив першого віцеспікера оприлюднити імена всіх відсутніх. На що Олександр Корнієнко іронічно відповів, що «депутатів запрошують, а вони не йдуть». За оперативною інформацією Апарату ВРУ, лише шість нардепів у відпустці, 10 у відрядженнях, 16 немає з інших поважних причин. Можливо, вони на лікарняних.
Правда, ближче до 11:30 нардепи «Слуги» таки почали приходити на робочі місця. І за перший депутатський закон про державну підтримку освіти проголосували 274 парламентарі. Однак «за» дали лише 158 членів «Слуги» з 228. Не голосували 33, відсутні 37.
Далі парламент злагоджено ухвалив один за одним депутатські законопроєкти: про генетичні ресурси, набуття права власності неповнолітніми й інші.
Закон про звільнення від плати за управління пошкодженим майном узагалі набрав конституційну більшість — 308 голосів. Однак, знову ж таки, «слугам» допомагали голосами усі фракції та групи.
Депутати спромоглися навіть ратифікувати урядову угоду з Європейським інвестиційним банком про відновлення дорожніх мереж. При цьому депутати обурювалися, що під час розгляду проєкту від уряду прибула лише перша заступниця міністра розвитку громад та територій Олена Шкрум.
«Де міністр Олексій Кулеба?.. Можливо, це не депутати, а уряд втомився?» — емоційно питав нардеп Максим Ткаченко («Слуга народу»).
А його колега по фракції Олександр Федієнко констатував, що парламентської кризи немає: «Де криза депутатів? А от уряду в залі таки не вистачає».
Чого чекають депутати і чому «епоха через губу» минула
Декілька співрозмовників у «Слузі» заявили, що про відставку уряду Свириденко наразі не йдеться, адже голосів за призначення нового без опозиції не зібрати. А президент Володимир Зеленський на одній з останніх зустрічей з журналістами чітко дав зрозуміти, що він проти формування коаліційного уряду.
При цьому практично всі співрозмовники LB.ua визнають: криза не розсмокчеться, і голосів за проблемні урядові законопроєкти точно не буде.
«У Свириденко є шанс відбутися малою кровʼю. Для початку треба хоча б прийти до фракції. Там вона все почує», — прогнозує один з депутатів.
Ще один співрозмовник з президентської фракції додав, що депутати чекають на зміну комунікації з урядом.
«Часи, коли урядові законопроєкти голосували за замовчуванням, минули. І тепер уже не допомагає прапорець ЄС навпроти проєкту в порядку денному. Та й Офіс Президента вже не стимул для депутатів. Тому треба одягати зручні мешти, іти в комітети і фракції та переконувати депутатів. Епоха "через губу" минула», — констатує нардеп «Слуги».