ГоловнаПолітика

"Медіарух" оприлюднив заяву про тиск Безуглої на Суспільне мовлення та спроби урізати йому фінансування

Окрім того, у мовника хочуть відібрати вечірній прайм-час у телемарафоні. 

"Медіарух" оприлюднив заяву про тиск Безуглої на Суспільне мовлення та спроби урізати йому фінансування
Фото: 2000

Спільнота "Медіарух" оприлюднила звернення щодо тиску на Суспільне мовлення та спроби ще більше урізати йому фінансування.

Звернення адресовано президенту Володимиру Зеленському, голові Верховної Ради Русланові Стефанчуку, очільнику парламентської фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії, голові комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиті Потураєву, голові комітету з питань свободи слова Ярославу Юрчишину та посольствам країн-партнерів. Учасники "Медіаруху" закликали "припинити тиск на Суспільне мовлення, зберегти за ним вечірні прайми телемарафону, зреагувати на неправдиві висловлювання народної депутатки Безуглої" та виділити достатній бюджет мовнику на наступний рік.

У зверненні зазначили, що протягом тижня у публічному просторі відбулася серія інформаційних та інституційних атак на Суспільне мовлення:

  • народна депутатка, членкиня фракції "Слуга народу" Мар’яна Безугла у соцмережах "поширила неправдиві відомості про статус мовника, його бюджет та буцімто «оплату праці» членів наглядової ради, які насправді працюють безоплатно з моменту створення АТ «НСТУ»"
  • У колі каналів-виробників телемарафону "Єдині новини" "просувають ідею позбавити Суспільне мовлення вечірніх праймових годин, які мають найбільше охоплення аудиторії. Станом на сьогодні, вечірні прайми почергово виготовляє кожен мовник-виробник телемарафону"
  • Міністерство фінансів довело Суспільному суму фінансування у 2025-му в розмірі 1,5 млрд грн. Ця сума на 350 млн менше бюджету мовника у 2024 і на понад 75% менше, ніж гарантує закон

"Ми вважаємо збіг цих подій невипадковим, і висловлюємо свою рішучу підтримку Суспільному мовленню, яке є прикладом однієї з найуспішніших реформ, втілених після Революції Гідності. Це підтверджують численні моніторинги та свідчення як українських, так і міжнародних організацій. Це відзначає і сама аудиторія мовника, довіра з боку якої зросла з 60,5% у 2020 до 86% у 2023 роках", – зазначили в заяві.

"Медіарух" стверджує, що серед усіх мовників марафону Суспільне найбільш збалансовано надає слово представникам політичних фракцій у Верховній Раді України. Мовник працює в умовах жорсткого недофінансування, в той час як держава не шкодує грошей на створення нових телеканалів та радіостанцій. 

"Всупереч законодавству, жодного разу від часу створення Суспільного мовника у 2017 році, на його діяльність не було виділено коштів, які б дорівнювали закріпленій на рівні закону нормі гарантованого фінансування у 0.2% від загальної суми видатків державного бюджету. Стандарти інституційної роботи Суспільного мовлення визначаються Радою Європи і включають незалежність у кадровій і редакційній політиці та гарантії належного фінансування", – додали в заяві.

"Медіарух" звертає увагу народних депутатів, урядовців та представників комерційних медіакомпаній і продакшенів на те, що будь-який тиск на мовника є неприпустимим. Це, зокрема, і тиск на редакційну політику, фінансовий тиск та поширення неперевіреної чи недостовірної інформації. 

"Медіарух" закликає:

  • президента України, Апарат Верховної Ради України, Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики та Комітет ВРУ з питань свободи слова – докласти зусиль до збереження за Суспільним мовленням вечірніх праймів телемарафону "Єдині новини"
  • фракцію “Слуга народу” – зреагувати на неправдиві висловлювання народної депутатки Мар’яни Безуглої
  • Міністерство фінансів України – дотримуватися норми про рівень фінансування Суспільного мовлення, а в умовах неможливості забезпечити стовідсоткове фінансування – провести консультації з Національною суспільною телерадіокомпанією України для визначення рівня видатків на 2025, які дадуть можливість підтримувати життєдіяльність Суспільного мовлення
  • Посольства країн-партнерів України – посилити увагу до збереження свободи слова в Україні як опори для демократії та суспільного мовника як флагмана медіареформ в Україні. 

Що відбувається з Суспільним

Шість днів тому народна депутатка Мар'яна Безугла опублікувала допис про участь в ефірі токшоу "Новий відлік" на Суспільному. Парламентарці не сподобалася кількість переглядів програми на YouTube – вона вирішила порівняти це число з переглядами її відео в соцмережах і поставила запитання, "чи варте Суспільне мовлення 2 мільярдів гривень на рік, яка його роль як державного мовника, чому ми маємо окремо Суспільне і окремо «телемарафон», яка їхня місія та хто це дивиться?".

Потім вона продовжила розмірковування щодо телеканалів і сказала, що "з шести державних мовників треба зробити один, а кошти перенаправити на створення інформаційних та кібервійськ України". 

Згодом Безугла написала допис, де вказала невірну кількість працівників "Суспільного" та недостовірні дані стосовно зарплат членів наглядової ради. Також вона заявила, що анонімні співрозмовники розповіли їй про нібито існуючу схему прилаштування чоловіків на "Суспільне" з метою бронювання від мобілізації. 

Голова Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа у відповідь на заяви депутатки оприлюднила пояснення щодо висвітлених даних і назвала деякі пункти брехнею. 

Також вона опублікувала офіційну відповідь: "Нам дуже прикро, що ми змушені реагувати на систематичні закиди, що з’являються протягом останніх кількох днів у соціальній мережі «Фейсбук» щодо діяльності медіакомпанії. Існування незалежного Суспільного Мовлення – одна із передумов вступу України до Євросоюзу. Реформа Суспільного Мовлення почалась одразу після Революції Гідності. Успіх трансформації державного медіа в Суспільне неодноразово відзначали у Раді Європи, Європейській комісії, USAID та інших міжнародних організаціях. Суспільне має незалежну редакційну політику й незалежні від влади керівні органи – правління та наглядову раду – і продовжує розвиватися та вдосконалюватися".

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram