«Від того, як ефективно буде вирішуватися ветеранське питання, залежить, як проходитиме мобілізація, — вважає голова Асоціації підприємців-ветеранів. — Ті люди, які повертаються з війни і які воюють, дивляться, як поводяться з ветеранами, яке в них майбутнє, які перспективи і підтримка. Тому всі ми сподіваємося, що так, як раніше працювало відомство (Міністерство у справах ветеранів. — Ред.), воно працювати не буде. А працюватиме набагато краще. Бо ми маємо справу з питанням утримання нашого суверенітету. Якщо не буде вирішене ветеранське питання, ми втратимо суверенітет. Ми не зможемо виграти війну».
При цьому Сергій Позняк зачитав висновки Рахункової палати про діяльність Мінвету: «Учасники антитерористичної операції та особи, які здійснювали заходи з забезпечення національної безпеки і оборони з відсічі та стриманням збройної агресії РФ, позбавленні своєчасного і достовірного інформування про зміст послуг і порядок їх одержання. І це ключова проблема, коли безпосередньо громадяни, які потребують і мають право за законом на отримання такого роду послуг, про це навіть не проінформовані». Він відзначив, що з моменту звільнення Юлії Лапутіної та призначення тимчасовим виконувачем обов’язків Олександра Порхуна з ветеранами нарешті комунікують. Але робити це треба і з суспільством, каже молодший лейтенант НГУ, — щоб доносити до людей, «що ветеран — це не скорботна постать, а героїчна; що їх не треба боятися».
«Я залучаю кошти у ветеранські бізнеси, у нас є різні фінансові інструменти, облігації, веду перемовини з бізнесменами. Переважно вони уважно слухають і ввічливо кажуть: “Серього, нам ці, хто вже повернувся, які не захищають, які ноги й руки відкинули по посадках, не цікаві. Ми донатимо тим, які можуть захищати наші інтереси. Цим — так, а іншим — ні”», — розповів Позняк. Тому, каже він, комунікація про ставлення до тих, хто повернувся, є дуже важливою.
Особливо в контексті того, що сьогодні, на думку бізнесмена, окреслюється новий суспільний договір.
«Суспільний договір у нас простий. Солдат, який повернувся з війни, свою роботу перед суспільством виконав. Він убивав людей, його вбивали. Він підривався, його в госпіталях різали, пиляли. Я знаю, що це таке. Тепер суспільство має перед солдатом виконати свою роботу. Воно повинно повернути його в те місце, де він був.
Узяли його слюсарем, підприємцем чи ще кимсь, він повинен прийти на те місце, повернутися. Це головне. Чи вирішиться це пільгами — питання. Можливо, частково так. Але головне, щоб людина знову стала частиною суспільства. Це дуже складно насправді. Але робота повинна відбуватися над цим», — зауважив чинний молодший лейтенант НГУ, який і сам ветеран АТО/ООС.
Чи виконується цей суспільний договір сьогодні, Позняк запропонував простежити на прикладі кількості паркувальних місць для людей з інвалідністю. Або за ставленням до ветеранів як до фахівців.
«Коли я був на панелі міжнародних фінансів, утік із госпіталю, у формі, тоді ще не мав протеза, просто без ноги, на милицях. Сиджу. А там представники USAID, різні керівники (з фінансового сектору. — Ред.). Розповідають про фінанси. Доходить мікрофон до одного, не буду називати прізвища, і він каже: "Мені аж незручно, що в нас такі освічені військові". Такий стереотип. До мене доходить мікрофон, і я кажу: "Звичайно, ви ж звикли, що військові повинні бути тупі, у брудному пікселі, канючити землю".
Так само була розмова з одним законотворцем. Я запитав, чому в робочій групі, що працює над законопроєктом про ветеранів, немає жодного учасника бойових дій. На що отримав відповідь, що закони повинні писати не ветерани, а юристи», — розповів засновник компаній FinStream і Cronvest.
Попри це, додав він, є певні зрушення в ролі ветеранської бізнес-спільноти у створенні порядку денного держави. Робота над цим, розповів Сергій Позняк, була дуже важка. Але підписали декларацію про поглиблення співпраці між державою та підприємцями, щоб покращити бізнес-клімат в Україні (26 лютого. — Ред.), яка, зокрема, унеможливлює неправомірний тиск силовиків на бізнес.
«Причому активною стороною в залученні ветеранської бізнес-спільноти були уряд і Президент, за що я сильно вдячний. Це показує, що поступово ситуація змінюється. Реально змінюється. Ця декларація може стати основою створення цього суспільного договору. Суспільний договір — це ж не папірець, а взаємовідносини, які створюються органічним, природним способом у суспільстві між певними його групами, певними його верствами. А спільне обговорення, як ця наша дискусія, — речі, які сприяють створенню цих взаємовідносин і природного суспільного договору. Як каже Юра (Гудименко. — Ред.), портрет ветерана-підприємця сильно змінився. Відомі бізнеси, великі бізнеси воюють. Ми знаємо цифри. Український ветеранський фонд проводив дослідження і знову його рефрешнув.
13 % чинних військовослужбовців — підприємці. Ми матимемо 300 тисяч ветеранів-підприємців. Якщо вони створять хоча б по одному робочому місцю, пам'ятаєте, у нас була мрія про 500 тисяч робочих місць, ми враз її вирішимо. Тому роль ветеранського підприємства в економіці незаперечна. Вона явна. Очевидна. І гріх не скористатися таким людським капіталом, як ветерани — продуктивним, сильним, енергійним», — відзначив Сергій Позняк.
Крім того, вважає він, підприємництво — це той шлях, який дозволить людям повернутися знову в суспільство. «Бо бізнес — це сублімація війни, дуже потужний інструмент. Іншого такого, щоб реінтегрувати ветеранів у суспільство, немає”, — резюмував голова Асоціації підприємців-ветеранів і молодший лейтенант НГУ.
Цей матеріал можна прочитати англійською.